794
“Заробітчанські історії”
Анотація до книги "Кришталевий стіл"
Стрепенулася від гуркоту побитого скла, побачила перед собою розбитий стіл, на який впала одна із статуеток, яку я витирала. Переді мною була купа кришталевої солі. Стільниця розсипалася вщент, а я стояла й дивилася, і розплакалася. Почувши шум, мене покликала Патриція, щоб дізнатися в чому справа. Я плачучи розповіла їй про стіл.
-- Покажи мені, -- попросила вона. Подивившись на голий без стільниці стіл, вона погладила мене по руці і сказала,
-- А він мені так подобається більше.
Я розуміла, що то вона мене хотіла втішити, сльози не давали мені сказати й слова. А Патриція, махнула рукою і промовила,
-- Не вартує він твоїх сліз, це тільки стіл.
-- Покажи мені, -- попросила вона. Подивившись на голий без стільниці стіл, вона погладила мене по руці і сказала,
-- А він мені так подобається більше.
Я розуміла, що то вона мене хотіла втішити, сльози не давали мені сказати й слова. А Патриція, махнула рукою і промовила,
-- Не вартує він твоїх сліз, це тільки стіл.
4 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯк же повезло ГГ зустрити ЛЮДИНУ З ВЕЛИКІМ СЕРДЦЕМ!!!!
Ви молодець!!!
Olena Kogut, Я стараюся. Люблю писати, а особливо зараз, коли життєві історії наших жінок, просто просяться на сторінки. Дякую, Вам щиро. Галина.
Гарно написано.:))
Lyubov Voznyak, Дякую, за ваш коментар, сподіваюся, що вам сподобаються й інші мої оповідання, запрошую Вас на свою сторінку. Приємного Вам проведення часу. З повагою, Галина.
Порадувала розповідь людяністю.
Оксана Усенко, Щиро дякую за ваш коментар, приємно.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати