Книга. "Лебединий плач" читати онлайн

Лебединий плач

Даниіл Пінько

У тексті є:дитинство, полтава

Рейтинг:
2
2 3 719

Поточний рейтинг:
#767 в Містика/Жахи
#683 в Фантастика


Повний текст 9 стор

Публікація: 20.03.2018 — 30.05.2018


Анотація до книги "Лебединий плач"

Ми росли в складний час на стику двох століть. Хоча він нас оточував, Союзу вже не було. Та в нас були казки і фантазії. І часом траплялися страшні речі в тому місці де вигадка зустрічалася із реальністю.

Коментарі до твору:

Всього гілок: 2

Бурдо Відейко 23.03.2018, 11:28:44

Що ж, спроба номер три.
Коментарі усім подавай - теж мені. Але то нічого. Буває. Але коли планшет вирубається просто посеред коменту, нагло обриваючи тебе - враження на три з десяти, не раджу.
Тож на чому я зупинилася?
Щонайперше, хочу сказати за атмосферу. Начебто, історія страшна - нерви непогано так лоскоче, як раз воно читати на ніч молодшій сестрі, коли вона аж занадто набридне за день. Але з іншого боку мені згадується, як в дитинстві я бігала зі старшою сестрою та її подругами красти кукурудзу з городів неподалік від нашого району... вилетіло з голови, що саме я хотіла сказати... чи радше якими словами. Загалом, не дивлячись на страшний зміст, історія викликає веселі спогади саме через цю атмосферу казкового літа в бабусі. Ну, якось так.
Тепер ідемо далі, бо я так весь день витрачу.
Цікаво, чи далі будуть нові частини з цими героями, чи зовсім іншими. І, якщо ти ще не визначився, дозволь порадити тобі от що: не залишай цих героїв. Хоча б головного. Просто варто мені уявити, якою людиною міг би вирости головний герой - в голові такі сюжети: один цікавіший за інший. І я хочу це прочитати. Що я маю на увазі? Та зрозуміло, що - вже сказала. Але от ще що додам: ця частина - ідеальний пролог. А першого розділу нема - це неправильно.
Ідемо далі. Деталь з потрощеними радянськими іграшками - шикарна. Мені згадався фільм про Гензель і Гретель, де зла відьма запікала дитячі душі в пряниках. А ці іграшки - я їх просто бачу.
У цій усій історії мені не сподобалося одне. Головного героя і того другого хлопчика рятує бог з машини. Тобто кажучи простими словами, ти загнав героїв далеко і глибоко, а потім такий "А рятує їх Росомаха... Ой тобто той чувак з дротиками. Який чувак? Та він весь час був тут - прото я про нього не згадував". В хорошій історії так бути не може: якщо хлопчик з дротиками рятує головного героя, його потрібно показати до того, як це станеться. Наприклад, коли головний герой та Катя розділяються ящірку, він може спробувати поцілити в неї - і через це герої, наприклад, посваряться. До того ж, це трохи розкриє героїв, бо поки що я чітко бачу лише Катю. Навіть головний герой поки що цікавий більше тим, що може вирости казковим детективом, ніж сам по собі. Тож я б тобі порадила трохи розписати історію перед появою чудовиськ, попрацювати над характерами, тощо.
Що ж, наче сказала усе, що хотіла.
Сподіваюся, цього разу коментар таки збережеться.

Анатоль 20.03.2018, 15:46:37

Хоч Ви і заперечуєте це, але все ж це - казка.
А якщо Ви й справді вірите, що це було з Вами, тоді такі враження можна, напевне, пояснити якимсь специфічним емоційним станом, при якому сприйняття таке парадоксальне.

Останній коментар в гілці:

Даниіл Пінько 21.03.2018, 18:20:06

Анатоль, Насправді сприйняття цієї історії протягом її оповідання у мене весь час змінюється. Але головне - читач сам має вирішити що означають всі слова для нього.

Books language: