267
Анотація до книги "Критика по Совісті"
Іван не одразу зрозумів, що помер. Деякий час він просто собі йшов вулицею, думаючи про свої проблеми. Та в один момент помітив, що всі довкола ведуть себе доволі дивно. Якось відсторонено.Івана не бачили. Чи то не хотіли бачити. Стовби, смітники, а потім і будинки почали зникати. Щезали й люди поволі. Ніби перестали промальовуватися по ходу його пересуванню вперед. В кінці цієї нібито галюцинації лишилася тільки дорога, та й вона в одну мить скінчилася. Лишилася тільки темрява.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗацікавили, та коли буде продовження?
Михаїл Блоковський, А я прямо відчула логічне завершенгя історії. Для мене головне це те, в що в результаті вилився спосіб життя героя. Причинно-наслідковий звязок. Сподобалося,що герой дійсно серйозно поставився до всьго і хоче обдумати,усвідомити. Круто!!!!
Такий креативний підхід,цікава історія,заставляє задуматися. Автор талановитий і має безмежний потенціал!Із задоволенням прочитала.
Прикольно)
Круте зображення душі головного героя) особливо цікава ідея, де Жадібність з'їв Щедрість. Совість шкода. Він там єдиний нормальный))
Вітаю з новинкою! Успіхів та активних читачів)
Бетсі Прусс, Дякую! Вирішив спробувати інший майданчик. Надіюся тут мої оповідки почуватимуться значно краще)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати