3 792
“Гусятинські відьмаки.”
Анотація до книги "Ігри відьмаків. Перше оповідання циклу."
Дорогі, милі, довірливі дівчата. Знайте, що в житті бувають миті, коли найкращими подругами для себе залишаєтесь ви самі, а найкращим порадником є власна інтуїція, і загострене відчуття небезпеки. Без цих вірних друзів не мандруйте маленькими провінційними містечками, бо, ой, буде вам лихо. Кожен другий там - відьма, чи відьмак, і тільки через те, що кожен перший - перевертень. А смерть тіла не найстрашніше, що може вас чекати. Знайдеться той, хто захоче не тільки вбити, але й випити душу. І не залишиться порятунку, ні надії, тільки тваринна воля до життя.
В маленьке містечко приїжджає наречена, тілька вона цього ще не знає. Не знає, чому посватають її вночі, не знає, що за виживання доведеться боротись, бо попасти на війну відьмаків, це вам не на скрипочці грати.
В маленьке містечко приїжджає наречена, тілька вона цього ще не знає. Не знає, чому посватають її вночі, не знає, що за виживання доведеться боротись, бо попасти на війну відьмаків, це вам не на скрипочці грати.
36 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДоброго дня, я організатор проекту - Журнал "Аполог" (безкоштовний журнал цифрового формату), пропоную вам прийняти учась в цьому журналі, як автор опвіданнь, якщо зацікавило знайдіть в телеграмі - Журнал "Аполог" і напишіть адміну. Проект звичайно на етапі старту, але можете теж підтримати підпискою.
Цікава історія! Так, жінок краще не ображати. Бо, хоч і "дурна курка", а добряче дзьобається!
Коментар видалено
Спочатку в анотаціі до твору зацікавила знайома місцевість, де відбуваються події. А далі... Прочитала просто на одному подиху. Хоча точніше то був вдих, а видих стався від здивування, що то вже кінець оповідання) Із задоволенням почитаю інші Ваші твори.
Witold Pajgert, Sonia Pajgert, Ой, Вітольд, а ти виявляється талановитий!Приємно, що ще пам’ятаєш Гусятин. Привіт з дитинства!:)
Гарно написано! Атмосферно. Переживала за вашу героїню до самого кінця!
Прекрасно написано. Просто 10 з 10.
Іван Дурський, Дуже дякую, Іване. Від майстра приємно отримати такий добрий відгук.
Добре ж як:)... "чудасії містечка Густина , що десь так не дуже далеко від Тернополя":-)
Просто немає слів наскільки захоплююче!!!! Браво!!!
Повторюсь. Це шедевр, i шедевр саме наш, рiдний. Тiльки у нас мiстика може бути такою страшною.
Це шедевр
Witold Pajgert, Sonia Pajgert, ДЯКУЮ
Ох і закрутили, аж продовження хочеться...))) Дякую
Коментар видалено
Якось трохи анотація продала інтригу) Навіщо ж було одразу так про наречену)
Загалом твір справив приємне враження, але здався менш цілісним, ніж "Будні...". Штучність сімейної ідилії й запопадливість хлопця одразу привертають увагу і працюють як маячок "тут точно щось не так". Не знаю, наскільки це плюс, для мене це зробило розв'язку передбачуваною. Не зовсім зрозумілий зв'язок видіння у вагоні з подіями, які відбуваються далі. Ясно, що засторога, але чому саме таке видіння?.. Ну, і якийсь такий сумний твіст, що чорнобожа відьма ніби хороша, а спадковий характерник... ну, який уже є. З іншого боку, це підкріплює думку, яка була в "Буднях...", оту, про "то робимо, то відробляємо".
І фінал мені здався занадто "цитатним", одразу згадалися казки, балади епохи романтизму й конкретно новела "Весільна сорочка" з чеського фільму "Kytice": посивіла й трохи божевільна дівка на дорозі, все оце.
Ірина Пасько, був у Гусятині, запам'ятався древній костел
Ох, хоч би не наснилось)) аж волосся дибки! Дякую!
Наталья Капацын, Дякуємо дуже Наталко, Воно страшно, бо правдиво. Ми свої твори будуємо тільки на реальних фактах, ну, звичайно художнього вимислу теж додаємо. Але прототип відьми в Гусятині існує, а правда часом буває жахливіша за будь які вигадки)))
Файно написано)
Дякую! Мені сподобалось))
Досить атмосферно, образно. Якісна мова. Історія хоч і відносно невеличка, але встигаєш зануритися в неї і не прочитати, а відчути описане.
Mika, Дуже дякуємо, Міко. Це тільки перше оповідання з циклу. Всім найбільше подобається друге - "Будні Відьмаків", написане від імені кота відьми. Нам буде дуже приємно, якщо напишете Вашу думку.
Вау. Аж сироти по шкірі задріботіли. Класна оповідка.
Автор молодець!
Наталя Тучапська, Дякуємо. Оскільки Вам сподобався наш твір, значить у Вас добрий смак, і в такому разі нам приємно, що люди з добрим смаком читають наші твори)))
Сподобалось. Хоч питання хто там темна сторона, а хто світла, залишилось відкритим
Оксана Усенко, Насправді немає світлої і темної сторони. Є сила, яка вимірюється жагою до життя. А там уже кожен сам вирішує, чи з жаги до життя вбити конкурента, чи віддати своє за рідну людину)))
Цікаво було почитати. От тільки купа пунктуаційних помилок псували добре враження. І намагання втиснути в оповідь відразу усі гусятинські легенди)
Nati LaBur, Та ніби за комами дивились))) Хоча...
Хороша історія, читатиму наступне.
kaleidoscope, Дякуємо за відгук. На наступних історіях ми трохи розписалися))
Кльово так! Прочитала на одному диханні. Чекаю від автора творів більших розмірів. А зараз біжу читати продовження циклу)
Продумана історія та цікавий сюжет, деякі нюанси в тексті, але то робота більше для редактора, певне. Мені сподобалося!!!! Неочікувана розв`язка))))
Аня Чачко, Дякуємо. Приємно, що Вам сподобалось. Якщо Вам не важко напишіть, що за нюанси, нам теж цікаво)))
Це найпрекрасніше, що я читала за останні пів року.
Особливо дзенькнуло в голові, коли я - Оля, мій чоловік - Сергій, і я буквально рік тому переїхала до нього жити в страшний, двоповерховий львівський будинок.
Промурашило.
Написано просто неймовірно. Кожне слово - ковток крижаної води з похмілля. Аж зуби зводить від холоду і задоволення.
Це прекрасно.Хочу читати вас ще, надихатись і насолоджуватись.
Це страшно і красиво, а саме тому - прекрасно.
Witold Pajgert, Sonia Pajgert, Колишня то в нього є, але я сама ще та відьма )))
Галицьким дівкам з холодноярськими не тягатись =)))))
прошу https://www.facebook.com/dear.deer.lv
Мурашки від вашої легенди! В Гусятин, мабуть, не поїду...) Читала із захопленням! Дякую!
Witold Pajgert, Sonia Pajgert, Дякую за запрошення! Почитаю із задоволенням! Успіхів вашій творчій парі!)
Та вона не дурна курка, а навіжена фурія.
Навіщо мстити? Ще й непричетним людям.
І в відьми вона ж лише силу взяла, а злобний, мстивий норов і до того мала.
Анатоль, У нас же оповідання не в жанрі "філософія і релігія" написане. Чисто позитивний персонаж вже в історії людства є. А наше оповідання описує реалії простих українських людей і відьмаків.)))
Прочитала, як кажуть "на одном дыхании". Цікавий розвиток сюжету, захоплює, хочеться знати, що далі. Сподобалося.
Mira Markevich, Дуже дякую, що Вам сподобалось, Мірро. А продовження в іншому оповіданні - "Будні відьмаків". Там Вероніка вже практикуюча відьма)))
Чудово! Дякую вам за фольклор! Дуже полюбляю.
ПерсеФона, Дуже дякуємо. Приємно, що Вам сподобалось. У нас в Україні того фольклору розсипи. Зараз у мене на модерації оповідання про відьму, так от, у неї є живий реальний прототип. Справжня відьма, зі всіма атрибутами, з чорним котом. І повірте, просто, коли заходиш до неї в дім, стає моторошно тільки від розуміння того, скільки століть ті замовляння, ритуали передавались. З якої, навіть певно ще доязичницької епохи. З тїєї, коли наші предки з радістю ласували кісточками один одного)))
Спочатку заінтригувала назва, а потім і увесь твір.
Дуже захоплююча і моторошна розповідь. Дякую.
Arkit, Дякую. Українці завжди любили один одного добряче пострашити. І я намагався писати в стилі байок, навколо нічного багаття. Дуже приємно, що Вам сподобалось.
Гоголівський дух, а на додачу ще й власна самобутність. Дуже вражена, дякую.
Ollami, Дуже Вам дякую за таке порівняння, аж ніс почав задиратися))). А дійсно, з часів Миколи Васильовича укрвїнська провінція мало змінилася. Відьми до сих пір існують, з тими ж ритуалами, заговорами і містичним ореолом, що їх огортає. В серці кожного українця живе краплинка темряви, тієї забобонної темряви, що в певні моменти гасить розум, і бере на себе керівництво тілом))) Закинув продовження, поки модерується. Буде приємно, якщо Вам сподобається. Ще раз дуже дякую.
Дуже цікаво!! Як дочитаю, ще додам коментар. А так початок вже інтригує!
Сподобалась ідея Молодці.
Анна Пахомова, Дуже дякуємо. Там, звідки родом наші предки з ідей можна енциклопедію скласти в сотню томів по історіям з відьмами. Просто ми дуже ліниві)))
Гарно написано, дійсно стає лячно.)
Witold Pajgert, Sonia Pajgert, Так, наша українська містика найцікавіша і дає багатий матеріал для творчості. Завжди любила і цікавилась цим шаром нашої культури.
Я народилася і виросла на Кресах , у тій місцевості, що її описують автори оповідання. Прочитала, і ніби у дитинство повернулася - моторошно, лячно, правдиво. Дякую авторам за хороший твір.
P.S. А відьмаки в тих краях живуть НАСПРАВДІ!!!
Domicela Dembinska, Дякую за гарні слова. Сюжет, звичайно, вигаданий, але він збудований, не не те що на реальних фактах, а дійсно на легендах, які передаються в Гусятині з покоління в покоління. Багато місцевих кажуть, що над річкою зустрічали і відьму, що ходила по воді, і кішку, що нявчала, бігла за людьми, але не могла перебратися через міст, а саме цікаве, що я розмовляв з дядьком, який оповідав, як носив вночі на собі коня, і той зник, коли він почав читати Отче Наш. А те, що кожен знає, хто відьма, а хто відьмак, то зазвичай. Отакі діла творяться в наших маленьких містечках.)))
чарівно))
респект)
Witold Pajgert, Sonia Pajgert, Я народився в О. області))
Щодо теплих слів: якщо воно того варте, то навіщо шкодувати))
Успіхів
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати