2 743
Анотація до книги "Київ-Нуар"
У самому центрі Києва стається вбивство. Після дощової осінньої ночі в дворі багатоповерхівки на Михайлівській знаходять задушеною молоду дівчину. Поліція встановлює її особу, але виявляється, що загибла проходить у базі, як зникла безвісти.
Журналіст Максим, який так відсвяткував раптове звільнення, що з його пам’яті стерлося останні 12 годин життя, дивним чином виявляється пов’язаний із вбивством. Тепер йому залишається лише два варіанти: розпочати власне розслідування та знайти справжнього вбивцю, або загриміти за ґрати. Але правда виявляється занадто неймовірною.
Журналіст Максим, який так відсвяткував раптове звільнення, що з його пам’яті стерлося останні 12 годин життя, дивним чином виявляється пов’язаний із вбивством. Тепер йому залишається лише два варіанти: розпочати власне розслідування та знайти справжнього вбивцю, або загриміти за ґрати. Але правда виявляється занадто неймовірною.
12 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКнига дуже сподобалась. Кінець був дуже швидким та не до кінця зрозумілим, але книга дуже цікава. Рекомендую!
Прочитав твір, дещо ситуація гг знайома - сам був журналістом в виданні котре закрили через те що воно власнику не приносило зиску. (правда позаштатни). Правда не бухав і мерців не бачив.
Ось як буває коли когось вводиш в оману, і від зустрічі люди чекають різних речей.
Посмішку, через аналогію, котру визвав опис антагоніста. Чотири дитини, дружина котра підтримує, бізнес імперія...
Розв`язка дуже швидка, здається що автор почав поспішати бо твір почав йому набридати. Проте сподобалось.
Прочитала Вашу роботу. Заінтригувало ще з анотації, бо під час візиту до Києва кілька тижнів жила на вулиці, сусідній з Михайлівською. Вже з перших рядків самого тексту зачепило, адже я теж спостерігала за тими будинками у центрі. І є таке відчуття жалю від їхнього стану. (Хоча, я не вірю у підступ з боку комунальщиків, про який ви кажете. Важко уявити, що якщо б їм не платили, то вони стали б їх реставрувати! Погодьтесь).
Далі від тих же перших рядків дуже тішилася тим, як воно все подано. Все дуже органічно, інтрига, відчуття таємничості, загадки. Туфлі у ванній так взагалі у тремтіння привели. І думка, невже то він?!
Бомж мене трохи напружив. Адже, ось так запросто отримати свідка - ну якось воно не по-детективному, на мій смак, принаймні.
А потім, от чесно кажу, сподіваюся, не образитеся, ті всі аналогії мені не припали до смаку. Петро Бондаренко, примірний сім'янин, тощо.
Сама розв'язка у стилі "наша міліція нас бережет" трохи розчарувала. Очікувалося чогось іншого, більш оригінального)) Вже б скоріше мене не розчарувало, що то він і є вбивця)))))
В цілому враження від тексту - скоріше позитивне. Та вау ефекту не вийшло, хоча від початку очікувала!
Лія Щеглова, Наразі, це вже не має значення. На його основі створена інша історія.
Коментар видалено
Коментар видалено
Ем... Гарне оповідання, і поставив би лайк, однозначно.
Але : "Вбивця отримав реальний облік".
Олесь Друкач, Ну треба ж щось залишити редактору, йому на хліб теж потрібно чимось заробляти.
До розгадки йшло - як пісня. Читала - і перлася, що той удав по скловаті. Добротно розгортнутий детектив, міцна і з любов'ю журналістська матчастина, опис осіннього міста, занедбаних старих будівель і навіть бодуна - скупо й по ділу) Були моменти, коли сюжет підігравав герою, наприклад, оця поява знаючого бомжа, але вони некритичні, де їх нема. І русизмів та помилок типу "в зад і вперед" та "реальний облік" теж було - і вони теж майже нічого не псували, бо їх легко виправити.
Хочу ще раз наголосити: найкраще, що детективна частина НЕ номінальна. Герой дійсно чинить адекватно до ситуації. Крутий чувак.
А от від розгадки захоплення попустило. Соціальний пафос, який вчувався у монолозі героя всю дорогу, сягнув апогея і став схожий на гротеск. Кандидат у президенти занадто, ем, натякає всім своїм виглядом, занадто грубо й тупо діє, ще й виконує роль "балакучої голови", яка пояснює все читачеві. І всіх рятує бравий лейтенант. Уся ця історія здалася мені геть фантастичною. А епізод із поясненням, що сталося з Анею, - трохи зайвим.
Але загалом враження від тексту найкращі. Написано впевненою рукою. Від душі лайк.
Михайло Чорнопиский , Рада. Давайте я підпишуся, раптом справді щось ще опублікуєте.)
Сподобалося. Звісно плюс.
ПерсеФона, Дякую. Дуже радий, що сподобалося.
Гарна мова, хоча зустрічаються русизми. Динамічний сюжет, чудово передана атмосфера осіннього Києва
Tatyana Murashko , Так і є
Твір сподобався, і за сюжетом, і те як написано. Раджу для читання. Картинки які виникали напротязі читання чіткі, все зрозуміло і пояснено. Хоча ще трішечкі містики мені не вистачило. Тільки в кінці твору, речення так складене "Свого вбивцю, якій підкрався позаду, вона так і побачила", то мені здалося,або щось пропущене?
Anthony, Доброго дня, дякую за ваш відгук. Справді загубив "не", але вже виправив. Хотілося написати нуарний твір, а містика в цьому жанрі трапляється рідко. Але сни головного героя трішки врятували ситуацію.
Реальний образ)
Повний "нуар" в Україні виходить) Читати цікаво... ще одне підтвердження думки, що зло ховається в людях, а не в потойбічних істотах... Дякую!
Анна, Дякую за ваш читацький відгук. Важливо знати сторонню думку.
Зло завжди криється в людях, а потойбічних істот вигадують, щоб це виправдати.
Як вам епізод із безхатьком?
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати