Коротка проза чи...?

Автор: Лександра Славич / Додано: 07.04.21, 18:02:18

Вітаю всіх, хто вирішив заглянути!

Останнім часом дуже цікавить питання щодо обсягу творів. Наприклад, сформулюю так: от у вас з'явилась ідея, є бажання сісти писати новий твір... Як ви вирішуєте, що це буде? Оповідання на кілька абзаців, повість із середнім розміром, чи може, роман з великою кількістю подій та сюжетних ліній...

У мене, для прикладу, короткі оповідання слугують своєрідним перепочинком від чогось грандіозного. Буває, що з'являється ідея, але не бачу розвитку персонажів хоча б до тої самої повісті, і тому пишу щось коротке. І це при тому, що я взагалі не любила читати коротку прозу. Та що там, я принципово оминала оповідання, шукала (навіть тут, на Букнет) великі романи, ахахах)))

Тепер посміхаюсь, бо розумію, що і в короткій прозі є сенс. Є бачення сюжету та навіть можна подискутувати з обставин та вчинків героя. Незчулась, як і сама почала писати оповідання. Наразі маю їх п'ять, та гадаю, що це точно ще не кінець.

Вперше на мене щось найшло восени минулого року (тут трішки самореклами, куди ж без неї, ахах❤️). Захотіла спробувати себе в жанрі містики. Якраз тема до Хелловіну підвернулась, і так з'явились "Привиди Хелловіну". Образ зухвалого самовпевненого дівчиська Елі Покровської, що зіткнулась із надприроднім, скажу чесно, описувати було важкувато і в новинку для мене. Коли людина ставить своє "я" вище за всіх інших - ситуація, де мені довелось переналаштувати світогляд... Тепер згадую те з усмішкою))) І знаєте, що найгірше? Я втягнулась і запланувала розвитку цю історію в щось більше (наміри досі "висять", тож гадаю, скоро візьмусь за продовження)...

Далі пішли флешмоби від авторів сайту, і слідом за ними - інші короткі тексти:

• "Новорічна казка" - тепла святкова історія про Новий рік та закохану пару. Є спешлом до ще однієї моєї історії "Алгоритм (не)випадковостей", але її цілком можна читати окремо. Не вдаючись до анотації, ось що про неї вам скажу:

Коли на порозі Новий рік і зима лише починається, а тобі тупо немає з ким святкувати... Варто поїхати в інше місто і знайти там не тільки пригоди на свою... п'яту точку, але й розчарування і абсолютно не радість від зустрічі із старим знайомим... Хм, хтозна, а може там бродить чиєсь запізніле кохання, просто треба наважитись відкрити очі?..

• "Пара за обміном"

О, у цього тексту доволі довга і не менші цікава історія. Герої оповідання були придумані для короткої розповіді марафону в Інстаграм, та одразу після цього я вирішила: а чому б не розповісти більше? Знаєте, хвилювалась перед викладкою, страх як...Думала, що не приживеться. Але, бум-феєрія... Рада, що не прогадала❤️❤️❤️

Отже, уявіть, що у вас ревнивий хлопець. Постійно докоряє у вірності і дратує своїми підозрами. Плюс - абсолютно не визнає свята Валентина... Але як так? Цей день має бути пов'язаний з романтикою та шаленими почуттями))) Вихід є - змусити і його, і себе поїхати в затишне "місто Валентина", а там... Хм, ну сюрпризів буде немало...

• "Жіночі примхи"

Ідея виникла несподівано і я її присвятила початку весни. Пропоную зазирнути в салон краси, де трудяться майстри-перукарі. Це те місце, до відвідин якого всі вже звикли) Можемо стверджувати: та про що там писати, і так все ясно?.. Якби не так❤️ А якщо подивитись на цей вид зайнятості очима майстра? Коли клієнтка, яка готова була підняти скандал через абсолютну дрібницю, схиляє тебе до авантюри... Вибір нелегкий. Погодитись, передчуваючи азарт незвіданого, чи гордо відмовитись, офіційно запроторивши відвідувачку у список "ненормальних"?

Поштовхом до написання стали власні спогади (ох, так, не дивуйтесь, колись доводилось працювати в тій сфері), і мені приємно, що розповідь "прийшлась до смаку" читачам. Поки без всяких спойлерів❤️, та я задумуюсь над повноцінною історією на цю тему)))

• "Багряний світанок"

Свіже оповідання, викладене на сайті кілька днів тому. Тут піднімається тема життя та смерті. Взагалі, не люблю описувати трагічні події, та цього разу якось само навіяло. Пропоную зануритись у фантастичний вигаданий світ, де ведеться жорстоке протистояння. Кровопролитна війна. Гинуть сміливі бійці і їхній побратим не встигає попрощатись. Що в нього на серці? Як боротиметься з несправедливістю? Втрата близьких - це ж завжди болюче...

❤️❤️ Запрошую на свою сторіночку))❤️❤️

Скажіть, а як ви відноситесь до короткої прози?

 

15 коментарів

Авторизуйтесь, щоб додавати коментарі

Увійти
avatar
Лана Василенко
11.04.2021, 12:02:20

Вітаю! У мене все почалося з віршів. Далі захотілося написати книжку з серією коротких історій, а вже потім потягнуло на романи. Від меншого до більшого, по наростаючій. Вважаю, що це природній розвиток. Мені є, що сказати, отож я обираю формат роману.

Лана Василенко, ❤️❤️❤️))

avatar
Ана Пест
09.04.2021, 18:25:46

Читати люблю незалежно від розміру твору, головне, щоб було цікаво. А якщо писати, то з великими формами в мене якось не складається. Віддаю перевагу короткій прозі. Для мене в кількох сторінках розповісти цілу історію простіше, ніж обтяжувати її зайвими діалогами та непотрібними дрібницями. Тому комерційним автором на букнет мені точно не стати.)))) Хоча, дуже часто для того, щоб написати невеличке оповідання, треба опрацювати матеріалу не менше, ніж на солідний такий роман.)))

Ана Пест, Це й справді дуже корисно❤️ Читала Ваші оповідання, і впевнено можу сказати, що за тими декількома сторінками ховається справжня цілісна історія, яка і уявляється дуже чітко, і врізається в пам'ять)) Дякую, що поділились❤️

avatar
Мар'яна Доля
08.04.2021, 12:20:19

Цікаво було почитати, мені подобається, коли автор ділиться історією написання того чи іншого твору. В мене схоже ставлення до обсягів книг, як у вас - більше подобається писати романи чи повісті, але часом якась почута історія чи роздуми викликають бажання написати невеличкий за обсягом твір. У малої прози є плюси - вона апріорі безкоштовна, тож є можливість читачам познайомитися з творчістю комерційного автора, перш ніж купувати велику книгу. І завдяки оповіданням можна просувати більші книги ( наприклад, писати про тих самих героїв, що й у романі, робити передісторію чи додаткові епізоди, які зацікавлять читачів заглянути й до великого твору).

Мар'яна Доля, Дякую ♥️ Й сама люблю читати подібні розповіді)) У мене таке й планується з двома останніми оповіданнями - несподівано виник задум розширити у щось більше))

avatar
Ніка Єнжель
08.04.2021, 09:27:25

Ой, я останні два ще не читала, треба виправлятися:)) Коротка проза не гірша за романи, мені все до душі, особливо після того, як сама спробувала написати оповідання. Як з'являється задум, я намагаюся осмислити його, переварити у голові. Після такого думаю, на скільки сторінок той орієнтовно вийде. Проте погоджуюся з написаним нижче тепер, краще викладати тоді, коли є повний обсяг. Розумію, що читач може трохи вплинути на сюжет, помітити проблемні місця чи надихнути на інший поворот, але таким чином не мучиш того самого читача чеканням:\ В мене так з тим СЛРом, що мене саму мучить, бо якщо є час, то може не бути настрою, а з тим і натхнення, у результаті чого продовження затримується, бібліотеки зникають. Спробую у стіл пописати...

Ніка Єнжель, Точно)) ❤️❤️❤️

avatar
Холод Влада
08.04.2021, 09:53:38

Люблю писати романи ахаха)) Але все напевно тому, що прикипаю до героїв і хочу розкрити їх якомога краще)) Хоча коротку прозу теж пишу, але скоріше вимушено, в основному для друку в збірках))) Так мої оповідання з'явилися в збірках "Приготуй мені гарячого глінтвейну", "Потайсвіт", "Бо кохаю" і зараз до друку готуються вже наступні збірки(ще чотири аж О__О правда, там не зрозуміло, коли яка буде бо це в видавництвах, не самвидав, і за грантом одна)

Холод Влада, Так, за збірочки багато чула❤️❤️❤️ Та й ще пам'ятаю Ваше "Останнє кохання Аластара"))) Було дуже цікаво читати) Щодо читання - якось все-таки більше люблю романи, як цікавий попаде - можу за день-два осилити)) Дякую, що поділились досвідом!❤️

avatar
Мія Грано
08.04.2021, 08:58:33

Я взагалі пишу тільки тоді коли, захочеться. Ніколи не заставляю себе. Тому й не починаю викладати роботу до тих пір, поки вона у мене не буде дописана у повному обсязі. А раптом не захочеться дописувати? Тоді це буде не чесно по відношенню до тих, хто почав читати. Можу починати коротку історію, але потім розпишусь на сторінок 90, як було з моїм "Вербовим віночком", а можу навпаки - починати роботу з думкою, що це буде щось досить об'ємне. А потім за вечір написати те, що хотілось сказати і воно вміститься в сторінок 20 (Як було у мене з "Хто винен"). То типу якось так...

Мія Грано, В мене теж таке присутнє: спершу напишу хоч половину задуманого на чернетках, і вже тоді починаю викладати) Ох, а скільки було таких ідей, що починала писати, а потім швидко "прогоряла", через кілька днів сюжет мені не здавався вже таким особливим... Дякую за відповідь)))

avatar
Дарія Гульвіс
07.04.2021, 21:05:47

Не вмію писати коротку прозу, а те, що написано, лежить в шухляді під замком, і не дай бог те хтось побачить. Для мене коротка проза - це набагато відповідальніше й складніше за роман. Тут можна навести декілька причин:
1) Розкрити ідею твору за десять, а не за двісті сторінок набагато важче.
2) Дуже складно вчасно зупинитися. Це стосується і таких собі оповідань, котрі є частиною майбутнього роману. Найчастіше такий твір, на жаль, не є завершений сюжетно, що зоставляє неприємний після-смак після прочитання.
Сама зараз намагаюся колупати цю скелю і поки-що досягла тільки результату, що до іншого вже руки не доходять.
Загалом, перед майстрами короткої прози знімаю капелюх, бо це вельми складна і кропітка праця, при чому читач має право більше крапати на мізки, бо твір-то короткий, а тому будь-які описки виглядають, як муха в супі.
P.S. Каміння назад приймається. Головне, в голову не цільтесь.

Дарія Гульвіс, Теж потрохи опановую "цю скалу") О, так вже відчула ці складнощі: коли пишу - хочеться сказати багато, зосередити увагу на декількох аспектах, а потім розумію, що це ж оповідання - треба скорочувати)) Дякую за відповідь ❤️

avatar
Софія Вітерець
07.04.2021, 18:58:32

Я взагалі тільки відкрила для себе Букнет і тут зовсім нещодавно. Мені дуже подобається як коротка проза, так і великі романи. Але все залежить від автора, чи зможе він майстерно написати книгу, щоб вона зацікавила читачів.
Як щодо мого написання творів, то я вже написала дві книги і працюю ще над трьома. І це дивно, але мені якось через раз хочеться писати коротку прозу. Зазвичай я спочатку думаю про якусь цікаву коротку розповідь, але коли вона затягує навіть мене, то я пишу, пишу і не можу зупинитися)

Софія Вітерець, ❤️❤️❤️))

avatar
Блакитноока
07.04.2021, 19:14:26

Обожнюю і те, і те. Однак писати оповідання мені чомусь набагато легше, ніж романи. Погоджуюсь, що й в короткій прозі теж є сенс, і є що обговорити. Головне, аби автор все майстерно описав))

Блакитноока, В тому- то вся сіль)) Раніше не розуміла, в чому може бути особливість оповідань, прийнятніше було і читати, і писати романи, де можна поринути в таємничий світ і разом з героями розпоутувати якісь загадки... Зараз вже потроху вникаю)) І писати оповідання мені сподобалось)) Дякую за коментар!

avatar
Аделіна Янг
07.04.2021, 19:07:07

Я люблю середнього розміру книги, але інколи так хочеться прочитати щось коротке та легке... Тому пишіть те, до чого ж натхнення! Коротка проза, як на мене це трохи ризиковано, бо потрібно вміти зацікавити читача. І в короткому тексті викласти все задумане. А у вас це чудово виходить.

Аделіна Янг, Дякую ♥️ Як не дивно, Ви - перша, від кого чую такі слова)) Приємно знати, що зацікавила))) Вирушаю шукати те примхливе натхнення!)))

avatar
Juli Pencil
07.04.2021, 18:52:02

Особисто я дуже люблю коротку прозу (і великі романи теж, не без цього))) Невеликі оповідання, новели часто атмосферні, а іноді навіть глибокі за змістом, тож вони займають особливе місце у моїх вподобаннях))
Донедавна писати короткі твори геть не вміла, а тепер поступово починаю навчатися... викласти думки, почуття у невеликому оповіданні теж треба уміти, а для мене це трохи важко) Навіть розділи у великих творах часто завеликими виходять, як на мене. І якщо потрібно вкластися у певні межі – у мене це не завжди виходить... тому мені ще є чого повчитися)) Коротка проза по-своєму класна)

Juli Pencil, Згодна❤️ Я теж потрохи вчуся)

avatar
Solomia Star
07.04.2021, 18:35:39

Якщо чесно, не вмію я писати коротку прозу) У новій історії в мене один день героїні(наприклад, друге вересня 20...0 року) розписується на дві-три глави ;)
Я люблю все це розписувати, проживати кожну історію з її героями)
Тому я теж усіма руками й ніжками "за" романи)))

Solomia Star, Так, іноді й сама буває, вигадую персонажів, і так хочеться розповісти їхню повну історію❤️❤️❤️ А якщо читати, то і досі надаю перевагу великим романам, хоча й оповідань "проковтнула" вже чимало) Дякую ♥️

avatar
Рина Мир
07.04.2021, 18:12:28

Не люблю коротку прозу, тому її зовсім не пишу. Але маю одне написане оповідання, яке писала для конкурсу. Ото й все. Зазвичай пишу великі романи, бо люблю насолоду від самого процесу написання твору, важко прощатися з героями, тому я руками й ногами «за» романи.
Твої оповідки маю в бібліотеці, тому обов'язково прочитаю, як з'явиться час;)

Рина Мир, ❤️❤️❤️)))

Коли немає часу, а читати дуже хочеться, то тільки коротка проза!
До речі, у Вас гарні оповідання.

Iрина Мащенко (Iryna), Дякую на доброму слові♥️ Так, часу іноді катастрофічно не вистачає...

avatar
Наталія Ковган
07.04.2021, 18:05:13

До салону краси вже зазирнула. Одна глава лишилася. Як завжди, чекайте відгук;)

Наталія Ковган, Дуже приємно, що читаєте❤️❤️❤️ Дякую)

Books language: