Книга. "Колись то стане реальністю" читати онлайн

Колись то стане реальністю

Олександра

Рейтинг:
12
21 14 616

Поточний рейтинг:
#725 в Містика/Жахи
#1621 в Різне


Повний текст 30 стор

Публікація: 25.03.2018 — 25.03.2018
Конкурси: Міські легенди

Завантажити: epub mobi fb2 (2 завантажень)


Анотація до книги "Колись то стане реальністю"

Діти завжди бачать і чують більше, ніж дорослі. А діти з особливими потребами ще більше. Ми просто не вміємо їх розуміти. Це історія особливого хлопчика, який вимушений боротися за життя, при цьому стикаючись час від часу з іншим, потойбічним світом, який нам недоступний. Події відбуваються в наш час, переплітаючись з історичними подіями 2014 року. Історія розповідається від імені хлопчика.

Коментарі до твору:

Всього гілок: 7

Ірина Пасько 08.07.2018, 14:33:20

Приєднаюся до читачів, які хвалять текст за актуальність тематики, неординарність вибору оповідача. Мені було цікаво читати, і повтори типу "я все добре пам'ятаю, тому скажу" здалися радше фішкою, ніж недоліком, адже хлопець не зовсім здоровий, тому й наратив у нього такий. Але й суперечностей, про які вже говорили, досить: усі оці "вимір", "адекватний" (найкраще запам'яталося), ще низка слів та міркувань - звідки воно може взятися в хлопця, який про більшість речей зізнається, що бачив їх лише в книжках сестри? Він не має уявлення, що роблять у церкві, крім співу, але концепція "виміру" й "адекватності" в нього в голові вкладається. Бачу тут протиріччя.
Іноді синтаксично конструкції заскладні для дитини, не говорячи вже про дитину з вадами розвитку. Ясно, що хлопець не дурний, а інший, але деякі слова й вислови йому за віком "не положено" знати.
Часом оповідь про всі ці пригоди здається занадто утрованою, типу переховування в дуплах і норах, ходіння "кілька тижнів". Може, він і міцний, але не безсмертний. Крім війни навколо, є ще холод, інфекції, змії, зрештою. Ну, словом, дещо сумнівно.
Але загалом читати було досить захопливо, і містичний складник такий сумний і "дорослий".

Останній коментар в гілці:

Олександра 08.07.2018, 19:21:01

Ірина Пасько, Ох)) Дякую за відгук!)) Зрозуміла над чим треба працювати!

Олесь Друкач 14.06.2018, 18:52:54

Важка тема, актуальна. Та значна кількість "води", суперечностей змісту, мовних помилок не дозволила насолодитись твором.

Останній коментар в гілці:

Олександра 15.06.2018, 09:10:16

Олесь Друкач, Дякую за коментар!

ПерсеФона 29.05.2018, 13:24:35

Сюжет, назва та обкладинка гармонійно відповідають одне одному. Захопила розповідь з перших сторінок. Проте є багато "але". Повторення типу: я все добре памятаю, я тобі кажу. Хоча вам вдалося передати світогляд хлопчика, але такі складні слова як ото "адекватний", "вимір", занадто складні для нього, а він їх використовує. На додаток скажу, що ваш твір набагато кращий за двійко тих, які мають більше лайків, а насправді мають лише потворні тексти.

Останній коментар в гілці:

Олександра 30.05.2018, 08:36:58

ПерсеФона, Дуже дякую!)) Зауваження прийняла, згодна. Допрацюю ще))

Анна Колесова 01.04.2018, 19:04:01

Стиль розповіді нагадав мені Фореста Гампа... Є деякі протиріччя в психологічному профілі головного героя. В цілому сподобалось, дякую!

Останній коментар в гілці:

Олександра 01.04.2018, 20:05:47

Анна Колесова, Дякую і вам за відгук))))

Mark Girland 28.03.2018, 15:05:48

У автора досить незвичний стиль, не шаблонний. Читається дуже легко, навіть тим, у кого проблеми зі сприйняттям української мови. А сюжет змушує замислитись над тим, чому ми негативно ставимося до всього, що не входить в наші поняття норми, правила, особливо, якщо це стосується людей, які відрізняються від нас - критикуємо, засуджуємо, намагаємось відгородитися від них. Автору дякую за хороші емоції від оповідання, і бажаю майбутніх успіхів!)

Останній коментар в гілці:

Олександра 28.03.2018, 15:31:35

Mark Girland, Дякую))

Рудий Кіт 28.03.2018, 14:07:30

дійсно, таке враження, що писала мала дитина: сумбурно, з повторами, з помилками...
Якщо відреагувати, то може щось путнє вийде))
успіхів

Останній коментар в гілці:

Олександра 28.03.2018, 14:22:51

Рудий Кіт, Дякую)

Лідія Перо 27.03.2018, 23:41:21

Написано цікваво. Читається легко, але дуже багато повторень. Можливо це такий стиль автора -писати просто.

Останній коментар в гілці:

Олександра 28.03.2018, 06:47:30

Lidija Nesterenko-Lanko, Дякую))) Відносно повторень - подумаю)))

Books language: