Взаємини із текстом

Автор: Йогонес де Сіленціум / Додано: 29.07.18, 00:35:23

Вельмишановна інтелектуальна меншість, звертаюсь до вас із запитанням. Чи повинен автор відповідати мисленням і формою життя ідеї твору, над яким працює? Адже можна синтезувати три вектори: творчість як образна візуалізація власного життя, творчість як поле для реалізації фантазії, творчість як окрема від життєвих реалій нива «мистецтва заради мистецтва». Буду радий почути вашу архітектонічну генерацію без сублімацій фізіології та психіки.

Коментарі:

Всього гілок: 6

Heidenfeuer 15.08.2018, 14:40:39

Маленьке непретензійне імхо)
Змалювати у творі (теоретично) можна все. Можна зробити героя рупором ідеї, яку поділяєш, можна - навпаки, своїм запеклим опонентом. Можна, зрештою, не перейматися ідеями й писати побутові нариси.
Але.
Від власного світогляду не втечеш) Чужорідні йому форми завжди будуть певною мірою творчим експериментом і теоретизуванням. Робер Мерль у "Смерть - моє ремесло" практично вжився в героя, але ж із кожного рядку видно, що про це думає автор. Як саме видно - тут мені вже бракує хисту пояснити, соррі)) Та сама історія з "Благочинницями" Літтелла.
Позаяк це імхо і щодо інших людей я можу помилятися, ось мій досвід. Спочатку мені був потрібен принциповий нацист у якості одного з головних героїв. Кілька років на це вбила. Фашист врешті таки вийшов, але це й все) Окей, так навіть краще, тому нехай буде, але за фактом - експеримент провалено))

Останній коментар в гілці:

Йогонес де Сіленціум 15.08.2018, 21:12:01

Heidenfeuer, Я взяв цю книгу «Смерть – моє ремесло», дякую за рекомендацію. Бачу, тема концтаборів дуже популярна в літературі. «Готичні чудовиська» – це тренд Хьюго Босс. Після прочитання спробую пояснити те, що Ви не змогли вербалізувати. Це непретезнійне імхо)) Боюся, що зараз література втрачає свої історичні сюжети, тому, напевне, ми не зможемо писати про щось інше.
Було би цікаво побачити Ваш творчий доробок про нациста. Хоча, не можу себе назвати асом у німецькій культурі)
Сердечно дякую Вам за Вашу увагу!

Холод Влада 05.08.2018, 13:25:48

я думаю, що різні персонажі однієї і тієї самої історії повинні мати різні життєві принципи, цілі і тому подібне і тим самим відображати різноманітність життя... ця протидія ідей та цінностей між героями найбільш цікава... у мене завжди так) кожен герой має свої пріорітети, цілі і тп, і у кожній ситуації кожного героя можна зрозуміти, навіть коли вони роблять буквально протилежні речі і мають протилежні пріорітети.

У гілці 4 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Daniel Woolf 06.08.2018, 21:35:45


Йогонес де Сіленціум
, Підтримую) Неможливо створити персонажа який би не ніс авторського відбитку. Але все ж, я не вважаю, що персонажі це просто прояви різних підсвідомих і свідомих сторін автора.
Візьмемо до прикладу кулінарію. У п'яти різних кухарів буде 5 різних тортів. В кожен він вкладе свою майстерність, бачення і стиль приготування. Але це ж не означає,що торт і є кухар?

paniOtojbo 30.07.2018, 17:22:03

на мою думку, автор нікому нічого не винен. читачу взагалі не обов'язково знати стосунок автора до події в його творі, окрім як у випадках, коли без біографії автора складно зрозуміти суть речей в розповіді(мені якось описували такий випадок, що текст став зрозумілим тільки після ознайомлення зі сторінкою на вікипедії, тому що там описувались конкретні історичні події в іншій країні). але це, мені здається, погано характеризує автора вже як письменника. автор не має поділяти думки свого персонажу, йому просто слід знати, як правдоподібніше його описати, а конструктивний критик побачить лише виразність чи не виразність думок.
звісно, є зворотний випадок, коли для читача стає очевидним, що автор поділяє думку персонажа, що, на мою думку, також не надто зріло з боку автора - дозволити читачу побачити себе насрізь, описавши власну рефлексію. якщо це свідомий вибір - най, але якщо ні - то це скоріш особистий щоденник з довільним переінакшуванням дійсності, а не художній текст. тоді будь-яка критика сприймається як критика його особистості і автор не розвивається як автор. тобто, це погано для самого автора.

У гілці 3 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Йогонес де Сіленціум 02.08.2018, 18:27:06

paniOtojbo, Оригінальна позиція) Дякую за розгорнутий коментар. Багато векторів для роздумів. Приємно було ознайомитися з Вашою думкою.

Віктор Полянко 31.07.2018, 12:38:52

Гадаю, що всі три варіанти можливі. Хоча, як на мене, першим варіантом не варто зловживати. Набагато більшим викликом є вийти з власної зони комфорту, уявити себе кимось іншим, зрозуміти, чим живе і дихає персонаж, який кардинально відрізняється від самого автора.

Останній коментар в гілці:

Йогонес де Сіленціум 02.08.2018, 18:29:46

Віктор Полянко, Продовжу: ..й, можливо, розширити світогляд і уявлення про самого себе) Дякую за приділену увагу!

Мія Грано 29.07.2018, 23:03:54

Що кому.
Якщо власне життя і власні життєві погляди суттєво відмінні від усіх, що довкола - про це варто написати.
Якщо фантазія зашкалює - вперед! Чому ні? Вигадуйте собі на здоров'ячко.

Books language: