57 060
Анотація до книги "Чоловік на годину"
Разом із сином Любаня переїжджає в заміський будинок. Щоб пришвидшити ремонтні роботи вона користується послугою «Чоловік на годину» , навіть не здогадуючись, як почне змінюватися її життя.
Зміст книги: 35 глав
189 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНу ось, ніби все добре, і я дужеее рада, що Давид та Любаня наважилися відкрити свої почуття, але мене також дуже сильно тривожить та Ольга!!!! Уххх, капець, як дратує!!! Й також хочу сказати, але, це лише моя думка, Давид не зізнався... й тепер хтозна, як все обійдеться!
Дякую, Дашуль)))
Ірина Кузьменко, Дякую, моя хороша)) Оля і мені не подобається, та що робити, минуле є в кожного))
Такий ніжний ранок, солодкий. Але мене тривожить, що Давид все ж таки трохи сказав неправду. Розумію, що зараз розповідати все Любі якось недоречно, але... Щось тривожно мені від цього. А ідею Давид запропонував гарну. Тільки боюся, щоб Оля його не перехитрила. ❤️ Ох, все цікавіше стає. Дякую, мила! ❤️ Чекатиму продовження ))
Оксана Мрійченко, Так, неправда була вимушена в його випадку (( Аби тепер порозумівся з Любою. Щиро дякую за відгук, моя хороша ❤️
вони ще не зробили...? я думала вже щось відомо... ох, знову очікування.... і впевнена, та Ольга не проста, і щось вчудить... а стосунки з Любою такі теплі і ще такі крихкі, їх оберігати треба... тривожна ситуація... дуже.... дякую, красуне, за емоції.... обіймаю .. :-***
Юлія Чупило, Ні, сонечко, не зробили, адже Сашко в лікарні хворий. Але все буде згодом. Сподіваюся, Любі вистачить розуміння та терпіння, коли все буде відомо.
Дякую за відгук, мила! Обіймаю тебе ❤️
Повернулася й відразу можу сказати, як же мене дратує Ольга!
З однієї сторони шкода її, але з іншої, от чесне слово, так й хочеться сказати - припхалася!
Давиду не позаздриш, оце так ситуація, але й витримка у нього хороша!
Дочитаю до кінця, напишу ще ♥️♥️♥️
Larisa Chelter, О, так, Ольга - це той «типаж жінок», я б навіть сказала, егоїстичних жінок, які думають лише про себе, адже по факту, спочатку вона зрадила, потім припхалася до Давида, ще й голову морочить, й більше того дратує тим, що використовує хлопчика у своїх маніпуляціях! Рада тому, що Давид зрештою більше не кохає її!
Якби не намагалася зрозуміти Ольгу, але її поведінка «дійсно бісить»!
Сподіваюсь, що Давид розбереться із усім!!!
Ого, як між ними все гаряче та водночас ніжно ))) Отримала задоволення від цієї глави. А Ваня, здається, все вже зрозумів і починає приймати Давида в родину. Але минуле мене й досі непокоїть. Ох, все цікавіше стає )) Дякую, мила! ❤️ Чекатиму далі ))
Оксана Мрійченко, Ох, це гаряче наче вулкан, що вибухнув... аби тільки не обпеклися наші улубленці)) Ваня не знає кращого прикладу, тому швидко прикипів до нього(( Минуле ще зовсім поруч, і скоро нагадає про себе...
Дякую, моя хороша, за підтримку! Дуже надихає, що ви в мене є. Обіймаю))
чи означає те, що він приїхав, що розібрався з хвилюючими моментами.,? чи це просто була турбота і допомога з дахом.... а пристрасть така зараза некерована і підступна, як та вода, впевнено ломить всі загати.... дякую, сонце, за смаколик.... з Різдвом Христовим...!!!
Юлія Чупило, Він приїхав, щоб виконати обіцяне й самому відвернутися від того, що коїлося в житті. Наступні глави відкриють трохи завісу того, що в нього було за цей час.
А пристрасть вирвалася назовні, не втримавшись. Будемо вірити, що вона на користь, а не щоб зашкодити серцям...
Щиро дякую, моя мила, за підтримку та емоції! Навзаєм з великим святом! Обймаю))
Любов, Наталя Бойко та Хелен Соул, щиро вам вдячна за нагороди! Дуже-дуже приємно!
обоє думали, очікували, гадали.... а всеодно ця мить несподівана.... бентежно, і допомагає помаленьку переступити тонку грань... додати чоловіку впевненості і забрати в жінки страхи..... Ваня молодець, кажуть, що діти бачуть душу і говорять істину.... дякую, сонце, красива глава.... обіймаю і гарного настрою... :-***
Юлія Чупило, Який чудовий та правильний відгук! Дякую, що так тонко відчуваєте))) Обіймаю!
Оу, хитрий Давид згадав, що правило діє тільки в межах будинку )) Такий ніжний та чуттєвий момент, вони щасливі разом. Тільки б з минулим розібратись і можна сміливо розвивати нові стосунки ❤️ Дуже приємний розділ, дякую! )) Чекатиму продовження ))
Оксана Мрійченко, Дякую)) хотіла потішити ніжним розділом та приємними емоціями))
Радію, що вони зустрілися знову. Цікаво, чи готовий вже Давид розповісти Любі про особисте? Хоч це дуже важко, особливо коли вона лише почала послаблювати оборону навколо себе. Так хочеться щастя для них обох, між Давидом і Любою явно вже особлива хімія )) Чекатиму продовження ❤️ Дякую )
Оксана Мрійченко, Так, дуже тепла зустріч у них)) Завтра буде продовження, дочекайся)) обіймаю та дякую за підтримку, сонечко!
жодна людина не може сказати як би повівся в тій ситуації .. дуже важко Ользі, розумію... і порівнювати її з Любою не можна, навіть хто сильніший, хто зумів протистояти чоловіку.... ніхто не може засуджувати жінку.,. і от тут Давид мені дуже імпонує.... в нього все в середині кипить, 'як ця дура ще думає..?' але він спокійно і вперто пропонує допомогу... ох.. важко все це... звичайно мало вплив на нього власне дитинство... таке залишає слід, але добре, що зробив вірні висновки.... дякую, красуне за тривожну главу... а ще ж мучить привіт з минулого.... обіймаю, чекаю продовження... :-***
Юлія Чупило, ,погоджуюсь!❤️❤️❤️
Давид сильний та відповідальний чоловік, який допомагає в скрутну годину бувшій жінці. Він людина з добрим серцем, але ж так хочеться,щоб дитина була не його,бо ж він має право на щастя з Любою яка теж любить його, вони доповнюють один одного.
Наталья Русанова, Доля іноді витворяє викрутаси. Хочеться, щоб усі залишилися щасливі, але в житті не завжди так буває. Щиро дякую, Наталочко, за теплі слова та підтримку книги ❤️
накрутила себе, випробувала за цей час почуття.... і зрозуміла, хто саме приносить щастя в дім.... дякую, сонце... потішила... ;-)
Юлія Чупило, Між хмарками мало визирнути сонечко, і це сталося))
Дякую, мила, за відгук та підтримку!
Важко і боляче Давиду, але я захоплююся його поведінкою. Не кожен би на його місці поводився так само благородно. Все вірно, треба розібратися і дуже мені хочеться вірити, що Давид все ж таки отримає шанс кохати і бути коханим ❤️ (намагалася не спойлерити, хоч емоції після сьогоднішньої глави просто переповнюють). Дякую, мила! Чекатиму понеділка ❤️
Оксана Мрійченко, Дякую, що оцінила його гідну поведінку! Він хотів бути "правильним" і зробить це. А що з цього вийде - дізнаємося))
Ох, як було емоційно складно писати той момент... мурахи по шкірі у самої, тому вдячна за твої емоції! Це дуже надихає! Обіймаю!
❤️❤️Дівчатка, любі мої, від серця прошу сьогоднішню главу коментувати без спойлерів! Дякую! ❤️❤️
Про таке дійсно телефоном не говорять, тому Давид вчинив правильно, що пообіцяв розповісти при особистій зустрічі. І приємно, що Люба на це не образилась, а навпаки підтримала. Тільки б зрозуміла все правильно... Сумують вони одне за одним і навіть Ваня вже не сприймає Давида, як небажаного гостя. Але мені теж тривожно, що колишній Люби може додати проблем. Чекатиму далі, сонце! Дякую! ))
Оксана Мрійченко, Звісно, сумують( Адже тільки відчули, що можуть почуватися вільно та радісно. Будемо вірити, що впораються з усіма негараздами.
Запрошую до оновлення, глава 21)) Дякую, сонечко, за підтримку!
Гарний син росте у Люби і розумний не по роках. Підтримує Любу і дорожить знайомством з Давидом. Тривожно за обох і за Любу, і за Давида...
Наталья Русанова, Мені також тривожно, як вони відреагують на появу минулого в житті один одного. Ваня почав говорити з мамою, потихеньку стіна образи руйнується, головне, щоб нічого не завадило їх довірливим стосункам.
Щиро дякую за відгук, Наталочко!))
щось от саме зараз, коли Давид зайнятий своїм минулим не щає мені спокою колишній Люби.... боюсь Андрій з'явиться знову.... дякую, сонце, за смаколик... гарного дня і до зустрічі на сторінках... :-***
Юлія Чупило, Ох, те минуле, не дає людям спокою... Будемо вірити, що наші герої впораються з ним)) Щиро дякую за відгук та побажання, мила! Навзаєм))
Колишній атакує по всіх фронтах (( Шкода Любу, а от Ванька справжнім чоловіком росте. Хоч і маленький, але захисник. Ох, а я все про Давида думаю - чи почув він відповідь на своє питання? Дякую за главу, сонце! Гарного тижня та натхнення! ❤️
Оксана Мрійченко, Про відповідь ми дізнаємося трохи згодом, бо попереду ще багато чого іншого))
Щиро дякую, мила, і запрошую сьогодні о 12:00 на продовження!
Як все до купи і невчасно. Колишня Давида та колишній Люби,як змовилися одночасно з'явилися в їх життя. Та чи залишиться Давид допомагати Любі чи все ж Оля обманом задишить його собі?..
Наталья Русанова, Я й сама поки не знаю, як поведуть себе герої. Але будемо вірити в краще!))
Щиро дякую за відгук, Наталочко!
ого.... таке болюче минуле і переслідує досі.... Ваня розумник, йому треба гарного батька, а Люба молодчина .. знайшла сили піти.... ох тяжка доля... надіємося на гарне майбутнє і вірного захисника... дякую, сонце... обіймаю... :-***
Юлія Чупило, Переслідує, це точно. Егоїзм на першому місці, що поробиш.Такі бувають, на жаль. Але вона не здалася, й готова протистояти))
Дякую, мила, за відгук!
ох і ах.... до такого не можна бути готовим... я підсвідомо розуміла, що минуле викине ще якийсь фортель... але такееее... о_О .... о, люба, ти здивувала неабияк... в самої серденько не на місці... чекаю продовження, лиш би нігті всі не згризти.... обіймаю...:-***
Юлія Чупило, Не гризи нігти, нехай залишаються гарними. Понеділок скоро) А те, що вдалося здивувати - радує та надихає. Щиро дякую за теплий відгук та емоції! Обіймаю))
Я шокована!!!! Просто слів немає....
навіть не знаю, як реагувати!
Мене переповнюють емоції)))
❣️
Ірина Кузьменко, Головне, без спойлерів))) Не хочу, щоб читачі наперед знали, що їх чекає))))
Оце так поворот... Я такого геть не очікувала. Захоплююся Давидом - попри всі образи минулого повівся як справжній чоловік. А це питання наприкінці глави. Уявляю, як нервує Давид, очікуючи на відповідь. І я нервую разом з ним. Як дожити до понеділка та дочекатися продовження? Дякую за розділ, серденько! ❤️
Оксана Мрійченко, Сонечко, дякую, що без спойлерів!))))
Ох, я сама нервуюся через такі повороти долі!
Обіймаю та бажаю гарних вихідних ❤️
❤️❤️Дівчатка, любі мої, від серця прошу сьогоднішню главу коментувати без спойлерів! Дякую! ❤️❤️❤️
І я щаслива разом із ними ♥️ Все... дочитала, що було не прочитаним й тепер чекаю продовження ♥️
Ірина Кузьменко, Неймовірно щаслива, що ти повернулася до читання і приділила час на начитання цієї книги! обіймаю))
Безперечно між Любанею та Давидом є хімія ♥️ Це відчувається))) дуже круто))) я ще не все прочитала, але наздоганяю))))
Ірина Кузьменко, Ох, ще й яка хімія)) Головне, щоб вибуху не сталося! Дякую, сонечко!
Ось так просто весело і приємно всі розслабилися та отримали задоволення і всі щасливі. Давид дарує тепло і захист та надійне чоловіче плече, що так потрібені Любі і малому, от тільки б вона зважилась прийняти це.
Наталья Русанова, Щиро дякую за такий теплий відгук!
Отримати задоволення від життя - це так чудово)))
читаю і відчуваю посмішку на вустах... приємне тепло у грудях.... спокійно, легко ... щастя можна знайти у простих речах, головне хто поруч... але ще воно швидкоплинне і полохливе, прямо як наша Любаня... будемо надіятися, що з кожною сторінкою її стіна страху перед жіночим щастям буде танути все швидше..... дякую, сонце, за тепло, усмішки і батути....))) обіймаю... :-***
Юлія Чупило, А я читаю ваш коментар і теж всміхаюся)))) Так приємно дарувати читачу гарні емоції!
Люба в нас сильна дівчинка, впорається і зі щастям, і зі страхом. Вірно сказано, головне, хто буде поруч у ці миті.
Дякую за подароване натхнення, міцно обіймаю))
Olexandra Holiiad щиро дякую вам за підтримку книги у вигляді нагороди! Дуже приємно!))
Така позитивна та радісна глава, вони як справжня родина )) Мені аж самій захотілося на ті батути, пострибати з донею та чоловіком, щоб забути про всі турботи та проблеми. І згодна з Ванею, що піца з колою - то смакота )) Дякую за теплий промінчик сонця в цей похмурий та холодний зимовий день! Натхнення тобі, мила! ❤️ Чекатиму далі )
Оксана Мрійченко, Дякую, сонечко, за побажання та відгук!
Хотілося внести в історію щось легке, без негараздів минулого та теперішнього))
Обіймаю))
Привіт, моя хороша :-)
Повертаюся до прочитання))) ♥️
Перш за все хочу сказати, що історія Давида та Любані така життєва, зі своїми мріями, сподіваннями та турботами, й безперечно дуже цікаво спостерігати за розвитком їхніх відносин, а син у Любані - такий маленький, а насправді вже дорослий, та із дорослими думками!
Дякую, сонечко за просту, життєву історію нашого буття!!!! ♥️
Ірина Кузьменко, Ваня - то окрема любов))
Не хочу ідеальних героїв, хочу справжніх, тому все складається так як є. Щиро рада, що ти повернулася до читання і не оминула стороною цю історію. Обіймаю))
На луші радісно, тепло і по-новорічному. Радію їхньому зближенню. Дякую!
Наталья Русанова, Вірно підмітили, дійсно, стає тепло, коли між ними такі почуття зароджуються))
Щиро дякую за відгук, мила!
о, правильно, правильно.... перші думки, що можна дозволити і собі шматочок щастя, а потім ще кусь, а потім цілком вхопитись і не пускати.... дякую, сонце, за таку теплу обнадійливу главу.... обіймаю.... :-***
Юлія Чупило, Щиро дякую за відгук)) Усім хочеться згадати про щастя, та відчути його. Сьогоднішня глава на крок наблилизить героїв до цього відчуття!
Обіймаю!))
Це дійсно допоможе трохи розслабитися та відволіктися від сумних емоцій. Усміхнений Давид, гарнющі шкарпеточки, задоволений Ванька )) Гадаю, вони чудово проведуть час разом. І ще трохи більше дізнаються одне про одного. Дякую за главу, серденько! ❤️ Гарного тобі настрою на весь тиждень та натхнення ))
Оксана Мрійченко, Так, годі сумувати, треба й порадіти життю)) а Давид та шкарпетки допоможуть, хах)
Дякую, мила, за побажання та підтримку! Вдячна тобі за це))
Побажання повністю взаємні ❤️
Такі теплі у Люби взаємини з матір'ю, вони чудово розуміють одна одну. Ця розмова пішла на користь. Звісно, не варто кидатися у вир почуттів з головою, але ж... Можна придивитися, поспілкуватися. Та й Давид наче був згоден до поступового розвитку стосунків.)) Класно, що все ж таки вирішила зателефонувати. Може, ще й за куртками поїдуть всі разом, як справжня родина? ❤️ Я в передчутті нової зустрічі Любані з Давидом )) Дякую за главу, люба! Чекатиму далі )
Оксана Мрійченко, Так, з мамою, та і взагалі з батьками, у неї досить теплі та дружні стосунки. Мама знає, як складалося її життя, але все одно хоче бачити доньку щасливою, попри колишні негаразди.
Наступна глава вже в процесі, буде в понеділок. За куртками, чи за матеріалами, але зустріч має відбутися, бо ми так цього чекаємо))
Щиро дякую, сонечко, за підтримку та відгуки! Дуже надихає! Обіймаю)
о, так... хоч хтось повертає Любу в потрібному напрямку... мудра жінка, все таки у неї мама... чомусь з'явилась думка, що і Ваня в певний момент проявить не дитячу мудрість і підтримку.... дякую, сонце, за теплий промінчик посеред зими..... цілую... :-***
Юлія Чупило, Тааак, мама сказала як є, на власному прикладі. Маючи таку підтримку, Люба зможе прийняти правильне рішення, і в разі чого вчинити, як підкаже здоровий глузд, а не серце... Хоча... Побачимо))
Вдячна за натхнення, яке даруєте своїм відгуком! Обіймаю)
Страшно Любі відкинути страхи та довіритись почуттям. Невдалий досвід попередніх стосунків, побоювання за Ваню (як він поставиться до появи нового чоловіка в родині). Вона сама на себе злиться, але розуміє, що інакше не зможе. Дійсно, можна спробувати бути друзями. Поки що, щоб Ваня нормально реагував і самій не було так боязко зближуватися з чоловіком, якого ледь знаєш. Дякую за главу, сонечко! )) Сподіваюся, що колись Давид з Любанею все ж таки потанцюють разом під час прибирання в будинку )) І Ваня разом з ними! Чекатиму далі ❤️ Гарного вечора! ))
Оксана Мрійченко, О так, коли ти написала, я одразу уявила це і зрозуміла, наскільки буде круто))) Звісно, якщо вони будуть разом далі по сюжету.
На Любу трохи навалилося проблем та клопотів, але вона впорається, це точно, й ще покаже свій запальний характер!
Я щиро рада, навіть неймовірно рада, що ти приєдналася до кола моїх читачів. Та і взагалі, ця історія подарувала мені найкращих читачів))))
Обіймаю та бажаю здійснення зимових бажань!
ох, а ше ж ремонт... про який я забула, так поринула у їхні страхи, переживання і погляди і сторону стосунків, бо це ще навіть не кроки на зустріч, лише погляд, але такий, що вже не відпустить ..... дякую, зіронько ... дуже чуттєво ... :-***
Юлія Чупило, Здається вони й самі вже забули про нього) Але нічого, скоро ще будуть зустрічі у справах.
А почуття... дуже лякають, Будемо сподіватися, що час їм допоможе.
Дякую, моя хороша, за відгук та підтримку! Обіймаю)
кажуть що як закохуються, то починають поводитись як підлітки... але ж ні, це не так.... старші, з досвідом вже знають як болить, тому діють з острахом, по півкрочку, а не кидаються в вир, як при першій закоханості.... тут прораховують всі варіанти, можливо задуже обережні, але не можуть дозволити собі все зіпсувати і діють напевне..... дуже цікаво, дякую за ці емоції.... :-***
Юлія Чупило, Золоті слова, ви наче передбачуєте думки героїв... Кохання робить дивні речі з поведінкою людей, як і дорослих, так і малих. Подивимося, як наша пара впорається з цим усім. Щиро дякую за такі чудові, емоційні відгуки! Мене це дуже надихає!
Я навіть подих затамувала, коли ці двоє були так близько одне до одного )) Дуже ніжний момент, ще трохи і був би поцілунок. Шкода, що так сталося з татом. Але сподіваюся, що все буде добре. Так, Любаню, ти дійсно закохуєшся. І не лише ти, а й Давид також. Дякую за главу, сонце! )) Чекатиму далі )
Оксана Мрійченко, Можливо, поцілунок, якби стався, був би не дуже доречним... Проте, так, захохатися легко)))
Дякую, моя хороша, за відгук та підтримку! Дуже ціную!
Давид все зрозумів і підтримав замість того, щоб тиснути. Люба вірно відчуває, з ним вона може завжди залишатися собою, не боятися насмішок, не чекати принижень. І щось мені підказує, що якби Давид побачив, як Люба танцює під час прибирання, то почав би танцювати разом з нею )) Хоч і простий він, але дуже класний. Дякую за главу, мила! Чекаю продовження ❤️
Оксана Мрійченко, Ох, моя мила, ти навіть надихнула мене на написання подібної сцени з танцем, хах)))
Так, Давид дійсно простий, хоча і має "заморочки". Сподіваюся, що вони не завадять його майбутньому.
Щиро дякую за відгук, Оксі ❤️
дуже важко викорінити страхи, коли іншого життя не знаєш... але Давид розумно поводиться... він наче сапер біля Люби, треба бути рішучим і кожна помилка буде коштувати дорого.... потрохи будуть вчитись жити без страхів і бути рішучими, але не все одразу... дякую, люба, за такі трепетні відчуття.... дуже чуйна виходить історія, просякнута багатьма почуттями і переживаннями... :-***
Юлія Чупило, Так, страхи - це зло, коли вони починають заважати спокійно жити. Наче і хочеш не думати про них, але ж ні, нагадують, лізуть у думки... І так в обох.
Часто чую від людей, що вони бояться починати нове життя, або руйнувати вже налагоджений побут заради власного щастя. Зміни, можливі невдачі, - не кожний наважиться. Тому, хочу показати в романі саме ці "дорослі проблеми".
Дякую, моя мила, за підтримку та почуття, які отримуєте і даруєте мені навзаєм! Обіймаю!
Як добре зустріти людину, з якою можна завжди залишатися собою. Ось вони і зустрілися дві половинки одного цілого, яким разом комфортно і можна поділитися сокровенним. Та й сину комфортно з Давидом, він почав довіряти йому. Так гарно і тепло від їхніх почуттів. Дякую. Гарних вихідних!
Наталья Русанова, Дякую, мила Наталочко! В житті вистачає суму, хочеться і нашим героям додати трошки тепла))
Навзаєм гарних вихідних! Дякую за підтримку))
Ганна Кльоц, від усього серця вдячна вам за нагороду!
страшно, а хочеться..... думаю, по трохи обоє разом, з двох сторін будуть руйнувати цю боязкість... хоча ні, з трьох сторін....;-) дякую, красуне, чекатиму добавки... :-***
Юлія Чупило, Все абсолютно вірно - саме з троьох сторін, яка ви в мене чуттєва та розуміюча! Дякую, що даруєте натхнення))
Давид на правильному шляху. Головне, щоб "колеги" нічого не ляпнули про Крістіну. Милуюся на нашу парочку, сила притяжіння між ними міцнішає після кожної зустрічі. )) Дякую, сонечко! ❤️ Чекатиму продовження ))
Оксана Мрійченко, Ох, ці колеги... ти маєш рацію, адже могли ляпнути зайвого. Будемо сподіватися, що цього не станеться.
Дякую мила за відгук та підтримку! Обіймаю)
Двоє обпечених сердець , які хочуть терла і любові, потяглися одне до одного несміло, бо ж бояться знову обпектися. Та довіра потроху виникає між ними і діє мвгнітом. Та й син потягнувся до чоловіка на годину,бо той приділяє увагу та навчає малого чоловічої майстерності. Дякую!
Наталья Русанова, Ох, як ви все вірно та душевно відчули! Саме так і є. "Потягнулися несміло", бо кожний має сумний досвід.
Щиро дякую за відгук, що надихає!
Світлана Боднар! Щиро дякую вам за підтримку книги у вигляді нагороди!
Оу, перші обійми та цнотливий поцілунок у щічку )) Клас. Я теж думаю, що поспішати не варто, бо невідомо як може відреагувати на швидке зближення Ваня. Але початок є і Давид має рацію - заради мрії можна бути трохи наполегливішим )) Дякую за главу, сонце! )) Чекатиму далі )
Оксана Мрійченко, Дякую, що оцінила "цнотливий" початок чи що то було))) не завжди в житті все трапляється одразу швидко та якісно)) хах) головне, щоб були щасливі.
Дякую за підтримку, сонечко!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати