Найнеромантичніша авторка Букнет

Автор: Анна Пахомова / Додано: 25.09.21, 18:59:16

Буду відверта. Я - не романтичний, а дуже меркантильний автор. На сайті я практично з моменту його запуску, з початку 2018 року. За цей час було написано більше чотирьох десятків творів. Переважно - оповідання. І мене зачіпає, коли кажуть, що авторки тут сублімують, а їх писанина не що інше як власні вологі фантазії про ідеальні стосунки.

Реальність набагато прозаїчніша. Я пишу бо це один із способів заробити. Романтики в цьому не багато. Я не залежу від музи і натхнення.  Часто я примушую себе сідати до клавіатури, бо існує графік, в який треба вкластися. Десь на половині книги я починаю ненавидіти своїх героїв, їх вчинки і слова. Всі виверти сюжету мені давно відомі. я вже все обдумала, придумала кінцівку, і мені навіть не цікаво писати далі. Але я сідаю і пишу. 

Ще я багатожанрова. Моя творчість не обмежується лише одними любовними романами. Але якщо комусь цікаво, що з написаного подобається мені більше - зазирніть на мою сторінку. Там де менше прочитань, те і було написано з більшим задоволенням.

Коли на сусідній платформі стартував конкурс ЛІТРПГ я без роздумів почала публікувати твір там. Він називається Ирий 2.0. І я не скажу, що писати РПГ складніше, ніж любовні романи. Бо що один, що інший жанр - жонглювання відомими термінами і словами. 

Я не вважаю, що мої  твори мають якусь виключну літературну цінність. І не поділяю думку, що якщо писати, то обовязково  - шедевр. Писати треба те, що будуть читати всі. А не якісь обрані цінителі. З цих підстав рідко приймаю участь в літературних конкурсах. бо на них треба писати спешали, які навряд чи зайдуть більшості.

Якщо порівнювати мою творчість з кулінарією, то я готую котлети і картолю. Звісно, іноді цікаво зазирнути в ресторан молекулярної кухні і зіїсти кристали мяса з буряковим піском приправлені паром із відвару осьминогів. Але потім все одно захочеться голубців і борщу. 

А яка мотивація писати у вас? Чи поділяєте ви думку, що треба орієнтуватися на читача?

23 коментаря

Авторизуйтесь, щоб додавати коментарі

Увійти
avatar
Енжі Собран
29.09.2021, 13:52:32

Цікаво, що читачі цих двох платформ мають різні смаки. І те, що може бути в топі на літнеті, зовсім не приверне уваги на букнет. Я пишу тому, що мені подобається. Тому і писати буду про те, що подобається мені. Хоча, ще пару місяців тому намагалась писати те, що цікаве читачу. З останньою книжкою прийшла до висновку - мене це виснажує.
До речі, теж приймаю участь у цьому ж конкурсі) Бажаю перемоги!)

Енжі Собран
30.09.2021, 04:58:27

Анна Пахомова, Рада буду бачити)

avatar
Ана Пест
29.09.2021, 14:11:49

Ух, які одкровення! Це як оголитися - про таке написати. Часто читачі навіть не здогадуються, що за найромантичнішими та найчуттєвішими історіями стоять зовсім неромантичні автори з меркантильними намірами. А про те, що авторам приїдаються власні герої до оскомини, їм взагалі знати не варто.
Я ж тим самим грішу: швидко втомлююся від героїв, коли знаю про них все, коли всі сюжетні ходи та фінал вже продумала до дрібниць, я починаю нудитися. Але я ще ледащиця та прокрастинаторка. От тому в доробку маю переважно оповідання: і набриднути не встигне, і пишеться швидко.))))) А спроби написати щось більше неодмінно закінчуюються заморозкою.
При роботі не чекаю натхнення. Зазвичай воно саме приходить, коли я починаю писати. Тоді забуваю про все на світі.)))
До того ж маю чоловіка, який зовсім не поділяє моє захоплення письменством. Він не читає, не цікавиться, не підтримує, а навпаки вважає це порожньою втратою часу.(

Ана Пест
29.09.2021, 17:31:02

Анна Пахомова, Ой, я така ж!)))) Напланую собі попрацювати над твлром, а всі плани летять шкереберть, коли вилізають нагальні домашні справи... Чи, може, то я собі вигадую ті справи, аби тільки не писати!))))

avatar
Марісса Вольф
29.09.2021, 12:51:22

Певне, борщ та картопля - це не тому, що не для поціновувачів, а тому що звикли або подобається.
А взгалі, орієнтуватися на читача - не погано і не добре. Кожен вибирає сам для себе, як він буде писати.
На тому ж згаданному сайті ті, хто орієнтуються на читача, знаходяться в топі.
Але особисто я пишу те, що буду читати сама. Інколи думаю, що колись буду сидіти перед каміном, загорнувшись у плед, та перечитувати свої книжки (коли набридне їх писати))

Анна Пахомова
29.09.2021, 16:04:07

Марісса Вольф, Ахах чудова задумка, треба тільки побільше написати книг)))

Дякую за такий чудовий блог. Цікаво було почитати й задуматися. Не хочу виявитися не щирою, але напишу те, що давно переслідувало мене))) звісно, ваше право чи вірити мені.
Почала писати бо спочатку було цікаво чи когось зацікавить те, що я творю))) потім зрозуміла, що надто самотня, що нема з ким поговорити й поділитися своїми переживаннями((( тому й писала, адже створюю власний світ й душа моє отримує розраду. З кожним романом розумію, що я знайшла себе й ця стихія допомагає мені відволіктись від буденних проблем. А інколи розповідаю те, що дійсно сталося в моєму житті, але ніхто не знає про це, бо соромно зізнатися. В мене якось так. .. ❤️❤️❤️

Анна Пахомова, Це дійсно так і впевнена, що багато хто в цьому переконався)))

avatar
Мар'яна Доля
25.09.2021, 22:25:22

Я спочатку тут писала виключно для себе. Ну бо читачів мало було, тому творила з великим задоволенням, кайфувала, перечитувала свої історії, з нетерпінням чекала кожної вільної хвилинки, щоб сісти за комп і почати писати. Потім у мене стався міні-колапс)) Я вирішила вивчати поради авторів, як писати, щоб мати багато читачів, студіювала блоги тут, "Школу Литнет", там було багато цікавих відео, в результаті спробувала взятися за те, що - нібито- мало зацікавити читачів більше, ніж мої попередні історії. В результаті я побачила, що ті книги, які я писала з натхненням і задоволенням, читають все одно краще. І купують краще, хоч вони не на "актуальну тематику". Зробила певні висновки))

Мар'яна Доля
27.09.2021, 21:02:31

Аврора Лимонова, Ну, я чула від інших авторів, що в них ті ж проблеми - надто низька кількість прочитань порівняно з минулим роком. Всі думали, що літо закінчиться - і ситуація дещо поліпшиться, але поки що картина не надто райдужна.

avatar
Марта Грейс
27.09.2021, 12:38:19

Повністю згодна, пишу те що б цікаво було самій. А з приводу шедеврів - все геніальне просте. Тому шедевр може бути простим і зрозумілим для пересічного читача і є цікавим для людей з особливим смаком. Це і є шедевр. Все інше заумне і зрозуміле лише обраним - не є шедевром, а лише жалюгідна потуга випендритись)).

Рома Аріведерчі
27.09.2021, 16:55:21

Анна Пахомова, А випендрюються тільки люди, обділені стилем і смаком. Шедевр у першому значенні - то річ підмайстра, створена для того, щоб пройти іспит на майстра. Тобто гарно й правильно зроблене щось, що відповідає професійним вимогам і годиться для вжитку. А не щось, зліплене з амбіцій і потуг бути "не як всі".

avatar
Мартін Штарк
26.09.2021, 16:01:08

Вітаю! Прочитавши цей блог і коментарі під ним подумалось, що було б не погано, якщо би автори мали якийсь свій простір для обміну думками, переживаннями. Там де немає читачів. Всім нам іноді потрібна порада від колег, або просто вилити душу

Мар'яна Доля
26.09.2021, 17:17:58

Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Я вже й не дуже добре пам'ятаю, що тоді відповіла)) На той час у мене була тільки створена власна група, яка забирала чимало часу. Зараз я вже менше нею займаюся, бо визначила її формат як просто цікаве читання для дозвілля))

avatar
Дарія Гульвіс
26.09.2021, 13:06:12

Мені важко про таке говорити, як автору, тому що в цій справі ще зовсім новачок, але як читач, помічаю за собою декотрі певні речі.

По-перше, чим більше читаєш книги у різних жанрах, тим більше хочеться щось нового(можливо навіть молекулярної кухні?). По-друге, чим більше книга вимагає уважності й власних розмірковувань, тим складніше читати книги, в котрих цього немає, тому що мозок звикає шукати інформацію для аналізу.

Я читала декотрий час виключно жанрову літературу, але з часом виявила, що просто гортаю сторінки, тому що вона мені набридла. Після цього почала шукати твори в різних жанрах, а найкращими особисто для мене стали книги, котрі на межі жанрів.

Довгі серіали я не люблю особисто за те, що зазвичай з кожною наступною книгою стає все нудніше, і автор додає купу нових героїв, за котрими не хочеться слідкувати, тому що вже звикнув до інших(тоді хочеться запитати автора – а чи не можна було просто зробити окрему серію?), або все зводиться до перемивання кісток уже всім відомих героїв.

Дарія Гульвіс, Дякую. :) Третій том поділений на два, бо для сайту він дуже великий. Наступного тижня почну публікацію другої половини.
Мені теж здебільшого траплялися вдалі. З розчарувань - цикл Камші, який починався з книги "Червоне на червоному". Вона так розтягнула останні томи, що й дочитувати не хочеться.

avatar
Олена Блашкун
26.09.2021, 13:49:57

Мені дуже приємно, коли книга, яка мені подобається, заходить і читачам, але все ж орієнтуватися виключно на аудиторію не бачу сменсу - вийде або шаблонна книга, від яких вже верне, або ж са не бачитимеш сенсу розвивати історію.

Пишу більше для себе, але все ж позитивні оцінки читачів дуже стимуюють та надихають

Олена Блашкун
26.09.2021, 14:05:03

Анна Пахомова, Якщо вони якісні і заходять людям, то чом би й ні?
Для мене ж це не стільки заробіток, скільки можливість оживити сюжети, які давно сидять у голові)

avatar
Аврора Лимонова
26.09.2021, 12:44:21

Мені хочеться показувати свої історії іншим. І хочеться писати так, щоб читачам було цікаво. Це складніше, але разом з тим цікавіше. Але якщо тема мене зовсім не інтересує, навряд чи я зможу зробити з цього цікаву історію. Бо чому це має хвилювати читата, якщо не хвилює мене? Тож однаково орієнтуюся і на власні смаки, і на смаки аудиторії.
Вважаю, що автору самодисципліна дуже корисна. Не вважаю, що треба весь час чекати музу. На практиці муза підтягується під час роботи))
А щодо хейтерів, то у всього популярного вони є. Бджоли і мухи однаково летять на мед. Але перші цей мед можуть створювати, а другі - лише бруднити.

Анна Пахомова
26.09.2021, 13:22:58

Аврора Лимонова, Так. Я вбачаю в цьому еволюцію автора. Бо спочатку пишеш історії для себе, але з появою читачів написане вже навантажується відповідальністю

Дуже дякую за цей щирий допис!
Можу сказати за себе. Свого часу мені довелося написати багато тексту, який мав цінність виключно "тут і зараз". На щастя, це була журналістика. Іноді мені доводиться досі робити щось подібне на роботі. Тому в літературу я цю ентропію не пускаю. Можу написати все, що завгодно, за будь-яким шаблоном, але це цікаво мені виключно як експеримент, і швидко той інтерес у мене згасає. Тому пишу про те, що мені справді цікаво і що мене надихає, де можу жити я і мої читачі, про ті світи, куди хочеться повертатися. А читачі є у кожного твору: головне, щоб читач про нього дізнався. Та це вже справа не тільки автора.
Щодо закидів про перенесення у текст якихось фантазій, то часто такі вислови звучать від тих, хто втілює у творах фантазії іншого типу, або просто хоче, щоб слава прийшла до них сама тільки через те, що вони щось написали. І це вже зовсім інша історія, не пов*язана з творчістю.

Анна Пахомова, Ну психологічна проза та еротика у мене є. Можна було б об*єднати. :) Але на те має бути натхнення і сенс.

avatar
Леся Найденко
25.09.2021, 19:11:38

Ооо! Нарешті хтось сказав це відкрито.
Іноді дописувати книгу стає настільки важко, що легше дві зміни на роботі відпрацювати. Не всі романи, але є таке...
Те ж саме про "молекулярну кухню". Часом ти з таким натхненням чаклуєш над тією стравою, а вона знаходить лише десяток поціновувачів. Доводиться знову повертатися до котлет. Хоча, смачні котлети теж не кожна зліпить.

Мар'яна Доля
26.09.2021, 09:36:34

Рома Аріведерчі, Бо там вистачає читачів-чоловіків, а в нас переважно жінки))

avatar
Аріка Сант
25.09.2021, 23:33:25

Здається мені, письменництвом важко в нас пристойно заробити. Навіть якщо строчити по роману в місяць. Якщо ціль - гроші, то можна й легші способи заробітку знайти)

Анна Пахомова
26.09.2021, 01:03:31

Аріка Сант, Ну як сказати. Якщо писати по пару годин в день і не залежати від роботодавця, а на виході мати ту саму мінімальну зп, що і людина яка працює повний робочий день, то я виберу перше.

avatar
Лана Іссан
25.09.2021, 22:27:13

Дякую за відвертість. Трохи здивована. Про себе можу сказати, що теж уже дійшла до того, що писання на Букнет сприймаю, як роботу. Але, не тому, що змушую себе її робити, а тому, що, як для хобі вона займає надто багато часу і сил, а також, як не крути, ставить певні рамки і зобов'язання. І так, один з чинників мотивації - заробіток. Хоча, поки що, це не ті суми, якими можна хвалитися. Але зараз я пишу те, від чого отримую задоволення, що мені цікаво. Трохи орієнтуюся на вподобання читачів, але більше на свої. Намагаюся писати щось середнє між молекулярною стравою і картоплею з котлетами. ))) Ну, мабуть. То з боку краще видно. Це заняття стало важливою частиною мого життя. Вже і день важко прожити, не заглянувши на сайт. Це і робота і відпочинок від фізичної втоми, і можливість відволіктися від буднів. Усім бажаю успіхів і хай робота приносить радість.

Лана Іссан
25.09.2021, 23:26:05

Анна Пахомова, Так, Насправді зовсім непросто почати історію і довести її до логічного завершення. Мені кінець чомусь найважче дається. Не хочеться про щось важливе забути, або написати так, щоб в читачів склалося враження, наче чогось бракує, недодали, недописали. Хоч це і нелегка робота, але таки, я думаю, краща за багато інших.

avatar
Ксенія Чейз
25.09.2021, 21:15:57

А я обожнюю вашу творчість, Анно! І знаю, що важко займатися основною роботою і знаходити час для творчості. Тому вже давно перевела себе в формат того, що на Букнеті я працюю. І я ставлюся до написання книг, не як до творчості чи захоплення, а як до роботи. Маю повноцінну книгу фентезі, але ніяк не наважуюся її опублікувати. Точніше, вона написана в мене від руки. Її ще набирати треба. Ще в школі бавилася такою дурнею, як комп'ютерів не було. Тішуся, що ви перша, хто написали все щиро та чесно. Молодець!

Анна Пахомова
25.09.2021, 23:11:04

Ксенія Чейз, Несподівано)) і так приємно)))
От щодо Ірію то у мене саме така історія - лежало щось написане років 15, а як конкурс з такими призами побачила, то відразу кинулась переробляти. Може і ваша історія чекає потрібного поштовху?

avatar
Устина Цаль
25.09.2021, 22:51:10

Чудові і, головне, чесні слова!
У мене, щоправда, трохи по-іншому. Як читачка, я надаю перевагу молекулярній кухні, і як авторка під власним іменем пишу саме такі твори (хоч і мало їх оприлюднюю зі зрозумілих причин - авдиторію для таких творів ще треба попошукати). А під псевдо Устина Цаль теж готую котлети і картоплю. У першу чергу для мене це спосіб не стільки заробити (ну бо мої заробітки поки що не відповідають витраченим на них зусиллям), скільки потішити самолюбство, залишатися на хвилі (все-таки спілкування з читачами і відгуки мотивують, змушуючи сідати за писанину навіть коли не хочеться). Але чим далі, тим більше мені набридають ці котлети, тож не знаю, чи надовго мене ще вистачить)

Анна Пахомова
25.09.2021, 23:04:22

Устина Цаль, О, буває котлети справді набридають, особливо коли за одну позовну заяву платять більше, ніж за книгу)) і я собі обіцяла що от візьму перерву обов'язково, як допишу ту чи іншу книгу)) але потім якось так виходило, що я знову влазила в чергову історію))

avatar
Інна Камікадз
25.09.2021, 20:35:35

Принаймні, ви виявилися найчеснішою авторкою на букнет, адже високі елегії тут мало кому потрібні, хоча є категорія читачів, яким потрібно більше, аніж втик-втик і на бокову:))

Анна Пахомова
25.09.2021, 21:00:34

Інна Камікадз, Авжеж на кожен твір є свій читач. І є ті, хто переживає катарсис від замудрених слів і хитросплентіння речень.Та я не ставлю собі високу планку і не націлююсь на вузьку авдиторію))

avatar
Каміла Дані
25.09.2021, 19:56:19

Саме тому я не продумую кожен крок наперед, щоб не опинитися в такій ситуації. Я не так довго пишу в порівнянні з іншими коментаторами, але скажу що без натхнення писати не можу. Тому що стараюся писати максимально емоційно, вкладати в розділ душу. Звісно комерційні книги, графік, але я стараюся писати наступний розділ саме після коментарів, тобто викинула розділ починала відгуки і погнала. Звісно є такі книги які вже написані, тоді тільки редагую. Те що потрібно орієнтуватися на читача, поки що сказати не можу, адже пишу тільки еротику, поки не експерементувала).

Каміла Дані
25.09.2021, 20:58:10

Анна Пахомова, Обов'язково залишу свій відгук з враженнями)

avatar
Наталія Ковган
25.09.2021, 19:07:19

Ви зараз у багатьох моментах мене описали... Ніяк не наважуся викласти любовне фентезі, тому що тривожуся, що читачі не зрозуміють.
Щодо графіку і решти, то згодна. Вже давно не залежу від натхнення.

Рома Аріведерчі
25.09.2021, 20:40:44

Наталія Ковган, Завжди намагаюся подивитись, що досвідчені люди радять. У мене уже є кілька фентезі, навіть одна книга повноформатна. І читаність їх помітно менша. Але вона є. І може пояснюватись тим. що просто не настільки цікаво написано, як СЛР.
Але адміни не радять писати в двох жанрах. У них статистика велика, їм краще видно.
Звісно можна на це махнути рукою. І у мене пишеться ще одне фентезі. Якось само. Непомітно.
Але казку про трьох поросят я теж пам'ятаю. Зроблене за правильною схемою краще тримається.

avatar
Софія Вітерець
25.09.2021, 19:36:07

Я пишу тоді, коли приходить натхнення. Так уже виходить, що саме тоді й з'являється вільний час, тому не скаржуся на те, що примушую себе писати) Але також деколи історія починає набридати. Тоді просто переключаюся на іншу книгу)
Про орієнтацію на читача скажу, що на це потрібно зважати, але не варто ставити на перше місце. Якщо історію не подобається писати її автору, то навіщо вона йомк взагалі?)

Анна Пахомова
25.09.2021, 20:27:37

Софія Вітерець, Ви щаслива людина))
На мою думку, багато роботи на світі не подобається виконавцю, але роботу ж роблять все одно. Та і не скажу що мені не подобається кінцевий результат Власного написаного.

Так, є досить стара приказка - попит породжує пропозицію. І авторам доводиться писати те, що бажає бачити читач. Більш того, також впливає зібрана аудіторія. А багато ви чоловіків бачили, що полюбляють читати? От і відповідь.
Взагалі, мої жанри - фентезі та містика. Але, от зараз дописую романтичне фентезі й не шкодую, що колись на нього відважилась.

Анна Пахомова, Мабуть це залежить від оточення. В мене більшість знайомих музиканти та айтішники. Перші зайняті розучуванням нових творів, другі - нових кодів. Якось так ;)
Хоча так, чоловік мій читати полюбляє, а ще йому доводиться слухати всі мої твори, але це вже інша історія :)

avatar
Рома Аріведерчі
25.09.2021, 19:12:53

Про сублімацію і взагалі про Фройда згадують люди, які про психоаналітику чули, а що це таке - не знають і знати не хочуть. Як і про те, що Фройд зараз скоріше сприймається фахівцями як літератор, а не як успішний лікар :)
Котлети з картоплею - гарна страва, хоч ви й звузили перелік своїх рецептів.
І ви праві, жанр потребує усталених схем і не дуже добре виносить найменшу деконструкцію.
Але так модна сказати майже про все.
Якщо порівнювати не з Фройдом. а з архітектурою. то за правилами й формулами будувати може й нудно. А без них - весело.
Відома казка про трьох поросят в поміч тим, хто хоче робити "не так, як всі".
Вітаю, якщо вам вдається заробляти, це просто чудова новина.
А РПГ+УСЯ може стати скоро популярним жанром, як мені здається.
Там дуже гарний потенціал, плюс може бути довгий-предовгий серіал..

Рома Аріведерчі
25.09.2021, 20:14:40

Анна Пахомова, А серіали краще купують згідно з дослідженнями. Хоча особисто я їх терпіти не можу:)

avatar
Софія Вітерець
25.09.2021, 19:36:10

Коментар видалено

Books language: