Книга. "Крок, довший ніж життя" читати онлайн

Крок, довший ніж життя

Lana Deniz

У тексті є:кохання, розлука, випробування часом

Рейтинг:
46
13 235

Поточний рейтинг:
#393 в Сучасна проза


Повний текст 8 стор

Публікація: 12.11.2020 — 12.11.2020


Анотація до книги "Крок, довший ніж життя"

Михайло і Настя кохали одне одного до безтями і одружилися в червні 1941 року. Через два роки Михайло пропав безвісти на фронті, а згодом Настя отримала похоронку. Пройшли роки, вона сама збудувала дім, виростила сина, який ніколи не бачив батька, виховувала онуків. і раптом спокійне життя дружньої родини порушив дивний лист із-за кордону. Це був лист від Михайла...
Що трапилося з Михайлом? Де він був стільки років? Чому мовчав? Чи пробачать його Настя і син? Чи вдасться їм зустрітися через багато років? Дізнаєтеся про це, прочитавши новелу. Приємного читання!

13 коментарів

Авторизуйтесь, щоб додавати коментарі

Увійти
avatar
Innaturianska
14.05.2022, 13:01:38

Нажаль історя знову наче відродилася. Знову почалася війна, і знову чиїсь долі будуть зламані. Дякую за історію, яка зачіпає душу.

Lana Deniz
14.05.2022, 13:13:08

Innaturianska, вітаю! так, історія повторюється, і знову зруйновані долі в моїй родині, вже теперішньою війною. Бережіть себе! Дякую за відгук.

avatar
Маряна Велит
13.05.2022, 17:14:49

Вперше, я ледь не плакала від прочитаного в Букнеті (
Дуже прониклива, зворушлива, до болю сумна історія (
Як вчасно я на неї натрапила. Не дарма, вирішила спочатку прочитати її (
Реалії сьогодення (

Маряна Велит
13.05.2022, 18:35:42

Lana Deniz, Від усвідомлення того, що це відбулось насправді, серце стискається ще більше;(((

avatar
Тетяна Котило
16.01.2022, 21:38:23

Як же гарно, сумно, проникливо! Ця історія мені близька. Дуже відгукнулось. Дякую Вам!

Lana Deniz
16.01.2022, 21:43:21

Тетяна Котило, Дякую за відгук. Дуже рада, що історія Вам сподобалася . Вона написана серцем, тому що розповідає про моїх рідних.

avatar
Lily Lemur
04.01.2022, 16:37:02

Як гарно написано, правдиво. Мені близька ця історія, бо моя бабуся теж чекала все життя свого чоловіка, який так і не повернувся з фронту. Низький уклін таким жінкам, справжнім героїням...

Lana Deniz
04.01.2022, 18:38:12

Lily Lemur, Дякую за відгук....Нажаль, це історія цілого покоління...і їх трагедія... Я уявляю як важко було моїй бабусі все життя прожити самій, ростити сина, ховати від сторонніх очей те фото, яке дід надіслав з Німеччини через бангто років, як важко було моєму батькові жити без батька все життя, знаючи, що в нього інше життя, інша сім'я...Але в той же час я прекрасно розумію діда- коли закінчилася війна, йому було 30, тобто він був навіть молодшим, ніж зараз я...Повертатися в країну, де на військовополоненого не чекало нічого хорошо, дійсно, було дуже небезпечно...Але зараз у мене є рідні, яких я знайшла в Німеччині і за зустіч з якими я дякую Богу.

avatar
Ірина Шипа
04.11.2021, 21:00:50

Неймовірно сумно. історія проникає в душу.
Я б сказала – нажаль справжнього кохання мало. Вона ж йому зберегла вірність. Але не нам судити.

Історія про те, як маленькі дрібниці несуть не меншу фатальність. Та мабуть так і мало бути і краще, що не продовжилося спадкування. Це був би уже зовсім інший більш і з краплинами ненависті уже саме до нього. Можливо на іншому світі , як ви і сказали –почнуть усе з початку.
Красиво описано, стисло, але з образними моментами. Особливо сподобалося закінчення.
Дійсно усе колись, як і у перше– буває в останнє.

Мабуть лише народження і смерть єдині випадки, коли в перше і в останнє в один момент

Сподобалося. Вражена . Тому і поділитися більш розгорнуто враженнями.
Дякую. Успіх.

Ірина Шипа
04.11.2021, 21:49:26

Lana Deniz, Дя і вам. У житті нажаль не так легко повернути сюжет , як у книзі.
Сподіваюся я нікого не образила.

я теж написала сумні історії. Одна теж х життя.

Дякую, вам також натхнення.

avatar
Сафо Мелі
23.10.2021, 10:01:56

Весь час, поки читала, плакала. Світла пам'ять вашим бабусі та діду!

Lana Deniz
23.10.2021, 12:20:16

Сафо Мелі, Дякую...

avatar
Лео Нур
11.09.2021, 22:53:17

Дуже гарно написано. Прямо за душу бере )

Lana Deniz
12.09.2021, 00:06:17

Лео Нур, Дякую за відгук, Це реальна історія нашої сім'ї, можливо тому і написана так. Вона була написана 15 років тому, коли я лише починала розшукувати діда і його дітей в Германії. На той час я взагалі нічого не знала про його життя за кордоном, і писала інтуітивно про те, що Михайло в спекотний європейський полудень сидить в білому костюмі, закинувши нога на ногу...Після довгих років пошуків, в цьому році мені нарешті вдалося розшукати доньку діда, Анну, мою рідну тітку, а також її дітей. Серед багатьох світлин, які мені надіслала тітонька в Телеграм, вражала одна, на якій дід сидів в білому костюмі, закинувши нога на ногу в європейський спекотний день...

avatar
Наташа Горецька
05.09.2021, 19:54:10

дуже емоційне оповідання)

Lana Deniz
05.09.2021, 20:12:08

Наташа Горецька, Так, емоційне. Це історія кохання моїх дідуся і бабусі, обпалена і зруйнована війною. Зв'язок з дідом було втрачено, а потім я шукала своїх рідних в Німеччині більше двадцяти років, і лише в цьому році мені дивом вдалося розшукати їх. Це справжнє щастя, знати що десь далеко живуть рідні люди.

avatar
Тіна Пак
02.08.2021, 06:59:58

Гарне оповідання. Щемне й глибоке. Отаке воно -- кохання. Отаке воно -- життя...

Lana Deniz
02.08.2021, 08:13:48

Тіна Пак, Дякую!

Схвилювало до глибини душі... Мої мама з татом також перебували у фашистській неволі. Не побоялись повернутись додому. Покарання їм не було, оскільки в Німеччині опинилися не по своїй волі, примусово. Знайшовся родич, який сказав: дурні, що не лишились у Німеччині, жили б там в шоколаді... Я написала про це - "Якби Ви, мамо, встали...". Дуже близька тема. Дякую!

Lana Deniz, Так, це справжнє щастя...

Сумна історія. Таких багато. І, на мою думку, дуже важливо фіксувати й зберігати їх для наступних поколінь, щоб пам'ятали ціну війни. Щиро дякую за цю розповідь.

Lana Deniz, Це чудово :)

avatar
Lyudmila Sokolova
19.11.2020, 20:51:41

Чомусь до останнього сподівалася на хепі енд, але на жаль...
Таких історій було чимало, в мене знайомі розповідали, важкі часи були, люди, що повернулись, потрапляли в концтабори, їх вважали зрадниками лише за сам факт полону,
добре, що зараз ми переглядаємо багато неправильних тверджень минулої радянської доби!

avatar
Lyudmila Sokolova
15.11.2020, 08:50:59

Гарна мова, тільки почала читати, але приємно.
Щоправда тема розставання не найрадісніша, але формат схожий на автобіографічний)))
Напишу враження по завершенні читання новели, а поки дякую за працю!

Lana Deniz
15.11.2020, 15:21:51

Lyudmila Sokolova, Дякую за відгук. Твір дійсно біографічний, це історія моїх рідних дідуся й бабусі. Тема, дійсно, не зовсім радісна, але життєва. Дуже дякую ще раз за відгук, всього Вам найкращого.

Books language: