11 355
Анотація до книги "Де не римується душа"
"Де не римується душа" - синергетика слова й душі, філософське осмислення нашого буття.
Зміст книги: 31 глава
Останнє оновлення: 31 лип. 2020
85 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти"То серце щипле, то замріяна душа..." Як проникливо і життєво. Розчулили.
Наталія Устінова, Тримаймося, пані Наталю! То життя... Дякую, що читаєте
"Вмивалася і щастям, і сльозами.
Не раз здавалося - кінець." Влучно сказано, під кожним словом підписуюся. Дякую.
Светлана Ящук, Дякую за коментар, пані Світланочко! Життєрадостей на рокИ!
Галино Романівно, вітаю з поетичним успіхом. Філософія жінки багатогранна, і Ви відчуваєте її тонко, а ми насолоджуємося Вашим обраним словом ... Нехай жінку-осінь не покидає весна в душі ще довго-довго♥️
Оксана Кучерук, Вітаю, пані Оксаночко! Вдячна на доброму слові! Тішуся, що осінь - ще не зима. Весни всім нам! Захоплююся вами, професорко!
Дякую за творчість. Пишете від душі. Насолоджуюся
Светлана Мостовая, Вдячна, що зі мною...
Забанимо усі печалі...
Забанимо!!!
За кроком крок- від серця до душі...Казкова поезія, Галино Романівно!
Із душі й для душі!
Знаки питання - то смайлики з сердечками)))
Вдячна за смайликовість!
Галино Романівно, чудові вірші! Читаєш, а хочеться побачити наступну сторінку, ще наступну сторінку... Цікаво, змістовно, є певна філософія...???
??Супер!
Дякую, що зі мною!
Як завжди по-особливому прекрасно, Галино Романівно. Дякую
Дякую! Особливого Вам і прекрасного!
Шановна лікарко жіночих душ, Галино Романівно! Щиро дякую Вам за влучні й такі теплі слова. А рядок "Забанимо усі печалі..." я сприйняла як керівництво до дії. І зараз насолоджуюсь осінніми пейзажами на Львівщині.
Ми ж філологині! Осенінасолоди!
Вишукано і тепло йде осінь у наше життя... Дякую, шановна Галино Романівно!!! Завдяки Вашому Слову по-іншому сприймаю осінь, яка вже на життєвому видноколі.
Життєосінь - це ще не зимороки, Світланочко?!
Як завжди, чуттєво, настроєво, а найголовніше те, що Ви, Галино Романівно, у своїх творах відлунюєте переживання жіночих душ, (моєї - це точно).
"Сьогодні плакало дощем
Осіннім...
Стікало сумом із дерев додолу.
А по душі шкребе
Осінньо...
Жовтневий день із видноколу?!!!"
Сьогодні чомусь саме так?
У Вас,Галино Романівно, навіть про осінь виходить писати життєствердно, а не тужливо.Це яке ж треба мати сонце у душі, щоб осінню депресію освітити теплом і любов'ю...
А життєва осінь таки насідає на плечі...
Читаю, і кожне слово в душу западає: це ж і про мене сказано, це ж і мої почуття тут відлунюються. Дякую, Галино Романівно. Ваша поезія - то камертон жіночої душі.
Класна ідея для назви, Танечко: "Камертон жіночої душі"?!
Душа осіння- рух життєвий?...тож трунком повнитись не може- лиш мудрістю , що дає крила й натхнення тішитись кожним днем осені ...
У Вашій ( з Вашою?) творчістю римується душа??
А як Вам трунок мудрості, пані Наталю?
Насолоджуюся Вашою творчістю .БАЖАЮ Вам сонцесяйності у душі та міцного здоров'я, Галино Романівно. Дякую
Щировдячна, Світланочко! Навзаєм! Душевідродження!
Впиваюсь Вашим літературним трунком. З головою пірнула в глибину поезії "Осінність", запах життєвої осені змусив задуматися над своєю "крилатістю".
А що? Крилатим ґрунту не треба?! Однак підтримка - обов'язково! Я ж про наше-ваше, вчительське?!
Зачаровуюсь красою та влучністю Вашого поетичного слова, яке ятрить душу...
Радію, що ви зі мною! Вдячна, що знаходите час на читання.
Читаю, мабуть, вже всоте. Та кожного разу дивує глибока життєва філософія. І жити хочеться, і плакати, і читати знову...
Вдячна, що читається! Залишайтеся!
Як гарно, як тепло!
Вдячна за увагу!
«Забанимо усі печалі...»?! Класний вислів. Візьму для себе?!
PS. Вдячний за Агу-нятко!!!
Олексій Корицький, Найкраще Агу-нятко (хоч і доросле!!!)
Дякую за прекрасні хвилини спокою в душі! Ви- молодець!!!
Лина Олефиренко, Душеспокою, пані Ліночко!
Пані Галина, дуже вдячна Вам за можливість доторкнутися до прекрасного, щирість почуттів у творах зачаровує!
Людмила Куркурина, Будьмо щировдячними!
Дякую, Галино Романівно, за чудові рядки. А й справді, вже "вирує осінь у душі". Творчої Вам наснаги та нових злетів! Чекаємо нових цікавинок!
Щоб не було осінньої задуми в душі...
Приємні хвилинки провела при читанні!Дякую вам!Зрозуміла,що ще буду повертатися до ваших рядків.
Ольга Ткачук, Щировдячна, пані Олю, що повертаєтеся.
Непереверші рядки,які лунають із глибини душі! Галино Романівно, Ви талановита,чуттєва,справжня майстриня слова! Творчої наснаги та світового визнання!!!
Щировдячна, пані Інночко, на доброму слові. Радію, що зі мною!
"Людина нібито не літає... а крила має.А крила має!!!"Радію тому, що Ви така натхненна, бо маєте здатність своєю "окриленістю"заряджати інших! Творчого неспокою!
Крилатим ґрунту не треба... Очікую на Ваше, неймовірне!!!
Хай щастить Вашому синочку!
Вдячна! Життєщастя!!!
В душі стає тепло по-домашньому від мудрості цих рядочків!
Сподівання!
Такі Слова!!! Викликають стільки думок....Дякую .
Радію, що спонукаю!
Після прочитаного ніби крила за плeчима з,являються. Хочeться радіти і насолоджувптись кожним днeм. Дякую, Галино Романівно, за ваш талант.
Радію, пані Іриночко, що сприяю Вашому окриленню!
"Забанимо усі печалі". Тепер це мій девіз! Влучно! Доречно! Сучасно!!!
Хочеться забанити не тільки печалі!
І справді, "не йметься людям і словам..."
Не йметься?!!!
Ой , як "любощемко":)
"Забанимо усі печалі...
Запросим радість за столом...", а ще це Ваше "подякуєм долі за сина", дозволю доповнити "й доню" , і справді є піснею життя!!!
Буду дякувати й за доню, коли син приведе в хату. Так хочу!!!
Де не римується душа, там серце вже нашіптує слова...
Так і є?!
Відразу мелодіч залунала... Хочеться співати Вашу поезію " Намалюй мені пісню..." Ось так і з'являється пісня)
Очікую?!
Гарно! Відчуваю споріднені душу! Дякую!
Слово Ваше, ніби камертон , торкнулося душі: легке, джерельно- натхненне...Гадаю, варто задуматись над створенням пісенно- поетичної збірочки!
Один видавець сказав, що мені треба працювати над римою... Я відповіла: "Душа не має рими". Отак і народилася назва. Потрохи пишу поетичне. Радію, що Інститут має ГІМН! (Музика Ігора Танчака (композитор із Тлумача).
Ваша лірична героїня – «три в одном»: мрійниця, пустунка та «стойкий оловянний солдатик». Це захоплює!
Зачарована кожною гранню Вашого таланту!!! Вишукано, багата і красива мова, Читаючи Вашу поезію, пригадую слова: '' Поезія-це завжди неповторність, якийсь безмертний дотик до душі''. Уже навіть цитати використовую : ''Забанимо усі печалі'' .Натхнення!!!
Вдячна! Забанимо усі печалі!
Ну отакої, всі вже сказали, що й я хотіла. То мабуть Ваші чарівні слова так діють на нас читачів, що ми всі тепер під чарами Ваших глибоких, життєвих та неймовірно красивих рядочків. Дякуємо за майстерність, вишуканість та неймовірно красиву літературну мову!
Щировдячна, пані Оксаночко, за осмислення прочитаного. Ціную Вашу думку.
Ваша поезія - це неповторність, життєствердність, повсякчасний оптимізм. Вдячна за доторк до душі
А Ваша думка, Танечко: чи може римуватися душа?
Читаєш рядок за рядком - і хочеться читати далі. Галино Романівно, ви спонукаєте до роздумів.
Думаймо!
Життєдайні, життєстверджуючі Вірші... Одним словом, життя триває і немає потреби в нього виборювали перемоги... Необхідно просто ЖИТИ...
Життєдайності!
«Ну що б, здавалося, слова?» А серце таки зачаровують:-)
Із задоволенням перечитую Ваші поезії. Скільки в них глибини! Читаючи їх, замислюєшся про життя, про родину...
Так і є. "Забанимо усі печалі" - на ювілей народився
Глибоко, проникливо, красиво. Дякуємо. Дай, Боже, щоб якомога більше дітей могли долучитися до читання таких творів. Бажаю авторці здоров'я та натхнення!
Вдячна на доброму слові, пані Тетяно. Завдяки саме такому Вчителю матимуть можливість! Принаймні, сподіваюся на це?!
Красиві картини Словом! Дякую!
Давно не чула. Вдячна, що повернулися
Поезія - це душа людини, дякую за доброту і красоту Вашою душі.
Вдячна. Будьмо красиводобрими!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати