85 977
“Майже принцеса”
Анотація до книги "Майже принцеса, або Наречена з примусу"
Моє життя було прекрасним: я готувалася до весілля з коханим і облаштовувала наш будинок до переїзду в нього. Всього один візит у столицю перевернув моє життя: враз я стала нареченою одного з двох кронпринців. Ентоні повинен одружитися з аристократкою — це одна з обов'язкових умов для його боротьби за трон з братом-близнюком. І всі навколо впевнені, що саме я, Астрід Ванесса Ормзкольт, ідеальна кандидатура. Що про це думаю я взагалі нікого не цікавить... Що ж, доведеться навчитися рахуватися з собою! І водночас спробувати зберегти собі життя під час пекельного поєдинку двох спадкоємців... якщо втекти не вийде... А поки я принцеса... ну, майже.
Обкладинка: Астерія
Безкоштовно
Обкладинка: Астерія
Безкоштовно
Зміст книги: 13 глав
247 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ Астрід і у Ентоні- однакове рішення на цей суд. Якшо відкинути всі непорозуміння, то вони стануть ідеальною парою і порадниками!))) Дуже цікаво прочитати чому саме так вирішив Ентоні і Астрід ( для себе в голові)... Затишку і теплих обіймів! Гарного настрою і натхнення! Обіймаю міцно і цьомаю!)))❤❤❤
Оксана Тарас, Вже скоро прочитаємо!!! Безмежно дякую, моє золотко)))) Я дуже рада, що ти це помітила))) Обнімаю і цьомаю навзаєм ❤❤❤))))
Ну і??????? Чому ж таке рішення прийняв Ентоні?!?!!!!!!!?? Еее, то таки не добре вже чекати нову главу))) ооооо!!!!!
Олена Когут, Вже скоро він все пояснить)))) Прийдеться почекати))) Щиро дякую за чудесний відгук)))))
Нарешті і я змогла поринути у читання цієї книги...Ваші книги про королівства,придворних та їхні інтриги-це щось неймовірне.Дякую)
Ірина Дзюбанчин, Ви мене розчулили))) Це надзвичайно!!! Щиро дякую вам, моя люба)))) Обнімаю міцно)))
цікавий суд та рішення принців)
Наташа Горецька, Безмежно дякую)))) Я рада)))
Ооооооооооо!!! Яка історія!!! Я спеціально притримала її в бібліотеці, щоб в новому році прочитати))) Юліанночко!! Це шалена історія!! Скільки драйву!!! Ну і головна героїня!!! Супер!!!! Просто обожнюю Ваші книги про королівства!!!
Олена Когут, Безмежно дякую за такий неймовірний відгук!!!! Ваші слова - це просто вау!!!! В мене немає слів, лише захват!!!! Я дуже щаслива, що ця книга принесла вам стільки задоволення)))) Обнімаю міцно!!!! Безмежно дякую!!!))))
Здається після цього що сталося Астрід зміниться і більше не буде так бунтувати. Надіюсь, що із ногою нічого серйозного. Дякую. Чекаю на продовження. Вітаю з Новим роком, щастя, кохання, здоров'я і здійснення всіх мрій.
Юліанна Бойлук, Дуже дякую.
Здається, що Астрід відмовою від поцілунку справді довела те, що її геть не так легко захопити. І довела це всім тим читачкам, які якраз того від неї і чекали. А, а, а, не буде все настільки швидко, так і знайте! Певно, вона у нас точно не з цього роду дівчат, які тануть від нахабних хлопців:'33 (та й від чого там танути, якщо то була суцільна наглість?). Нехіло вони посварилися, я тобі скажу, Юль... Мабуть, мене Ентоні налякав так само, як і Астрід(•﹏•). У ту мить було вкрай складно повірити, що він дійсно здатний на щось схоже... Хоча, думається мені, останнім часом принц дедалі рідше показує при ній свій добрий бік, навіть якщо поза спиною нареченої захищає її. Я вже так давно не бачила файного Ентоні. Такого доброго і турботливого:'(... Ех, але розумію, що Астрід сама змушує його таким бути, тож у цім випадку можу скаржитися лише на неї. Проте, не буду:]. Ой, у мене самої аж щоки і вуха горіли від того, що там далі відбувалося із нашою маркізою(｡･ั〃_〃･ั｡)... Так шкода її було, що страшне:(. Втішило те, що імператриця так вміло викрутилася із тієї ситуації. Вона така молодець, нею справді можна щиро захоплюватися. Всім би таку чудову свекруху( ˶ ❛ ꁞ ❛ ˶ ). /Не влізає, як завжди/
Юліанна Бойлук, Ві-і-і-і, дорога моя! Вже й не гріх розплакатися від твоєї щирості! Я надзвичайно тішуся, що тобі настільки приємні мої слова і любов до цієї історії! Вона дійсно чудова!! Дякую тобі за всі ті файнезні побажання і вже який раз скажу, що обожнюю тебе, серце моє! Ну просто страшенно)))))))).❤️
Одразу вітаю тебе, шановна авторко, хіхс, з Новим роком, бо забуду :) Бажаю натхнення, багацьо вдячних читачів та, що головне, міцного здоров'ячка)) А тепер до діла. Насамперед мені стало шкода Астрід дуже-дуже гостро, бо вона стала іграшкою палацових балаболок, які мають з цього зиск (ах ти ж зміючка, Адріано, змію-ю-ю-ючка. Щоб ти язика свого довгого й хитрого прикусила), а вона старається, гріється біля тієї надії стати вільною, по-справжньому щасливою, але, можливо, десь всередині себе, глибоко-глибоко в душі вона розуміє, що це кінець. Просто її бунтівний дух не може з цим змиритися. А Даніела з Адріаною хочуть на цьому станцювати свій танець. Може, після розмови з Ентоні перша й змириться з думкою, що для неї це також фіаско, бо (не можу не сказати з такою широкою шипперською посмішкою на всі тридцять два та примруженим поглядом, хе-хе) Ентоні точно щось відчуває до Астрід. Я це за милю чую. Як він турбується про неї...якби він був справді поганючим, яким його уявляє Астрід, то він би знайшов шлях позбутися надокучливої нареченої. Але він визнає, що він монстр, від якого тікає його власна наречена, визнає свої помилки, за що я ладна його розцілувати. Йойо, не влізає...
Avee Delmonico, ❤❤❤❤ так і є! Це дійсно дуже надихає)))
чудово,що Ентоні знайшов Астрід)
Вітаю з Новим Роком. Бажаю щастя, здоров'я,безмежного творчого натхнення та здійснення мрій)
Наташа Горецька, Шалено дякую, Наташенько!!!! З Новим роком!!!! Зичу достатку, миру, радості, кохання, сімейного благополуччя та багато-багато щастя!!!))))
З Новим Роком! Щоб був кращим, багатшим на приємні емоції в стократ за попередній! Знайшов таки, може хоч тепер Астрід побачить в Ентоні те, що так не хоче бачити...)))) ❤❤❤
Оксана Тарас, Безмежно дякую за теплі побажання, Оксаночко!!! З Новим роком!!! Щастя, здроров'я, здійснення всіх мрій і Божої благодаті!!!)))))
Тетяночко Коротинська, безмежно дякую за нагороду "неможливо відірватися"!!!! Мені шалено приємно!!! Обнімаю вас! З Новим роком!!!))))
О це так війна у Астрід із Ентоні, швидше б вони стали б по одну сторону і воювали б разом. Дякую. Це неймовірно. Чекаю на продовження.
Джулія, Буде і таке, моя мила)))) По днях у книзі скоро, а нам дрведеться почекати трошки))) частіше поки не можу викладати)))) Обнімаю вас)))
Дуже шкода Астрід, але і її провина є в цьому, що ж із нею буде далі, дуже за неї переживають, а ще неймовірно цікаво що ж дізнався Ентоні. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Скоро все дізнаємося)))) Щиро дякую, Юлічко))) Обнімаю)))
складний вечір у Ванесси
Наташа Горецька, Це точно)))) Дякую, Наташенько))))
Дякую за цікаву продочку))))
Чекаю продовження ❤️
Ірина Кузьменко, Щиро дякую за відгук, Іриночко))) Обнімаю)))) Радію, що цікаво))))
Ох, як я потішно регочу, тобі б лише чути! Ну так і думала, що Астрід точно щось наплутає! Ревнощі засліпили її ледь не в прямому сенсі слова! x'DD Хоча спершу я таки вагалася, вагалася... Але думки на кшталт "Ні, Астрід, не треба! А якщо це не він??" все одно були присутні. Лячно було, чесно кажучи, навіть якщо спершу я не чекала, що вона сама потягне його танцювати. У мить прощання Даріана й Астрід той принц мені сподобався. Не знаю, чому)))). Просто промайнула така дума, що не такий він уже й поганий:33... Втім, одним місцем чую, що моє сприйняття цього персонажа ще може сильно змінитися. Ех, так тому і бути:')). До речі, коли Астрід тягнула таякби свого нареченого на танець, я якраз згадала про те, що ти казала, що буде такий момент, де вона їх сплутає. За тим було дуже кумедно і цікаво спостерігати! Звісно, добре, що наша дівка нічого ТАКОГО не вбрала на бал, але те, що вона хотіла відповідати зовнішності будяка, мене неабияк розсмішило. Ото дає! Не сумніваюся, що вона була розкішна! Але, мабуть, наша наречена досить злопам'ятна, якщо тримала в голові ті слова Ентоні))). Проте, було дуже мило, коли вона перед ним виправдовувалася щодо ревнощів. /Не влізає, що з тим зробиш?:')/
Asteriya, Безмежно дякую за коробки з усім мені таким необхідним, бо натхнення не вистачає трошки)))) Обнімаю тебе, моя мила!!! Ніщо так не підвищує настрій, як твої відгуки))) ти супер!!!)))))
Читаю, весь час посміхаючись, героїня надзвичайно колоритна а разом з тим така простодушна.... Супер поєднання!
Христя Терлецька, Не передати, як я радію, що героїня подобається))) Дякую, моя мила!!!)))))) Обнімаю)))
Леся Найденко, моя мила колего, безмежно дякую за нагороду "Срібне перо"!!!! Від вас це особливо приємно!!!!! Я міцно обнімаю)))) Дякую ще разів сто!!!!))))
Ваууууу, перший поцілунок, невже і Ентоні приревнував Астрід до брата, так мило від нього чути що ти лише моя. Дуже цікаво і емоційно. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Я просто щаслива, що книга така цікава та емоційна!!! Дуже вам дякую за такий чудовий і схвальний відгук)))) Обнімаю))))
Чудова глава!! Ось тут напевне і зародяться почуття дуже цікаво!!! Дякую!!!
Анастасія Сютковська, Дуже вам дякую!!! Шалено радію, що вам сподобалася глава))) Певно, якісь іскри таки пролетіли))))
цікавий бал і бесіда з Ентоні)
Наташа Горецька, Щаслива, що вам сподобалася)))) Дякую, Наташенько))))
Все дуже дуже цікаво, дорогенька ❤️❤️❤️)))
Дякую за цікаву продочку)
Ірина Кузьменко, Я шалено рада, моя мила))) Дуже дякую за позитивний теплий відгук)))) Обнімаю))))
Салют, моя красуне! Ось я знову тут. Прошу капцями не бити за довгу відсутність(⊃｡•́‿•̀｡)⊃. Що ж, подій вдосталь! Ще й яких усяких! Хочу багато що сказати, але від того всього так думки плутаються, що не знаю, чи вийде нормально сформулювати той рій вражень. Принаймні постараюся)))). Спершу відверто скажу – особисто я рада, що проди тепер будуть виходити рідше. Хоч буде більша ймовірність того, що я коментуватиму кожну, без отаких от затримок, як зараз:')). Думаю, сама розумієш, люба, що я можу фізично не встигати прочитати твою книгу, а потім ще й відгук до неї написати (а ти знаєш, які я їх пишу:'3). Тож, можливо, для когось та новина була поганою, та мене вона потішила. Тільки не подумай в образу собі, серденько( ˶ ❛ ꁞ ❛ ˶ ). Історія супер-цікава, інтригуюча і подекуди з гумором. Мені надзвичайно подобається!)))))) Але якою б бомбезною для мене не була якась книга, коли проди виходять так часто (ще якщо врахувати, що я не один твір читаю-коментую), то мені банально бракує часу, аби написати файний комент, щоб ним порадувати улюбленого автора. Щиро сподіваюся на твоє розуміння, сонечко:""333❤️. Тож! /Ей, я лише почала, а вже не влізає! Що за неподобство?!/
Asteriya, Все взаємно, моя мила)))) Щиро дякую за твою дружбу, обнімаю))))
Одужуйте Юліанночко.А продовження чекаю з нетерпінням і дякую за чудові емоції
Людмила Гудима, Щирезно дякую за підтримку та розуміння, моя мила!!! Мені надзвичайно приємно))))
О це так Астрід понесло, надіюсь, що вона швидко зрозуміє що все не так уже й погано. А Ентоні дуже стримано себе поводить, цікаво на довго його вистачить. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Для неї все геть не добре принаймні поки що, але можливо все зміниться і вона зрозуміє на чиїй стороні бути)))) Дяквю, моя мила))))
Вистава розпочалася, тільки б не загратися))))❤❤❤
Оксана Тарас, Поки що Астрід здається, що все таки дуже погано, а там побачимо, що воно вийде)))) Дякую, моя люба))))
Ну що ж, ось гра Астрід і розпочалася....
гм, головне, щоб не переграла себе!!!!
Дякую люба за продочку ❤️)
Ірина Кузьменко, Попереду ще цікавіше))) Побачимо, до чого призведе модний терор))) Дякую, Іриночко))))
дуже веселі сніданки з цікавими образами)
Наташа Горецька, Ооо, я так рада, що вийшло весело і цікаво))) Обнімаю і дякую)))
Шкода, що Астрід вирішила об'єднатися із суперниками Ентоні, але те що вона прагне для себе і для нього щастя, дуже похвально. Але ж все-таки чекаю на те щоб вони все ж йшли в одному напрямку. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Вона розбереться у тому на чиїй стороні треба бути, коли наб'є гуль))) Але поки треба ще помучити нашого принца))) Втім, зараз вона підставляє радше себе, ніж його))) Дякую, моя люба))))
Сонечко, якби я не «кіпішувала» з приводу поведінки Астрід, але зрештою твої слова я зрозуміла та з нетерпінням чекаю продовження та розвиток подій ❤️❤️❤️)))
А Ентоні ❤️✨))) зайвих слів не варто)))
Ірина Кузьменко, Безмежно дякую за розуміння, моя мила)))) Це так космічно приємно))) Цьомаю))))
Ох, я коли побачила "погана новина", то в мене аж серце швидше забилося, а там нічого такого, щоб злякатися. Звісно, ми все розуміємо щодо другої новини (два рази на тиждень продовження - щастя! Інші й то рідше викладають, повірте на слово :), а от перша...Астрід має свій характер. Вона виросла в сім'ї, де кохання перемогло багатство та статус, вона бачила цей приклад, вона жила у свободі, тому й не може вчинити по-іншому. Вона може тільки боротися. А от те, кого вибере її сердечко - то інша справа. Взагалі, вона ж робить це не тільки заради себе (хоча більшою мірою таки для себе), але й для Ентоні, бо думає, що з нею йому нічого не світить: ні щастя, ні перемога. Загалом, нічого. А коли починаєш думати не тільки про себе - це перший крок до-самі-знаєте-чого *шипперська посмішка* Та й взагалі, хтось же має втерти носа оцим поганючим бюрократам, що взяли собі за звичку продавати своїх дітей та внучок. З Астрід таке не пройде! Пора змінювати закони. Тим паче, хто вигадав той факт, що гарнюня дівчина зможе бути гарною королевою "просто так". Та будь-яка дівчина біля коханої людини буде королевою. Та де там - імператрицею. Треба просто обрати правильну людину (: От й Астрід шукає свою "правильну людину". Точніше, думає, що летить до нього на крилах вітру, а у долі вже свої плани (сказала людина, яка ніц не знає про плани любої авторки, хаха). Адріана просто з'явилася в потрібному місці в потрібний час (з точністю до навпаки) й підкинула ідейку нашій майже-принцесі, як втілити власне бажання, а ще й зіграти на руку оцій відь...е-е-е...принцесі. Але вона забула, що їх благословив монарх, і Ентоні просто не може відпустити Астрід (хаха, що, з'їла, Адріано?). Навіть якщо вона буде ду-у-уже сильно лажати, він скоріше найме їй вчителів, ніж відпустить. Він же навіть відбив її у того недонареченого, гнавшись через усе королівство. А тут відпустити - хаха! Ой, що буде! Ентоні дуже буде злий на Астрід. Але вона така вперта, тому хай навіть не сподівається, що вона відступить. Але всьому свій час.
Юліанна Бойлук, Будь ласочка :) Завжди рада))
Не розумію, чому маю зневажати працю автора, коли героїня волелюбна і не звикла здаватися без бою. Навпаки, я б почала обурюватися, якби Астрід нічого не робила і змирилася. Чому чоловікам можна все, а жінки мають терпіти? Бунту бути!)))) Хоча користуватися ідеями Андріани погана затія, але Астрід не дурепа і має своє бачення. Ентоні теж не дурень, думаю вже давно готовий до вибриків нареченої! Тому очікую феєричного двобою за кохання!!!!Бережи себе люба, бо хто тоді буде радувати мене моїми улюбленими королівствами і інтригами)))). Обіймаю міцно, цьом...)))
Оксана Тарас, Для мене це дуже важливо - показати цей бунт. Нікому не можна дозволяти ображати себе. І нехай то хоч принц, хоч імператор, хоч рідна бабуся. За щастя і волю треба боротися))) Мені дивно, коли цього не розуміють і чекають покірності. Я поважаю кожну думку моїх прекрасних читачів, а тому вирішила пояснити свою позицію тим, хто думає інакше))) Дякую, моя зірочко, за твою підтримку та такі теплі слова)))) Обнімаю міцно, люблю і цьомаю)))
Ну, не такі вже й "погані" ці новини!) Головне ж Ваше здоров'я, Юліанно...))) А коли вже буде сил і енергії повен край, можна й з хорошими новинами - мов, хочете сюрприз, читачки ненаглядні? (Це, відступ, щоб Ви не засмучувалися, бо ніхто Вас засуджувати не буде)))
А Астрід точно перетворилася б на послушну, покірну ляльку, змирившись зі своєю долею. Тому чекаємо від неї "бунту")))
Щодо Ентоні, то сумніваюсь я в тому, що він так легко піддасться на майбутні провокації своєї нареченої. Життя при дворі, ще й коли твій брат - твій суперник за престол, вчить обачності, мудрості і хитрості)))
Леся Гаврильців, Я дуже хочу якнайшвидеш зробити такий сюрприз, моя мила Лесічко)))) Для мене ці новини дуже погані, бо я не виконую обіцянку перед вами - зменшую викладку((( це мене засмучує, бо я ніколи до такого не доводила((( але нічого не вдієш((( мої очі мені не залишили вибору)
Я дуже щаслива, що ви думаєте саме так))) Бо і я так думаю)))) Обнімаю)))) дуже дякую))))
Бажаю швидкого одужання!!! Головне здоров'я, а все інше почекає. Тому , Юліаночко, набирайся сил, більше відпочинку, а тоді з новими силами, ідеями до праці!!!
Вита Солодовская, Щиро дякую, моя люба!)))) Дякую за підтримку та розуміння))))
ох і інтриги починаються)
Підійде і новий графік викладок, головне здоров'я. Бажаю швидкого одужання)
Наташа Горецька, Щиро дякую, Наташенько! Я просто не можу розповісти наскільки мені приємна ваша підтримка)))
Ну що, Астрід мене розчаровує з кожною главою. Мої нерви не витримають підстави для Ентоні, тому, вибачте Юліанно, але я, мабуть, припиню читати цю книгу. Бісить мене таке, аж занадто підступне. Довіритися "допомозі" суперниці може тільки недалекоглядна дурепа.
Бажаю Вам успіху.)))))
Анна Багирова, Я вас цілком розумію. У нас різні погляди на дану ситуацію в книзі, але це нічого не змінює)) Звісно, мені шкода, що ви не дочитаєте, але я приймаю таке ваше рішення. Дякую за побажання і щиро сподіваюся побачити ваші прекрасні відгуки під "Навчи мене вірити" і новою історією, що скоро з*явиться. В обох героїні не знущатимуться з героїв - обіцяю)))
Здоров'я Вам та творчого натхнення)))
Елена Бойченко, Щиро дякую, моя люба)))) Дуже приємно це чути)))
Щось мені не подобається ця розмова, невже Адріана таким чином хоче подружитись і пакостити їм. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Цілком може бути))) Дякую, моя люба, за відгук))) Обнімаю)))
До чого приведе ця розмова??... Очевидно, Адріана її не просто так почала...Чекаю з нетерпінням продовження)))
Христя Терлецька, Однозначно не про то так))) Все скоро дізнаємося))) Щиро дякую, Христиночко))))
Не Адріана, а змія підколодна... Зараз за своє мовчання загне непомірно високу ціну....((( Але сподіваюся, Астрід відповість їй не менш зухвало!
Леся Гаврильців, Можливо, ні (щодо непомірної ціни)? Вона ж "подруга")))) Щиро дякую, Лесічко))))
Ось так, Астрід підставила Ентоні! І я звинувачую її в цьому!))
А ще, я не думаю, що Адріана буде мовчати.
Адже це гарна новина для шантажу, аби Ентоні відмовився від перемоги.
Дякую, люба за продочку та чекаю наступного продовження.))
Гарного вам вечора.))))))/
Анна Багирова, Хіба може Адріана має кращий план?))))
Щодо Астрід і Ентоні... Звісно, її можна звинуватити, але все ж вона боролася за своє життя. Ентоні втрачає корону, але Астрід волю, своє майбутнє)))
Щиро дякую, Анічко! Обнімаю вас))))
З Адріаною легко не буде, вона ще та зміючка))) Вірні слуги? - шпіони! Астрід треба бути обережнішою і не довіряти нікому, крім нареченого. Але його потрібно спершу пробачити))) Вітаю люба з початком натхненного тижня! Енергії, затишку і тепла! Обіймаю))))
Оксана Тарас, Але й наречену довіряти нелегко))) Вони мають пройти до того тернистий шлях, інакше ця історія буде неправдоподібною)))) Дякую, Оксаночко)))
Дуже дякую мила за цікаву продочку ❤️
Досить неочікувана розмова із Адріаною, гм... що ж тепер буде із Астрід????
І скажу чесно, чомусь я взагалі їй вже не співчуваю....
буду чекати продовження ❤️
Ірина Кузьменко, Дуже дякую за емоційний відгук, моя люба))))
Знаєте, а я на її місці вчинила б точно так само. В неї було життя, коханий, майбутнє. Змиритися і все життя грати нав'язану роль заради якогось там принца чи боротися? Я б боролася))))
Обнімаю, моя мила))))
неочікувана і цікава розмова з Адріаною)
Наташа Горецька, Дуже рада це чути, люба Наташенько))) Приємно, що цікаво)))
початок цікавий. легко і гарно написано, що, на жаль, нечасто зустрічається в україномовних авторів Букнету (інколи складається враження, що то просто текст російський перекладений за допомогою ГУГЛа, та ще і не вичитаний). Я приємно вражена. Побігла читати далі))))))))
Тоня Тарадайко, Ваша похвала невимовно цінна для мене!!! Безмежно дякую, моя люба!!!! Приємного читання! Сподіваюся не розчарувати й надалі))))
Дійсно Ентоні все зробив як справжній король, справедливо усе виговорив і правильно покарав. Неймовірно напружений розділ. Дякую. Чекаю на продовження.
Юліанна Бойлук, Це вже точно.
Огооо.... оце так розділ, оце так емоції!!!!!
Мені дуже сподобалися слова Ентоні, він справедливо всім роздав «піндюлей», ось тепер нехай кожний подумає про свої вчинки....
дуже дуже дякую ❤️❤️❤️
Юліанна Бойлук, Навзаєм)))))
Чекаю продовження✨)))
Ох і розлютили ж вони всі Ентоні.))
Був такий добрий та лагідний, а тепер холодний та жорсткий.))
Але я повністю на його стороні. Сімейка Астрід вирішили, що вони найрозумніші?))
Тепер пожинають плоди. І це ще з ними обійшлися не найгіршим чином.))
Дякую, люба Юліанночко за сьогоднішню продочку.)
Вже чекаю на продовження.) Гарного вам вечора.))))))
Анна Багирова, І вам гарного вечора, моя люба!!! Дякую безмежно, моя мила Анночко!!!))))
І я тут чисто як читач теж на стороні Ентоні, міг би покарати їх жорстокіше, але вчинив гуманно))) Проте Астрід так не вважає, вона просто хотіла бути з коханим і жити наволі, не її вина в тому, що дідусь і бабуня вирішили все за всіх... Так що боротьба триває))) Поки що))) Дякую, люба)))@
Ну і розлючений Ентоні, не на жарт! Але, зрештою, чого він очікував? Астрід не покірна овечка, яка буде коритися і змириться зі своїм становищем... Спроба втечі - яскравий приклад!
Але після погроз принца, свій норов прийдеться притримати...
І на заміну тій прихильності та симпатії, яка почала проявлятися в Ентоні до Астрід, прийшла недовіра та злість...
Леся Гаврильців, Дуже легко все зіпсувати, дуже складно - виправити) Будемо сподіватися, що все налагодиться)))) Але ви праві: Астрід просто не могла не спробувати втекти)) Щиро дякую за відгук!!!! Приємно, що книга викликає стільки емоцій))))
складна розмова із Ентоні
Наташа Горецька, І ситуація сама складна))) Дякую, Наташенько))))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати