1 075
Анотація до книги "Дива на синій гілці"
Що найдивнішого траплялося із вами у метро? Для Гришка, що вкотре затримався на роботі, звичайна поїздка перевернула світ догори дриґом. Познайомитися з лісовиком, розсмішити мавку та знайти справжнє кохання – і все це за 20 хвилин переїзду між станціями! «Обережно, двері зачиняються…»
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСхоже на початок великої і цікавої історії.
Дійсно, гарні перлинки про цибулю, кота й маму ) Розкажіть історію трошки далі про Гришка й мавку, її фантастичний світ. Тоді вся історія набуде такого ж перламутрового кольору )
Щасти!
Олександр Калінін, Дякую! І за увагу до твору, і за корисну пораду)
Гарне, коротке, оповідання.
Міська містика, Київ, метрополітен, те що я і сам полюбляю)
Не зовсім погоджусь з попередніми коментаторами - тривалість оповідання тільки додає плюсів!
Сюжетно - хоч і не дуже складно, але читалось з задоволенням.
SANDR, Дякую, що поділилися своєю думкою! Мені приємно, що Ви читали з задоволенням :)
Мені теж сподобалося, правда! Читалося легко на одному подиху, причому кілька разів. І сюжет, і мова написання, образність, досить художньо вийшло. Вважаю, що з умовами конкурсу авторка вельми гідно впоралася. Мій відгук неупереджений, я звичайний читач і не учасник конкурсу (на відміну від перших двох коментарів). Не кожному вдається так яскраво і точно поєднувати в сюжетах буденність і містику ... автору творчого натхнення і успіхів
Ирина Датченко, Дякую за відгук та таку високу оцінку! Це дуже приємно і надихає)
Добре , сподобалось
Евгений Надворный, Дякую Вам за увагу до твору)
Почала порпатися в конкурсних творах з останніх сторінок - і, в принципі, не можу сказати, що пошкодувала, натрапивши на ваш текст. Але, дійсно, змушена погодитися з попереднім коментатором: якось дуже стрімко все відбулося. Епізод зі сном про ліс виглядає геть "вставним", суто номінально пов'язаним з іншими пригодами в метро. Роль колоритного бомжа з квітами до кінця не з'ясована, адже героєві про нього йдеться лише принагідно: він шукає дівчину. Персонаж ніби в якомусь своєму вакуумі живе у великому місті - це могла б бути цікава тема, але мало обгрунтування. Проблем з батьком якось не досить, щоб повірити в його самотність аж до потягу до будь-чого, що виходить за межі буденності, хай воно й потенційно небезпечне. І фінал якийсь обірваний вийшов. Ну, буде він тепер її все життя чекати. А читачу де дізнатися, чи дочекається?)
Зате з мовою все цілком пристойно, хороша, грамотна мова, мало косяків - таке приємно читати. І мене особисто страшенно потішили кілька деталей про дитинство: виловлювання вареної цибулі з супу і мама, яку звуть "мама" (паралель *_*). Це супер, класні, близькі кожному спостереження, які, незважаючи на те, що це мікрообрази, одразу додають тексту глибини.
Ірина Пасько, дякую Вам за відгук та детальний коментарій до тексту. Є над чим працювати)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати