31 622
“Смаколики”
Анотація до книги "Крізь два життя"
Коли твої мрії руйнуються в один момент, ти погано розумієш, що робити далі. Їж, п'єш, спиш, працюєш на автоматі. Як робот. Караєш себе за зраду. А тобі наполегливо стверджують, що ти ні в чому не винна. Так мало статися. Стільки років минуло, а я не можу його забути. Я так і не доїхала до нього, щоб сказати найголовніші слова... Але....
- Ой! А хто це у нас тут такий новенький і скромненький? - пролунало веселе над моєю головою.
— Саня….. — тихо прошепотіла, дивлячись на хлопця, що сперся на ресепшин і посміхався найшикарнішою усмішкою. ЙОГО посмішкою.
— МММ… Слава… — весело відповів і підморгнув.
- Вибачте... — Боже! Цього не може бути...
- Ой! А хто це у нас тут такий новенький і скромненький? - пролунало веселе над моєю головою.
— Саня….. — тихо прошепотіла, дивлячись на хлопця, що сперся на ресепшин і посміхався найшикарнішою усмішкою. ЙОГО посмішкою.
— МММ… Слава… — весело відповів і підморгнув.
- Вибачте... — Боже! Цього не може бути...
Зміст книги: 21 глава
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиХочу висловити власну думку, з вашого дозволу. Читаю й не раз хочу надіслати коментар з приводу мови ворога, якою ви псуєте хороший роман. А тут ваш коментар, з приводу розуміючого читача. А що ми маємо тут зрозуміти? Це огидна мова, яку мусиш чути, бо не свідомі українці мабуть мають проблеми з шелепою й не вимовляють рідну, але добре шпрехають, коли їдуть в іншу країну.
Роман хороший, читаю й відпочиваю
Але ці ваши кошмарні ремарки рашею...
Але ж, мабуть, ваші хлопчики всі вдома й особисто не постраждали рідні. То ж і разніци нікакой...
людмила пишкова, Почну з кінця.
По-перше, Вам не знати, хто в мене вдома і кого я втратила протягом війни.
По-друге.
Епіграфи писані ще задовго до початку війни. Твору більше двох років. Слова написані на початку так, мовою ворога, але адекватного перекладу я не знайшла, а перекладати вірші, не вмію. Проте, саме ці рядки, як-найкраще підходять під сенс розділів і я витратила не одну годину на їх пошуки, ще тоді.. дуже давно. І я що ви можете гарно перекласти, прошу, спробуйте і я буду тільки рада опублікувати гарний переклад, який не втратить сенсу.
Третє — перш ніж і в чомусь звинувачувати, майте докази. Ви мене не знаєте.
Наступне.
Дякую за теплі слова). Сподіваюсь інші твори Вам сподобаються.
Проте готуйтесь, вставки будуть. Бо я, щонайменше, люблю суржик))).
На одному диханні??. Дуже легко читати. Дякую за твою працю
Людмила Кухарчук, Спасибі, Людочко))))! Надзвичайно приємно)
Дякую,дуже цікава історія
Дякую авторці! Роман сподобався, але дуже сюжет і головна героїня нагадують " Одного разу в офісі". А по деяким словам, знову ж таки з цих двох творів, впізнаю в авторці людину зі східного українського міста- героя. З нетерпінням чекаю продовження "Війни У."
Янина Кап (Зоя Маг), А я думанала, що " тремпель"- це чисто харківське слово! Дякую за відповідь.
ви так бомбезно пишете, що я ваші романи читаю по другому колу
Юлия Павельчук, Божечку! Спасибі Вам за такі слова! Є стимул писати далі! Навіть натхнення трохи з‘явилось!) дякую Вам)))
Чудово, дякую)
дякую вам))) історія дуже цікава))) а Анна дуже сильна дівчина))))
Марія Шоюнусова, Дякую за теплі слова)! Це дуже цінно!)
Дякую за таку чудову, гарну розповідь. Творіть, хай все вдається і легкого злету.
Наталия Катернюк, Дякую, Вам за теплі слова)))
Дякую за цікаву тв захоплюючу книгу
Тетяна Демиденко, Дякую, Вам))!
дякую, дуже цікава книга...
Тетяна Мирончак, Дуже вдячна Вам)))! Чекаю на сторінках інших історій)))
благодарю
Ira, Будь ласка)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати