Для мене найбільшим мінусом текста стала його абсолютна передбачуваність. Уже з назви, картинки на обкладинці, з наміру героїв піти до стрьомної квест-кімнати - словом, із самого початку зрозуміло, що воно буде й чим закінчиться. От чесно, я загалом не дуже здогадлива тваринка, але тут усе занадто прозоро. Але що мені сподобалося, так це два моменти: жанрова "міцність" тексту (все канонічно, без пропусків: детально описані страшні кімнати, поступове зникнення друзів, травма, яка рятує життя тощо) і героїня. Її середньостатистичність робить її класною: усі оці прості людські бажання знайти хоч якогось, але чоловіка, гермофобія, страх перед не дуже-то й страшними, як на жахастик, але дійсно стрьомними в реальному житті речами, на кшталт електрошокера в обличчя, її бажання відгородитися від болючих спогадів про незрозумілі події. Щодо мови, то пригадую, що під час читання виникали певні "затики" з пунктуацією та русизмами, але небагато. Як на мене, повторюся, хороший зразок "жанрового" твору.

У гілці 4 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці: