1 112
Анотація до книги "Любов ніколи не згасає"
Чи можливо пронести кохання через роки? Чи вдасться роздмухати багаття любові, яке невблаганно задували вітри життєвих труднощів? Та й чи варто це робити? Кожен скаже по-різному.
Герої цієї історії переконані, що можна і варто любити, незалежно від того, скільки людині років.
Історія кохання, про яку згадується в моєму романі «Чиє весілля?» Героїня тієї книги, яка працює організатором весіль, допоможе Артему і Катерині зробити їх довгоочікуване свято незабутнім.
Щиро запрошую до читання.
Герої цієї історії переконані, що можна і варто любити, незалежно від того, скільки людині років.
Історія кохання, про яку згадується в моєму романі «Чиє весілля?» Героїня тієї книги, яка працює організатором весіль, допоможе Артему і Катерині зробити їх довгоочікуване свято незабутнім.
Щиро запрошую до читання.
19 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ взагалі обома руками за те, щоб написати про зріле кохання. А то все молодь і діти.
)))
Дякую
Nataliya Parfenyuk, Рада, що ви так вважаєте ))) Може колись буде ще ціла книга про людей старших. )))
Запрошую також до інших моїх історії. ❤️
Дякую за таке зворушливе оповідання , що зачіпає струни душі та наповнює радістю за цю пару закоханих! Дай, Боже, їм щастя і Вам також!
Натхнення й творчості!
Елена Анатольевна, Дуже приємно, що ця історія торкнулася вашого серця і була цікавою. ))) Дякую за відгук. Запрошую також до інших моїх творів.
Бажаю вам також здоров'я, миру і добра.
Історія більш ніж реальна, і більш ніж банальна... аналогічних достатньо, АЛЕ?! Мистецтво пронести в серцях кохання до кінця щоденного подружнього життя - дар рідкісний, що справді заслуговує на увічнення в прозі і поезії, озирніться навколо і Ви побачите реалії побитих тарілок і сердець... а як кохалися, було!, та й не стало! Чи не так?!
Bohdan Sheretiuk, Ніякого дару та мистецтва носити "в сердцях кохання" до самої домовини у житті не існує.Тільки у книжках та фільмах на кшалт "Анжеліки".Це по перше.По друге сердце не камінь.По трет'є йому не накажеш.І в тому ні в чому невинно побитому посуді разом із сердцями винні самі люди.Намріяли та намалювали собі в уяві казна що,а жити доводиться із людиною.А щоб спитав " а про що ти бовдур (дурепа) думав коли робив це і приймав рішення?".Голова дана людині не тільки для того щоб в її їсти та курити.У 90% випадків розбитих сердець и посуду можна уникнути якщо користуватися "маленькими сірими клітиночками" як казав Еркюль Пуаро,а не скакати як навіженний одягнувши рожеві окуляри із посмішкою на всі 32 зуби.
Ні не змовчу.Поначитуються таких книжок а потім влаштовують господу богу вирвані роки допитуючись "а чому ти старе копито мені не дав такого кохання і щастя?" висмикуючи бідолашному дідугану останні волосини із бороди.
Змовчу...
Романтична історія. Тільки на обкладинці все ж не її герої, а радше пенсіонери :)
Лана Іссан, Дякую. Навзаєм :)
Історія припала до душі. Кохання, ніжність та трепетне відношення до коханої людини обоє пронесли через все життя і, як нагорода від Бога, їх поєднання до кінця життя. І ще приємніше було читати після прочитання книги " Чиє весілля?". Бажаю творчої наснаги!❤️
Наталья Русанова, Величезне спасибі вам за такі теплі слова і за нагороду. )))) Дуже приємно. Аліні пощастило, що познайомилася з такою чудовою парою, є від кого вчитися любити, не зважаючи ні на що. Дякую вам. ♥♥♥
Така ніжна і мила історія просто неймовірно чарівна)))))))))))))
Лана Іссан, )))))))))))))))))))))
Дуже зворушлива історія! Як буває у житті все складно!
Лариса Знаємська, Дякую! Дуже приємно, що вам сподобалася ця історія. Дійсно, буває, життя кидає людей в різні ситуації. А деколи випадає другий шанс. І тоді вже від нас залежить, як повестися. Запрошую до інших моїх книг. Будьте здорові.
Чудова історія! А ще я дізнався: щоб не бути козою, треба пити козяче молоко!
Александр Пругло, Дуже дякую за відгук. ))))) Якщо чесно, відносно козячого молока - основано на реальному досвіді. В мене була така однокласниця, яка була в бабусі на канікулах, пила козяче молоко і сильно виросла і у вересні мала геть інший вигляд. Не така худа, як раніше. Це, звісно, не означає, що так може бути з кожним, але, все ж... Щось в цьому є. Щиро запрошую до інших моїх творів. Будьте здорові.
Як неймовірно! Гарно! Чуттєво! Дякую за емоції, Лано:)
Уля Сер, Дуже дякую за коментар. Ви надзвичайно потішили мене. Ціную вашу думку, як читачки і авторки. Щиро сподіваюся, що і надалі мої історії будуть знаходити відгук у вашому серці. Успіхів вам.
Як зворушливо! Дякую вам. Дуже ніжна і хвилююча історія. Дійсно, шкода, коли не все у житті складається так, як хотілося б. Але, якщо випадає другий шанс, то варто мати сміливість ним скористатися. Вірю, що можна любити і в такому віці. Звісно, це не те, що в юності, але, чом би й ні, коли удвох набагато краще, ніж самому? Успіхів вам.
Галина Ласкава, Дуже приємно, що вам сподобалося. Так, звісно ж, стосунки в поважному віці - геть інші, не те, що в молодості. Але, якщо є можливість доживати з дорогою людиною, то це все ж краще ніж самотність. Дякую вам. Будьте здорові.
дуже ніжне та цікаве оповідання)
Наташа Горецька, Щиро дякую вам. Дуже приємно, що вам подобається. Скоро коротке продовження цієї історії буде у книзі "Чиє весілля?". Запрошую.
кохання існує) не знаю, чи можна пронести його крізь час у розлуці, але знаю кілька літніх пар, які й досі щиро кохають та піклуються один про одного
Олена Блашкун, Дуже приємно, що знаєте такі пари. Я теж маю таких знайомих. То неймовірно чудово, коли теплі почуття зберігаються на ціле життя. Дякую вам. Будьте здорові.
Вітаю з новинкою!)))) Вдячних читачів та успіху!!!))))
Юліанна Бойлук, Величезне дякую, Юліанночко. Сподіваюся, ця коротенька історія багатьом сподобається. Приємно, що ти зі мною.
Дуже класне оповідання. Я, правда, незнаю таких пар, але вірю, що таке кохання існує. Рада, що хоча б на старості вони зійшлися)). Дякую вам)).
Наталія, Повністю згідна. Дуже важливо зберігати оптимізм і не поспішати когось засуджувати, бо ніколи не знаємо всього, що пережила людина. Дуже дякую.
дякую за таку чудову історію, за таке чисте та справжнє кохання. я також зустрічала у знайомих, які приїхали на зустріч випускників 50 років з різних куточків України і вже не розлучались. дійсно такі почуття існують.
Любов Віщак Кропива, Дуже приємно, що ви знаєте таку пару. Щиро дякую за відгук.
З новинкою)) Вже забрала до бібліотеки))
Лана Іссан, Дякую) Навзаєм)
Вітаю з новинкою. Хотілося б почитати і про таке кохання. Творчих успіхів вам))
Наталія, Велике дякую. Сподіваюся, вам сподобається.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати