1 750
Анотація до книги "Гурток юних безбожників"
Київ, 20-і роки минулого століття. Бурхливий час, час змін. У світі – повоєнне відродження, жадоба до життя, вкорочені сукні замість незручних корсетів, нова музика, нові танці, автомобілі, що йдуть на заміну коням; технічний прогрес, що змінює життя суспільства; культура спорту та здоров’я. У нас – невдала спроба створити свою Українську державу, створення СРСР, неп, боротьба з релігією, знищення класових ворогів... А попереду - розкуркулення, колгоспи, розстріляне відродження і голодомор... Фотографія Володимирського собору, над брамою якого півколом вигнувся напис: «Антирелігійний музей», дала поштовх моїй уяві. Герої – хитрий комсомольський ватажок, легковажна дівчина-непманка, серйозний хлопець та донька священника - створюють у київській школі гурток юних безбожників...
15 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦе теж було в житті наших лредків...
Моя мати в школі не вчилась, прибавила собі два роки, щоб прийняли в інститут праці. По закінченні працювала муляром. Пізніше працювала на трикотажній фабриці, там закінчила лікбез в обсязі знань 4-х класів...
У кожного своя доля
Наче уривок із "Архіпелаг ГУЛАГ" прочитала. Стільки доль та життів було знищено в ті страшні часи, коли нікчемна, неосвічена біомаса почала боротися за рівноправ'я та бездумно руйнувати все підряд. Нажаль, з цього висновків зроблено мало і в наш час відбувається теж саме. Тільки от право на репресії та вбивства тепер належить релігіям та їх провайдерам. А безмозке стадо, наразі, ходить до церкви, організовує релігійні ходи та "самозабвенно" радіє якомусь брехливому папірцю під назвою "Томос". Скоро толерантність до релігій дійде до того, що розумним заборонять думати, щоб не ображати почуття дурних. Оце читала цю історію і відчувала, що я живу в цьому всьому, що маю приховувати те, що я атеїст, щоб уникнути обезголовлення через свої погляди. Повинна як всі їсти ту паску та фарбувати яйця і не виділятися.
Ірина Звонок, Якщо вже українці хочуть незалежну церкву, то мають її придумати самотужки, а якщо запозичують єврейську легенду, то хай і платять за використання эврейського патенту на релігію, бо біблія та Коран переписані з Тори. УПЦ не може так називатися, бо єдина релігія, дійсно українська, це язичництво з вірою в Перуна, Ярила, Магуру і т.д.
Живе оповідання, з тим шаленим присмаком гіркоти та абсурдності, який полишає вивчення тих часів та реалій...
Оксана Усенко, Дякую, Оксано. Саме так - абсурдність!
Дуже дякую за підняту гірку тему. Я займався репресіями НКВД в одеській області з 1920 по 1938 роки. Після тих справ, що в архіві читав, довго ходив в депресії. Жах, абсурд і гротеск. Розстріли без обвинувачень, без розслідувань - бо поляк, бо українець, бо галичанин... А головне, люди не змінилися. Дивишся на теперішнє суспільство і неважко уявити собі повернення тих часів. Тьху-тьху-тьху. Авторці успіхів. Дуже вдало вона передала цей дурнувато-пришелепувато радісний оптимізм, що передував страшним, і вже зовсім нерадісним злочинам.
Witold Pajgert, Sonia Pajgert, Дякую! "Дурнувато-пришелепувато радісний оптимізм" - дуже точно і вдало сказано. Мені теж боляче думати про те, з якою легкістю ті люди розпоряджалися чужим життям. І не менш боляче від того, що їх нинішні нащадки с такою ж легкістю виправдовують їх.
Сильне оповідання та ще й майстерно написано.)
Дякую!
Ворожеска, Дуже дякую за чудовий відгук і за нагороду!
було і таке на жаль в нашому минулому...
Ruslan B, Так, було всяке... Дякую за відгук!
Класне оповідання. Дуже гарно описана епоха - і соціально, і психологічно. Забираю до своєї бібліотеки, щоб не загубити.
Такі твори потрібно читати у будь-якому віці, щоб не кортіло повертатися у "світле минуле".
Ірина Звонок, Цікаво, як на таку тему твір написався.
Дякуючи рекомендації Івана Дурського натрапили на справжню перлину. Всі на букнеті знають, що стиль написання і багатство мови для нас найважливіше. Тут є все. І мова, і сюжет, і стиль. Авторці респектище!
Witold Pajgert, Sonia Pajgert, Дуже дякую за приємний відгук, а Іванові - за рекомендацію.
Аж до мурашок...
Витриманий стиль, хороший сюжет і важлива тема! Я отримав неймовірне задоволення від прочитання!
Іван Дурський, Дуже дякую за відгук, Іване! Рада, що вам сподобалося.
Цікава тема. чєкаю на захоплюючі події.
Людмила, Дякую, Людмило! Це невеличке оповідання, написане для конкурсу. А тема, дійсно, цікава.
Оповідання "Гурток юних безбожників" було написане для конкурсу "ProМинуле", що проводився київським видавництвом "Темпора" у квітні-травні 2020 року, і увійшло у короткий список з 15 кращих.
Тема конкурсу: "Українське місто в 20-х роках ХХ століття".
Додала в бібліотеку, цікаво буде почитати!
Мар'яна Доля, Сподіваюся, що вам сподобається.
Вітаю з новинкою! Бажаю безмежного натхнення та вдячних читачів!!!
Лореін Владислава, Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати