Запрошую до читання новинки та 25% знижка!!!

Автор: Ксенія Чейз / Додано: 12.07.21, 10:10:20

Доброго ранку, мої любі читачі!

Запрошую до читання нового роману "Моє єгипетське (не)щастя".

 

Тих, хто любить пригоди, "гламурних штучок" та спекотні піски Каїра книга не залишить байдужою. 

Шматочок роману:

Повертаюся до зали, помітивши серед колон зі слонової кості високу постать в смокінгу. Ні! Господи! Тільки не Меллорі-молодший. Дідько б його забрав. Чому він не поїхав з дідом?

Навшпиньки розвертаюся й прагну зникнути непоміченою.

- Гарно так все організовано, - чую за спиною. – Ці експонати прибули з усіх континентів?

Втягую в себе якомога більше повітря й озираюся на чоловіка.

- Так…

- І оце все знайшли та розкопали мої батьки?

- Так…

- Може поясниш, що за гру ти затіяла? – раптом запитує він, склавши руки на грудях та притулившись плечем до однієї з колон.

Ого! Ми, виявляється, вже на «ти»? Щось я не пам’ятаю, щоб ми ставали наскільки близькими чи друзями.

-  А ми вже на «ти»?

- Завжди вважав, що жінки применшують свій вік, - хмикнув він, оглянувши мене зухвалим поглядом. – Тож ніколи не дозволяли звертатися на «ви», бо завжди хотіли здаватися молодими. Ти якийсь виняток з правил. Хочеш швидше стати старою? Чи в тебе комплекс через свій вік? Отримала звання професора, а до нього ще не доросла…

- Господи! – закочую очі. – Почуй себе! Що ти несеш? Це елементарна повага до жінки, яка тобі не близька і яка не є твоїм другом.   

Від несподіванки Джейкоб Меллорі завмирає. Потім відштовхується від колони зі слонової кості й робить крок назустріч мені. Один крок. Другий. Серце в грудях калатає, як навіжене. Не зводжу з нього очей. А він ступає м’яко, ніби пантера перед нападом.

- То може потоваришуємо? – усміхається одним куточком губ. – Ми ж скоро станемо колегами…

Мої очі розширюються від здивування. Меллорі-старший ще не говорив з ним? Чи як? Щось я нічого не можу зрозуміти.

- Джейкобе…

- Джей.

- Гаразд. Джею, буде краще, якщо на розкопки ти не поїдеш, - випалюю з себе, помітивши що між нами залишилося всього кілька кроків. – Ти не готовий…

- Це хто так вирішив? – цікавиться. – Ти?

- Так, - стараюся надати погляду роздратованого вигляду. – Я не збираюся там няньчитися з тобою.

- Вважаєш мене ні на що не спроможним хлопчиком? Адже так? – він свердлить мене своїми блакитними очима.

- Я цього не говорила, - задираю голову, оскільки він вже близько. Навіть його парфуми чути.

- Тоді боїшся!

- Чого мені боятися? – фиркаю до нього.

- Того, що я змушу тебе кричати від насолоди серед тих бісових пісків та мумій, - видихає він.

- Щоооо?

А він хапає мене за плечі, не давши зрозуміти, що відбувається, та штовхає до однієї з колон за моєю спиною.  

– То може показати тобі від чого ти відмовляєшся? – шепоче своїм сексуально-хриплуватим голосом біля мого вуха, обдаючи мою чутливу шкіру шиї своїм розпеченим подихом. Я в пастці. Це шок!

До речі, сьогодні діє знижка 25% на книгу "(Не)кохана". Це друга книга дилогії "принци пустелі". Перша книга "Перлина пустелі" викладена в безкоштовному доступі. Тож запрошую до читання! Емоційні гойдалки гарантую! 

0 коментарів

Авторизуйтесь, щоб додавати коментарі

Увійти
Books language: