Трішки візуалу❤❤

Автор: Олеся Лис / Додано: 04.04.21, 14:16:16

Доброго всім дня, дорогі читачі!

Пригоди Кіана та Айне у книзі “Кохана майстра смерті” перевалили уже за половину, і прийшов час показати вам, якими бачу я головних героїв роману.

Отже, знайомимось)))

Аліна (Айне)

Вчителька історії. Такою вона була до потрапляння у світ Домхейн.

Wx0UfaC_RrIW3QTvXWmD4Tc9J7g6GyC_1vwNrIc3rHcAw-oH9h5enUbhDRIdQiFzMnZc4E4UARYRpV9p1kLdrDqaqR9Wm4_fAgOuzNJzxqC08p7B7Dh2j01za45nfL8KuXDhgTwf

Айне

Відьма, чаклунка. Азері Анем (загадковий вид некромантів, який вміє повертати душі з прикордоння)

-fJ4rIG3WjuC879lH8NFPoiw12jlpL02AHwEpz728IuaCc3rDYrug6YRFvyYhIwg18hW34D8IJQsCqRjCh5KgjB1b0XK0hJH22W01lq_igwFBphUUv6TilV-xLizPzcZKPufP1q6

Кіан

Некромант. Врятував Айне від страти, одружившись з нею. Які мотиви підштовхнули чоловіка вчинити такий важливий крок? 

AmX1dj-89bxbBv5gA6W6uyJcCZDbxMyUn3gfmqQCrWOA8eb-_AFp7_YQXP_8KakjYH7acGP873LSQoS6U-akYn6JoM-VhcFAEQ6nO4hvoAT6humunDvSI60nwR2-0EG6p-fGsLt6
І ЦІКАВИЙ УРИВОЧОК

Кіан відкладає в сторону перо і киває на крісло для відвідувачів, запрошуючи присісти. Скромно розташовуюсь на самому краєчку, склавши руки на колінах.

─ Ну? ─ не витримує некромант. ─ Що тебе турбує?

─ Моя подальша доля! ─ гмикаю у відповідь, так і не підібравши потрібних слів.

─ Що саме тебе в ній бентежить? ─ здивовано знизує плечима.

Він що знущається?

Похмуро дивлюся з-під брів. Губи чоловіка злегка тремтять в іронічній посмішці.

─ Ну ж бо, Айне! ─ підбиває він. ─ Пам'ятається, раніше ти за словом в кишеню не лізла ... 

Ах так! Що ж, сам напросився. Влаштовуюся зручніше, відкидаючись на м'яку спинку.

─ Я все знаю! ─ з відчуттям переваги дивлюсь на нього.

─ Та невже? Похвально, але сумнівно, ─ підіймає брови цей нестерпний тип. ─ Назви тоді швидкість переміщення матеріальних часток, що потрапили в магічне поле незалежного об'єкта, який випромінює потенційну енергію телепортаційного переходу?

Закашлююсь, захлинувшись повітрям. Це що таке?

─ З графіком, будь ласка, ─ додає некромант, підсовуючи мені листочок і олівець.

─ Ви глузуєте з мене? ─ роздратовано гарчу.

─ Значить, не все знаєш, ─ зітхає цей нелюд, ховаючи канцелярське приладдя.

Скриплю зубами від злості, з усієї сили стискаючи кулаки і наказуючи собі заспокоїтись.

─ Ви мене взяли заміж!

─ Взяв, ─ підтверджує, нітрохи не виказуючи подиву з приводу моєї обізнаності в цьому питанні.

─ Взяли ... А навіщо?

─ Кхм, Айне, а ти як думаєш, навіщо беруть заміж? ─ в його голосі вчувається єхидна посмішка, і я миттю спалахують від сорому.

Як накажете з таким розмовляти?

Сторіночка книги! Ласкаво прошу до читання! Тиць!


З любов'ю, Олеся)))

1 коментар

Авторизуйтесь, щоб додавати коментарі

Увійти
avatar
Skintey Alina
08.04.2021, 13:44:21

Як оригінально, вперше бачу ось таку візуалізацію, маю наувазі - посилання в описі)) Дуже круто)

Олеся Лис
09.04.2021, 09:58:33

Skintey Alina, Дякую❤❤❤ Рада, що сподобалось) Ідея не моя, здається, теж у когось побачила)

Books language: