Анотація до книги "Чоловік, який вкрав час"
(роман)
Так, я пам’ятав майже все. Я дійсно майже не вмер. Нібито смерть нарешті була готова прийняти мене в свої обійми, ніби вона згадала про Христиана Якоба Нільсена. Чаклуна, народженого у тисяча сімсот дев’яносто шостому році підчас найбільш страшної епідемії грипу.
Але поряд був він. Той, хто перекошкодив моїй смерті. Двійник мого заклятого ворогу, якого я стрів на вулицях сучасного Києва.
3 коментаря
Авторизуйтесь, щоб додавати коментарі
УвійтиТвір завершено. Дякую усім, хто читав.
Я планую редакцію задля тих самих російських слів, бо коли читаю, завжди бачу їх.
У мене середня українська освіта, але я маю більше практичного досвіду у російській літературі. То вибачайте.
Викториан Мур, Можливо доцільно написати ,,чоловік який викрав час,, насправді шлях письменників завжди тернистий, тому головне не зупинятися і вдосконавлювати свою мову. Головне це фантазія, а з цим у вас все добре)
Нерозумію чому ніхто не писав коменти) Не ідеально, багато російських слів. ,,шаг за шагом,, наприклад) Потім то трете століття,тобто 300 років? років, то 200 років йому. Сюжет ще не зрозуміла, подобається чи ні. Чогось не вистачае) Але ваш твір всерівно вартий уваги)
Оксана Поплавська, Він подорожує у часі. Йому набагато більше.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати