1 779
Анотація до книги "Ешлі"
XXIII століття. Ось уже 200 років світ спрямовує високорозвинутий штучний інтелект - Ешлі. Слідкує, навчає, допомагає. Веде людство за руку у яскраве світле майбутнє.
Ешлі вдалося вирішити всі глобальні проблеми, як от бідність чи війни. Ну добре, майже всі. Залишилися, звісно ж, люди, котрим завжди щось не подобається. Кажуть, ніби Ешлі обмежує їхню свободу волі, хоче перебудувати Землю на свій лад. Одним словом, терористи, що з них взяти?
Хто ж в цьому протистоянні правий? До чого приведе правління розумної програми? І чи залишиться, в результаті, місце недосконалому людству в ідеальному світі Ешлі?
Автор обкладинки - Radianta
Ешлі вдалося вирішити всі глобальні проблеми, як от бідність чи війни. Ну добре, майже всі. Залишилися, звісно ж, люди, котрим завжди щось не подобається. Кажуть, ніби Ешлі обмежує їхню свободу волі, хоче перебудувати Землю на свій лад. Одним словом, терористи, що з них взяти?
Хто ж в цьому протистоянні правий? До чого приведе правління розумної програми? І чи залишиться, в результаті, місце недосконалому людству в ідеальному світі Ешлі?
Автор обкладинки - Radianta
Зміст книги: 15 глав
Останнє оновлення: 01 Жовт 2020
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую)))
Розділ 7. Добре.
Цікаво, скільки зможе прожити таке контрольовано-помірковане кохання без пристрасті та глибини? Чи в світі Ешлі всі звикли так "кохати"?.. Чи поки й про кохання не йдеться, а так, про необхідні партнерські стосунки?..
Одне зауваження: невже в 23 столітті досі дивляться кіно на екрані? Навіть, якщо все дійство було голограмним, чи не виглядає це дещо архаїчним? Все б мало напряму яскравим медіарядом в мозок транслюватися... Чи, може, голографічне кіно - то данина моді й суспільним традиціям?..
Info Serfer, тут швидше таке кіно - ознака того, що деякі речі людям більш звичні і зрозумілі в такому вигляді. Як і архаїчні професії, котрі Ешлі залишила. Так виникає ілюзія, що людство досі щось контролює. Про кохання ж в наступному розділі йдеться більше, а ще трішки пізніше тема розкриєиься максимально як я її бачу, тож спойлерити не буду)
Розділ 6. Помірно цікавий.
Подумалось про таке.
Співіснування з подібними псевдорозумними, але дуже уважними цифровими асистентами, що всотують кожен біт інфи й швидкісно обробляють її через мережу на суперкомп'ютерах якоїсь із корпорацій, яке чекає нас значно раніше, ніж через 200 років, крім зручностей принесе й багато світоглядних проблем:
1. Якщо мій асистент здебільшого краще за мене знає мої звички й манеру мислити, то хто я, і чи не є асистент моїм справжнім цифровим "я"?
2. Чи можна вважати набутий життєвий досвід власним, якщо від більшості помилок, розчарувань і поразок тебе вберегла така-от Ешлі? Воходить, що радше вона, а не ти сам, формує твою особистість і підтримує творчий потенціал, вміло "витискаючи" з тебе потрібні рішення чи дії...
І універсальне запитання з більшості творів такого штибу:
3. Чи не стану я придатком до надрозумної машини, підкорившись її м'якій але незворотній експансії внаслідок автоматизаційного прогресу?
Звісно, читав і про незамінних цифрових помічників, що лише доповнювали людський потенціал на шляху до космічної цивілізації, але все одно почуваюся трохи незатишно на тлі швидкого розвитку зародків Ешлі: Кортани, Сірі, Алекси, Гугл-Асистента
Info Serfer, саме це протистояння людина-розумний ШІ буде основою книги і далі відкриється ще багато аспектів) і точно буде на подумати над описаними вами пунктами.
Цікаво, Ліля 94% нагадала мені про серію Чорного Дзркала, де люди тестували стосунки за допомогою однієї цифрової системи) чекатиму продовження)
R. Raven, той серіал трохи вплинув на мене, не буду лукавити) та запозичив тільки трохи, загальний момент з вірогідністю.
Щиро дякую Мар'яні Долі за нагороду)
Розділи 1-5. Цікаво.
Важкувато уявити стоповерхівки в ультрасучасному мегаполісі Луцьку, навіть через дві сотні років, але такий дещо наївно-максималістичний погляд у майбутнє заслуговує на увагу, бо зараз стільки розчарування в усьому, тому, все ж, Go, Ukraine!
Зауваги. Якщо уявити світ, де більшість пристроїв і речей підключені до мережі й керуються дистанційно всюдисущим ШР, то хто ж контролює його, тобто її, Ешлі? Якщо вона практично самодостатня, то все одно потрібні якісь запобіжники, системи паралельного узгодження рішень, дублювальні вузли й величезні дампи резервних копій цієї псевдосвідомості. Та, зрештою, необхідне ручне керування або хоча б рятівний рубильник-вимикач, якщо Ешлі раптом набуде амбіцій СкайНету?! Сподіваюся, що в наступних розділах автор зачепить цю тему.
Info Serfer, Чіп підключається до закінчень мозку. Тобто людина отримує програмне забезпечення, котре її навчає, й в свою чергу контролює. Так, вона може підсмажити всім мізки, й саме тому її слухають і не намагаються боротися. В цьому й вся суть - люди, самі того не усвідомлюючи, загнали себе в такі умови й за 200 років навчилися з ними миритися й навіть знаходити плюси. Ідей в мене в голові маса, і по ходу просування сюжету відкриється ще багато нових нюансів)
Коментар видалено
Привіт)
Сподобався початок) інтригує та спонукає уявляти, як же виглядає об‘єктивний світ вашої книги, а також точку зору терористів.
Підписався на вас) можливо вас також зацікавить моя книга - постапокаліптична антиутопія про мандри андроїда Адама - https://booknet.com/uk/book/ed-512-b213597 ;)
Тарас Ковальчук, Розумію, так само)) Відпочинок між роботою - то робота над книжкою.
Цікава задумка, сподіваюся на вдале втілення сюжету.
І дещо в цій книжці нагадує такі букнетівські оповідання, як "Помста Марго" і "Франкі-штуня". Часом не читали? ;-)
Тарас Ковальчук, Це точно)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати