3 597
“Гусятинські відьмаки.”
Анотація до книги "Кохання відьмаків.Третє оповідання циклу."
Третє оповідання з циклу "Гусятинські відьмаки".
Коли живеш поряд з відьмою, це ще не біда. Коли розмовляєш з відьмою - теж не кінець світу. А от, коли кохаєш відьму... будь готовий до зустрічі з іншим світом. Світом магії, сили, і відсутності співчуття. А коли відьма дарує тобі свою любов, не дивуйся, якщо бонусом до неї буде смерть.
Коли живеш поряд з відьмою, це ще не біда. Коли розмовляєш з відьмою - теж не кінець світу. А от, коли кохаєш відьму... будь готовий до зустрічі з іншим світом. Світом магії, сили, і відсутності співчуття. А коли відьма дарує тобі свою любов, не дивуйся, якщо бонусом до неї буде смерть.
33 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТретя історія циклу прочитана з задоволенням. Враження хороші, персонажі описані гарно, окремий плюс - кіт. Однозначно, "гусятинський" цикл варто продовжувати.
Здається, що молода відьма перекрила свої лихий вчинок добрими та отримала в нагороду просте жіноче щастя без магії.
Прочитала увесь цикл - це щось неймовірне! Сподобався стиль написання, реалістичні герої та й взагалі обожнюю таку тематику. А кіт... Класнющий, справжнісінький відьомський кіт! Друга частина від його імені особливо вдалася!⭐
Марія Кіт, Дуже дякуємо, Маріє. Ми продовжили цикл ще двома оповіданнями. Помилка Баби Люськи" і "Тріумф баби Люськи". Буде приємно,, якщо і вони Вам сподобаються. Ще раз дякуємо за добрі слова!
Розкішно! Просто купала в слові! І гідне завершення циклу? Чи таки початок нового? ;)
Witold Pajgert, Sonia Pajgert, Дякую :) Обов'язково згодом почитаю!
В принципі дуже непогано. Є все що потрібно...
Трохи замало "м'яса" на героях, але це мала форма, нічого не вдієш.
Задумка непогана. Реалізація також.
Респект.
Witold Pajgert, Sonia Pajgert, О, і там початок з оповідання "Ігри відьмаків". потім Будні відьмаків, а потім вже це. Ну а далі цикл про відьму бабу Люську, це просто для поржати))
Гарно, дуже гарно. І придумано по-казковому гарно, і написано гарно. Щиро, ніжно, яскраво, колоритно про головне: добро і справжнє кохання - то непереможна сила і найвища справедливість. Дякую за приємні хвилини відпочинку за цікавою оповідкою)
Чудово написано, в деякі моменти реально аж мороз по шкірі йшов))
Дякую! Відчуття магії дуже сильне...Перевести у слова і донести до читача- теж магія...
Ольга Белодед, Дуже дякуємо, Ольго. Намагалися передати свої відчуття від Гусятина. Скоро викладаємо четверте оповідання циклу про гусятинських відьмаків. Пишемо про тих людей, що насправді існують, прсто додаємо трохи фантазії. А в Гусятині дійсно ми знали справжню відьму, що жила за селом на хуторі, здається Рутка. Довго з нею спілкувалися, то ж в наших оповіданнях є велика доля реальності.
Клас, чомусь на хеппі енд я не сподівалася))) А кіт - молодець! І Максим - справжній чоловік, а не хлюпик якийсь))) Продовження про їх діток буде?)) Читаючи Ваші історії, хочеться сказати (як малі дітки), хочу ще!!!)))
А кіт все одно головний персонаж) дуже колоритно, з дотриманням єдиної міфології) сподобалось)
Дякую за цікавий цикл! Дуже класно написано))
За доволі короткий проміжок часу проживаєш три яскраві та неповторні історії.
І поки комусь щось заважає, виявляється, можно просто якісно писати українською мовою. Коли твори читати і цікаво, і смачно. Навіть коли волосся дибки встає)))
Mika, Міка, дякуємо. Ваш художній смак дуже вишуканий. На цьому циклі, і на романі "Колір щастя" ми трохи розписалися, проаналізували усі свої косяки, і наступний твір пишемо вже в повну силу))) Ще раз дуже дякуємо за теплий коментар, і за те, що Ви є. Такий читач на вагу золота.
І ця частина цікава. Наче український міні -серіал переглянула, що не поступається західним. Гарно пишете.
Оцей третій текст мені якось найменше зайшов, але я думаю, причина в тому, що він дуже вже "жанровий" (про порятунок коханням і випробування його ж), навіть ніде немає спроби такої-сякої деконструкції. А вийшло так, що я цей жанр не дуже люблю - не "ваш" читач)
Але так, абстрактно, як жанровий текст - добротно (особливо, якщо враховувати, що героїню ми вже знаємо; складно сказати, як би сприймалося поза циклом творів). Персоніфікація божества мені наприкінці здалася трохи перебором, однак.
Witold Pajgert, Sonia Pajgert, Та мені було цікаво)
https://litnet.com/uk/book/kohannya-vampra-b87126 Прочитайте будь ласка цю книгу! Не пожалієте!
Witold Pajgert, Sonia Pajgert, Зрозуміло, тоді давайте у відповідь)
Чудово!
Пробирає! Чудова розповідь
Цікаво, дуже сподобалася трилогія. Дякую! Успіху Вам у конкурсі!
Сподобалося дуже!
Гарно і кліматично написано! Але не вважаю, що історію Вероніки треба продовжувати - хай все закінчується, як у казках : "І жили вони довго і щасливо...".
Авторам бажаю подальшого творчого натхнення, і чекатиму нових захоплюючих сторінок, з новими героями!
Дзвінка Стахович, Дякуємо за приємні слова. Ви абсолютно праві. Ми вже закінчили цикл оповідань про Вероніку, бо далі немає про що писати))) Все у них до кінця життя буде рожево і солодко, а для гарного сюжету цього замало))) Для сюжету потрібен конфлікт.))
Хочу подякувати усім, кому сподобалось, хто поставив лайки, і хто це написав у коментарях. Ви надихнули мене на думку написати книгу по мотивам українських народних забобонів. Всім ще раз дякую!!!!!
Сподобалося, як і вся трилогія! Хоча Вероніка стала "нормальною", сподіваюся з нею ще зустрітися у ваших творах)
Дуже гарний цикл, такий наш, без євродомішок. Порадувало щасливе завершення кожного з творів, бо поганий кінець завжди залишає сірий смуток, а ваші твори - світлі, приємні відчуття.
Прочитала цикл - в захваті. Вашу книгу я б залюбки купила у книгарні!
Коментар видалено
Коментар видалено
Прочитала весь цикл. Шок. Новi потряснi автори. Настiльки легко, граючи, "по богатому" володiють мовою. Просто мурашки, що такi люди десь ще iснують.
В захваті! Чітко, зрозуміло, складається атмосфера нашого етнічного забобонства, до того ж, вона не розсіюється на завершення, а, навіть, підживлюється авторами. Сподобався образ Велеса, справжній прадавній дух виринув наприкінці. Дуже сподобався весь ваш цикл і, як малій дитині, хочеться тупотіти ногами й кричати: "Хочу ще!!!" :))
Witold Pajgert, Sonia Pajgert, Можливо, тому твір і вийшов такий живий і такий справжній. Думаю, що історію кожної людини, якщо до смаку приправити потрібними словами, можна подати як бестселлер, а тим паче, якщо ці люди ще й надзвичайні.)))
Класно! Незвичайно, захоплююче, стильно, зі знанням письменницької справи )) . Хочеться бачити в кінці примітку " Далі буде"
Дуже сподобалося оповідання. Гарний стиль, гарний сюжет і взагалі... Успіху Вам в конкурсі!
Тіна Пак, Дякую, Тіно. Дуже приємно.
Ух... класно! Страшно, колоритно, пристрасно. Отримав велике задоволення читаючи вас.
Arkit, Дяяяякую!!!!!! Від Вас особливо приємно почути похвалу.
Написано професійно, і це відчувається з перших рядків. Цикл оповідань просто чудовий, а ще такі є? Просто знахідка. До того ж ваші відьмаки мешкають майже по сусідству з моєю "ялиною".)))))
Спільнота спільнотою, але допишу ще й тут :) Круте оповідання -- захопливе, атмосферне, тримає в напрузі до фіналу. Вероніка мені дуже сподобалась -- як сильний характер з переконаннями) і кіт у неї крутий, а це ж +100 до рейтинга персонажа, якщо він має кота :D Ну і як уявити себе на місці Максима, то стає таки лячно. Добре, що в нього є Вероніка ;)
Witold Pajgert, Sonia Pajgert, яка чарівна історія!)) І ви молодці, що врятували кошенятко. To jest cudowne
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати