Таємнички

Автор: Наталі Паррел / Додано: 25.09.21, 21:49:25

Знайомтесь, це героїня мого містичного роману "Три сльози янгола", Анастасія Журавльова - хто читав книгу, той трохи знайомий із нею.

(Відразу кажу, красуня на фото моє електроне рукотворіння, тому, чоловіки, номер не просіть))) Саме такий образ я носила у голові 12 років і втілила його в життя, за допомогою десятка програм. Хвала технологічній революції )

Ви читали уже, що книга писалася мною в юності, а саме в 16. Певно саме тому при роботі з нею я викопала багато особистих спогадів й почуттів.

І так, чим особлива моя Анастасія? Карти на стіл. )))

Трохи автобіографічної схожості:

_ Мене по життю часто випадково називають Настею, це по-перше. Причому називають такі люди, які знають не один день. Розкрию ще один секрет, що саме так мама мене і планувала назвати, тому певно це моє енергетичне ім'я.

_ По-друге, у юності я мріяла так назвати донечку. Тому вибір ім'я взагалі не стояв.

_ Я як і вона я маю економічну освіту (хоч це не акцентується у теперішньому тексті).

_ У нас обох не було в житті рідного батька.

_ На той час я мала кращу подружку, як сестру, і ми жили в одному будинку. Христина була змальована по характеру частково саме з тієї дівчини.  До речі, вона теж юрист за освітою))

_ Ім'я Олег мені дуже подобалося тоді. А ще ми з подругою мріяли, щоб хлопці були кращими друзями, як Олег і Антон.

_ Характер мій? Певно мій теперішній з крихтами юнацького відлуння))), хоча я не так схильна до паніки.

Ще трохи збігів:

* Якось в мене почалися проблеми з волоссям і перукар сказала, що моє довжелезне волосся схоже на лялькове, і взагалі я бліда мов фарфорова лялька. Так зародився образ Лори хоч ідея написання книги тільки поблискувала у підсвідомості.

* З дитинства бережу камінчик - гірський кришталь у вигляді краплі. Не знаю чому, просто і в 3, і в 16, і в 28 я обожнюю його. Зробила кулон і загубила. Коли книгу було дописано через три роки, я збагнула, що мала схожу прикрасу. І не повірте, кулон знайшовся згодом зовсім випадково, Я розцінюю це в якості дзвіночка від долі. Книга мала побачити світ.

І перейдемо до невтішного.

В час написання книги, я переживала розставання з першим коханням (не Олегом) тому і Насті випала не легка доля)))

Спершу це мав бути твір про розбите серце та прокляту ляльку-убивцю, але дізналася, що існує схожий фільм про ляльку Аннабель і облишила цю ідею.

Чому янголи? Питання з зірочкою...

Поштовхом до написання теперішньої історії стали мої сни про людей у білому. На цьому припиняю язик, бо подумаєте, що я зовсім дивачка))))  

Ось тому моя Настя особлива, бо особливим був і мас процес написання.

Було цікаво? Якщо так дайте зворотній зв'язочок.

    Посилання на книгу

 

Ласкаво запрошую до моїх паралельних світів.

З повагою, ваша Наталі Паррел

2 коментаря

Авторизуйтесь, щоб додавати коментарі

Увійти
avatar
Василь
26.09.2021, 09:23:02

Згоден з попереднім коментарем, що Анастасія вийшла дуже реалістичною.)))
Цікаво було дізнатися про такі "пасхалки" у книзі. В мене виникло питання це тільки з цією книгою так чи в решті теж є подібні збіги, чи краще сказати таємнички?)))

Наталі Паррел
26.09.2021, 19:11:58

Василь, Дякую за комплімент Насті))) якщо задуматися, то певно в кожній книзі і має бути щось від автора)) вірно?)))
Книга "Департамент" змальовані з моїх колег, я не раз писала про це, і Ліна так, чи інакше є мною в певних моментах))) у "Знаючій", то там мене немає особисто нігде, але знову мені здається що і Каміла, і Настя та і Ліна вони усі мають одну спільну ваду))) йти до кінця та нерухомо вірити в себе. В цих жінках є жертовність і героїзм, сила духу та стійкість, хоч іноді попри сльози. Певно це мій жіночий ідеал)))

avatar
Каміла Дані
25.09.2021, 23:14:26

Дуже реалістично виглядає Ваш електронний витвір! Браво я в захваті! Успіху книзі))

Наталі Паррел
26.09.2021, 09:32:37

Каміла Дані, (◍•ᴗ•◍)❤

Books language: