19 716
Анотація до книги "Магічне покликання "
Зайва вага, цькування та переслідування зі сторони однокласників, байдужість батька – це те, що супроводжувало Віру усе її свідоме життя. Вона заїдає горе солодощами, але це не допомагає. Ненависть збирається у душі підлітка…
Юна героїня ще не знає, що зміни близько. Ті зміни, які дозволять взяти життя у власні руки. І тут не обійдеться без втручання магії.
На каміннях, покритими мохом, сидів кіт. Величезного розміру, чорний, наче ніч, з великими жовтими очима та білими, густими вусами. Прямо класика котячого жанру, тільки більша. Прижмурившись, він доброзичливо дивився на Віру…
Юна героїня ще не знає, що зміни близько. Ті зміни, які дозволять взяти життя у власні руки. І тут не обійдеться без втручання магії.
На каміннях, покритими мохом, сидів кіт. Величезного розміру, чорний, наче ніч, з великими жовтими очима та білими, густими вусами. Прямо класика котячого жанру, тільки більша. Прижмурившись, він доброзичливо дивився на Віру…
Зміст книги: 23 глави
37 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти4 розділ) Я відчуваю подих містики) Бачу схожість померлої бабусі з Вірою. До обох ставлять зневажливо, вони самотні. Віра, як дитина не відчуває нічого до померлої Софії, але гадаю, вона змінить це ставлення. Щось мені підказує це) Є загадка з усіма жінками батьківського роду. Гадаю, це пов'язано з магією (прокляттям? можливо). Дуже занурює) Я б ту Ельвіру на задньому дворі закопала, а не на Гоа за кошти іншої людини! Хай йде працює й сама себе везе куди заманеться)
Діана Козловська, Такі як Ельвіра не звикли працювати, а тільки літати коштом чужих на остови. От тільки в якийсь момент лохи закінчуються, і Гоа вже не світить.
Щодо прабабусі, то тут буде дуже багато несподіванок. Тому поки не буду говорити. Але магія буде. Дякую, що читаєш. Попереду буде тільки більше цікавого.
Розділ 3) Мені не зрозуміло: чому чоловік в 32 роки такий сліпий та тупий? Зазвичай такі дівчата, як Ельвіра лише для ліжка. Він не мільйонер, аби дозволити собі таку іграшку. Він дозволяє їй так ставитися до дитини. Ймовірно, що він до Віри ставиться трохи не так. Типу, вона йому рівна. Тобто те, що вона готує, або втручається у справи сприймається як належне, бо він вважає, що вона достатньо доросла. Можливо. Як варіант.
Гадаю, що зі смерті бабусі піде вже сюжет з магією) Чуйка) Ще один розділ (4) проковтну, й піду повертатися в реальність :(
Наталія Ковган, Коли мені подобається, це помітно :) Дякую за таку роботу! Вона й мене надихає!)
Друга частина така болюча) Здається, коментуватиму кожну частину окремо!) Давно не читала чогось такого захопливого) Я дуже не люблю несправедливість, а тут її стільки, хоч лопатою греби) Бідна дитина, але в чомусь я розумію її. Звісно, вона не схожа на мене в дитинстві, але щось спільне я відчуваю. Мабуть, я теж зростала з батьком, який не дуже розумів мене та очікував від мене лише найкращих результатів. Ця самотність. Бажання завести тваринку, яку не дозволяли (я тягнула багато чого з вулиці). Але потім батько здався й купив мені кота :) Я так хочу сказати героїні: кричи, якщо боляче, не терпи, лай на чому світ стоїть, хапай за волосся! Я завжди вдавалася до агресії в дитинстві, бо через один сумний випадок зрозуміла: або ти, або тебе. Мені все дуже подобається! Навіть те, що я зневажаю героїв, та автор це й замислив))
Діана Козловська, Сподіваюся, що головну героїню не зневажаєш. А от щодо батька, то там все ще розкриється, чому він такий, та й узагалі, наробив стільки помилок. Віра й так налаштована агресивно, але їй тільки 13, вона не здатна виказати те, що думає як слід. Підлітки не завжди здатні сформувати думки у слова, щоб їх почули. Вона реально дуже самотня, хоча життя у неї могло бути іншим, бо батько при грошах. Вона б могла схуднути, але кому це треба? Найцікавіше почнеться коли героїня у село переїде, але знову таки, без спойлерів. Я рада, що ти розумієш маленьку дівчинку, яку насправді поки мало хто може почути. Дякую мила, за відгук, за те, що почала читати цю історію.
Я коментуватиму частенько :) Перша частина вразила мене, адже давно щось не викликало у мене емоцій) По-перше, це терплячість дівчинки. Всередині все лютує, але вона постійно стримує себе. У мене в її віці дах добряче рвало від несправедливості.
По-друге, лінія з батьком. Мій також стоматолог) І він відверто на мене забивав, так само як і на героїню, але коханок таких тупих у нього не було, він боявся мене взагалі знайомити з кимось. В цій історії батько гг дуже байдужий. І поки що я не розумію причин, тому не маю змоги об'єктивно прокоментувати.
З коханкою батька, вочевидь, йде ворожнеча. Вони борються за увагу: одна батька, інша — чоловіка. Коханка дійсно дуже дурна дівчина, чи жінка, напевно, все ж таки вона дівчина. Бо конкурувати й відверто ображати дитину в присутності батька — має не вистачати клепки. Все ж таки, я прослідкую і її мотиви. Гроші грошима, але ображати дитину... має бути щось таке, що її скривдило у минулому. Мені дуже подобається) Сподіваюся, що я не набридну, якщо коментуватиму часто, бо потім забуду свої думки)
Наталія Ковган, Спойлер не дає відчути емоцію) Бо ти вже морально готовий) Так, я писатиму частенько)
Цікава книга, нестандартна. Варто було б написати продовження. Про героїню в дорослому віці, напевно, є що сказати. У всякому разі продовження я прочитала б задоволенням.
Наталія Ковган, Якщо вже так впливає любовна лінія на популярність, для 18-річної героїні можна, звісно, додати любовні переживання. Так би мовити, зробити "любов і детективу", тобто магію. Хоча мені особисто буде цікаво прочитати саме "магічний компонент". І, звичайно, про Зефіра не варто забувати. Бажаю успіхів!
Я насолодилася цією книгою. Зачіплені важливі теми, як от булінг, самооцінка, боротьба із самим собою, стосунки в сімї, особливо коли один із її членів тобі буквально чужий. Гарний посил і приємний текст, проковтнула книгу на раз два!
Головна героїня дуже цікава особистість, і дуже розумна як на свій вік)
Amilazka, Дякую вам). Свого часу, ця книга була дуже важлива для мене. Хотілося показати, що як би не було гірко, але життя залежить від нас. І ми завжди можемо хоча б якось вплинути на розвиток подій. Дякую, що прочитали.
Незвична книга. Так, можливо написана не ідеально. Але... В ній є своя "родзинка". Сюжет цікавий. Історія повчальна, хоч це і не навчальний матеріал. Є над чим замислитися.
Для "особливо незадоволених":
- по-перше, це молодіжна проза. Для молодіжної прози вона доволі таки цікава і зрозуміло написана.
- по-друге, а хто вас заставляє її читати? Це ваш особистий вибір читати чи ні. Не подобається - не читайте. Пройдіть мимо. У всіх різні смаки.
Особисто я книгу прочитала залюбки. Не скажу, що прям захочу її перечитати ще 10 разів, але книга цікава.
Дякую за вашу творчість. Натхнення вам.
Ірина Величко, Дякую вам). Я навіть починала писати, і там події розвиваються через 5 років. Але, на жаль, часу немає та й книги без любовної лінії не користуються популярністю. Може вийде написати "для себе" та для таких вдячних читачів як ви.
Гарний твір. Ваша головна героїня така відважна, дівчина з перчинкою.) Як я її розумію з її тягою до їжі, а особливо солодкого, бо сама така. Я рада, що наприкінці вона все ж вирішила взятися за себе. Трохи прикро, що дівчинка все ж підписала той договір. Адже бути відьмою це погано, ну принаймі в моєму погляді на життя. Я розумію, що вона це зробила, щоб допогти Антону і не тільки, але все ж.
Найбільше мені сподобалася фраза: "Буду пити чорну каву. Чорну як моя душа."
Ну ви вже зрозуміли, що мені сподобався, бо я дочитала до кінця. Але мені особисто здається, що дівчинка аж занадто розумна на 13 років. ну але може це через її відьмацьке коріння). І ще мені хотілося б, щоб було більше живого спілкування, але це особисто моя думка, мені так легше читати.
Дякую за ваш твір. Продовження дійсно не завадило б.) удачі.
Інна Турянська (Innaturianska), Величезне вам спасибі за такий відгук. Він доводить, що ця книга писалася не дарма. Автор навмисне зробив фінал книги відкритим, щоб кожен міг представляти, як складеться життя у Віри. Воно у неї складеться, адже Віра вольова та цілеспрямована. Можливо, бути відьмою погано, але не все у житті складається, як ми того хочемо.
Дівчинка така не тільки через відьмацьке коріння. Справа ще у характері, у тому, що з дитинства звикла до самостійності. Змушена була доролішати рано.
Щодо продовження, то все можливе. Я мрію про другий профіль, де буду викладати фентезі, але поки це в проекті. Ще раз дякую за те, що прочитали та лишили відгук.
Вітаю з марафону! Збиралась на дві глави - проковтнула все)) Чудово написано! Емоції живі, справжні. Та мені самій хотілось тих покидьків, що напали на бідне дівча, порвати, або ж татусеві мізки вправити. Сюжет захоплює, інтрига тримається: весь час думаєш, що ж вона обере? Розумна дівчинка знайшла компроміс))
Читається легко, як вже сказала: одним махом. Персонажі живі, не шаблонні, особливо головна героїня.
Хотілось би продовження пригод Віри.
Успіху Вам!
Лара Роса, Дякую вам))) Я рада, що книга сподобалася та викликала позитивні емоції. Все це дуже важливо для автора. Кожна людина може помилятися та кожна обирає яким шляхом йти.
Щодо продовження, то давно мрію про другий профіль, де б я могла писати фентезі. Але поки це лишається мрією. Дякую вам.
Дякую за книгу, хотілось би продовження як вона справлялась із силою яку ій передала прабабця, та й як склалось життя в подальшому....
Валентина Захарченко, Дякую вам за відгук)). Можливо, продовження колись))). Мріяла писати фентезі, але на все катастрофічно не вистачає часу. Дякую вам)
Дякую за книгу. Хвилювалася за Віру, як же вона вчинить? Я у захваті від Вашої книги.
Надежда Музыка, Велике вас спасибі за те, що прочитали та лишили відгук. Віра, незважаючи на те, що їй лише 13, насправді мудра дівчинка. І я дуже щаслива, що книга вам сподобалася та подарувала позитивні емоції.
Дійсно неочікуваний поворот! Принаймні я чомусь не здогадувався, ким може виявитися загадкова жінка з лісових нетрів. Цікава ідея з ключем! Також хотів би відмітити момент, де головна героїня сидить біля вікна, споглядаючи на дощ. Здавалось б один абзац, але як на мене вийшло дуже атмосферно, неначе сам відчуваєш запах повітря під час зливи. Сцена, де Антон дарую Вірі першу квітку зворушлива і щира! На мою думку Вам добре вдається передавати почуття та настрій головної героїні, через що для читача вона сприймається, як жива людина. Дякую за цікава продовження!
Angelnik, Дякую вам))) Ця дівчинка є дійсно звичайною людиною якій притаманні слабкості та невпевненість. Особливо беручи до уваги, що вона ще підліток. Дякую за відгук.
Цікаве продовження! Як на мене нічого зайвого - лише подорож сюжетом і це класно! В уяві добре вимальовується селище до якого потрапляє головна героїня. Звістка, щодо прабабусі відразу породжує таємницю і відчуття перестороги, натякаючи на те, що без містичних подій не минеться. Цікавий образ таємничої жінки Софії, щось мені підказує, що вона все ж таки виявиться негативним персонажем, хоча звісно можу помилятися. Кіт Зефір уявляється дуже чітко і як на мене є чудовим учасником історії. Читаючи книгу не виникає відчуття казки, тобто, як читач я вірю подіям, що відбуваються. Хлопець, якого Віра зустрічає у селище здається позитивним героєм, принаймні на перший погляд. Наразі зупинився на моменті, де Віра вдруге має відвідати лісовий будинок. Загалом виникає відчуття, що так або інакше щось назріває. Є бажання читати далі і разом з головною героїнею привідкривати завісу таємниць. Дякую за цікавий сюжет!
Angelnik, Велике вам спасибі за відгук) Це дуже приємно,що ви читаєте, бо це дійсно важливо. Думаю, вас надалі здивує цей роман, бо там будуть несподівані повороти)
Почав читати Вашу історію і початок мені дуже сподобався! Читається легко та відразу занурюю у сюжет. Як на мене, Вам добре вдається передавати читачеві внутрішній світ і переймання, що їх відчуває головна героїня. До того ж тема дійсно важлива. Віра справляє враження доброї людини, незважаючи на те, що вона не типова мовчазна сіра мишка і може постояти за себе у ній відчувається справжня щирість. Персонаж сприймається, як реальна людина з нашого сьогодення, котра викликає довіру і бажання проникнутись її почуттями та турботами. З опису Ельвіри чудово розумію ставлення Віри. Якби поряд з Дмитром була звичайна, чуйна й порядна жінка, впевнений відносини між дочкою та майбутньою мамою склалися зовсім іншими. Поки що прочитав лише перші три розділи, але читав не силуючи себе, а тому, що історія дійсно заходить легко! По можливості читатиму й надалі та ділитимуся враженнями. Дякую за цікавий сюжет!
Angelnik, Дякую вам))) Рада, що книга подобається. Вона розповідає про те, що вибір завжди за нами, яким би не було важке життя.
Сподіваюся вам і надалі сподобається те, що читаєте.
Коти таки нас об`єднали і я прочитала Вашу книгу. Одразу помітила - образ Віри Ви гарно прописали, не дотримувалися шаблонів і не робили з неї ідеальну дівчинку з зразковим характером та гарною зовнішністю. Персонаж вийшов живий. Сподобалося як Ви ненав`язливо зачепили тему булінгу, хочеться, щоб жорстокості у реальному світі було менше. Радію, що героїня прийняла своє призначення та обрала світлу сторону. Окрема подяка за Зефіра, то моя любов. Дякую за цікаву історію!
Кристина Асецька, І вам дякую за те, що прочитали. Так, котик на обкладинці, це дещо. Я не хотіла робити Віру ідеальною, тому що вона звичайна дитина, яку постійно ображають. Звісно, вона не може зберегти тільки світло у душі. Але, у нас має лишатися вибір до останнього, і головне лишатися людиною, не зважаючи ні на що. Я дуже рада, що ви прочитали мене, бо думка інших завжди важлива.
Захоплююча книжка. Сподобалась!!!! Дякую.
Оксана Авраменко, І вам дякую, що прочитали))) Це дуже важливо для автора.
Істория дуже захоплююча і атмосфарна! Дякую за чудову книгу! З нетерпінням чекаю нових історій)))
Наталія Ковган, Суперська новина! Вже очікую)))
:) який приємний кінець. Чудова і мудра книга, дуже сподобалося читати. Побільше таких книжок, а автору натхнення;)
Alona, І вам дякую, що прочитали))) Так, кінець відкритий і передбачає те, що дівчинці ще потрібно боротися. Я дуже вдячна за те, що ви читали та вам сподобалося.
нарешті він зрозумів...
я дуже радаю що Зефір залишився)) він мені дуже подобається))) люблю котів - таких великих, м'яких, тепленьких клубочків радості))
Наталія Ковган , ще й який)))
що ж це за піступна стара... тваринок убивати неможна
Наталія Ковган , значить, скоро все вирішиться.
І що ж задумали Віра? вона таки прийме дар прабабусі?
Наталія Ковган , це питання не з легких, але вона повинна прийняти правильне рішення)
вона погодиться. Бо це занадто велика спокуса)
Наталія Ковган , звісно) інакше і бути не може)
це досить підступний хід: наслати хворобу, а потім, прикинувшись, що немає сили, змусити Віру погодитись)
Дякую за продочку))
значить, прабабуся покарала Антона...
а Віра вилікує...
Наталія Ковган , дякую вам, що викладаєте)
Дякую за продочку!))
булоб добре, якби вона залишилася тут назавжди. Звичайно, якщо у тому селі є школа. Тут у неї все іде як по маслу)
Наталія Ковган , ого, хм) заінтригували))
всетаки бабуся подарувала їй ключа від скрині, отже вона хотілаю щоб Віра там щось знайшла)
Наталія Ковган , ага, побачимо)
Обкладинка гарна, особливо кіт)
Від тегу «протистояння характерів» уже починає нервово сіпатися око, хоча, може це через надлишок книг відповідного спрямування, а тут малися на увазі конфлікти з однолітками та батьком?
Анотація. присутні помилки:
«прижмурившись» - росіянізм
«на каміннях, покритими мохом»
Сама анотація довга, але мене так і не переконала, що робить цю книгу особливою й однозначно вартою прочитання.
Написано надто просто, не художньо і забагато помилок (нижче наведені далеко не всі):
«Ключ м'яко повернуся»
«не розв'язуючи»
«прочитати про відьм та відьмацьких ритуалах»
«посвятити себе»
«самою популярною» - вчителі української мови б геть зневірилися у професії, якби читали такі «самі грамотні» перли самовидаву)))
Є чимало тавтологій…
Початок видався нудним, тому що просто має вигляд переказу про життя гг, а найцікавіше, наприклад ті ж сцени цькування однокласниками, лишаються за кадром, а натомість описані тільки наслідки конфлікту і зовсім нецікаве побутове вовтузіння – прийшла, пішла в душ, поїла знову і знову… Бракує динаміки, діалогів, конкретних подій.
далі нижче...
Moonraise Darkness, Дякую вам за комметар. Взагалі то тут можна побачити різний сенс і якщо ви побачили все так, тоді мабуть для вас воно так і є. Але автор бачить все інакше і намагається донести.
У будь-якому разі дякую за увагу.
Початок доволі цікавий. Чекаю продовження. Бажаю автору творчого натхнення.
Оля Сташків, Дякую вам))) Сподіваюся, що ви і надалі будете читати, бо це для мене найкраще натхнення.
оце так новина) я вражена і рада за Віру... тепер вона мала не просто друга, а рідну людину)
Наталія Ковган , так)
ну як же так можна!? ображати малентких беззахисних тваринок - це низько!...
Наталія Ковган , так...
які ж, всетаки, жостокі бувають підлітки.... ( я сама з цим стикалася)
Наталія Ковган , так, нажаль...
Дякую за продочку! Чекаю наступну з нетерпінням))
Аврора Лимонова, Дякую, думаю сьогодні вона буде.
Дякую за продочку!))
Аврора Лимонова, Будь ласка! Це лише початок)
Додала до бібліотеки) ох, головне десь знайти час аби прочитати, бо анотація дуже зацікавила)))
Вікторія Задорська, Дякую))) Сподіваюся, що прочитаєте, бо це для мене дуже важливо;)
Вітаю з новинкою! Дуже цікавий початок))) Наснаги і успіхів історії ;)))
Аврора Лимонова, спасибі) Думаю, воно скоро буде)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати