1 378
“Потайсвіт”
Анотація до книги "Одна з тринадцяти"
Наші предки вірили у потойбічних створінь, мавок, лісовиків та іншу нечисть. Але то було століття тому. Зараз нікому й в голову не прийде, що події, яким немає логічного пояснення, можуть викликати істоти, що існують, на думку пересічних громадян, виключно в народних міфах. Та одного разу одна з них з'являється у сучасному місті...
Чи витримає звичайний хлопець Андрій нашестя з Потайсвіту?
***
Оповідання входить до друкованої збірки "Потайсвіт".
Чи витримає звичайний хлопець Андрій нашестя з Потайсвіту?
***
Оповідання входить до друкованої збірки "Потайсвіт".
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦікаве оповідання! Глибока історія поселення та різні міфічні істоти потойбіччя, (основне відключити уяву) )
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Хах! Як же ж без уяви?))
Щиро дякую!
Дякую за цікаве оповідання. Дуже полюбляю міські легенди, а ця, взагалі, особлива, бо про околицю мого любого Дніпра)
Анна Соколовская, Спасибі:))
Ліно, хочу поділитися враженнями.
Прочитала повний текст цього оповідання і продовження історії Андрія Майстренка в оповіданні "Потяг на Дніпро". Не дивлячись на відчуття жаху і безвиході після прочитання першої частини, я була приємно вражена, що кінцівка "дилогії" виявилася легкою і багатообіцяючою.
Надіюся, що оповідання й інших авторів цих збірок припадать мені до душі.
Бажаю Вам, Ліно, натхнення і легкого пера. Всі Ваші книги неймовірно цікаві і не схожі одна на одну. Я готова читати історії, написані Вами, в будь-якому жанрі, бо ім'я автора говорить само за себе)). Удачі!
Оксана, Мені як автору, мабуть, не має бракувати слів, щоб висловити вдячність, але таки бракує)) Оксаночко, ви неймовірна натхненниця і найщиріша моя читачка, я безмежно вдячна вам за те, що ви не припиняєте мене надихати чудовими відгуками до кожного мого твору. Це справді щастя - мати таку прихильницю своєї творчості.
Тішуся, що оповідання вас не розчарували, і запевняю, що інші твори у збірках не менш захопливі. Всі автори дуже старалися створити найкраще для наших читачів!
Обіймаю вас щиро!
Не люблю і боюся читати жахи. Але ж Ви, Ліно, пишете так, що прочитавши перший рядок, вже не можна відірватися.
Слава богу, що Андрій таки не осліп. Виходить, що цій істоті саме дідух і лялька-мотанка не давали спокою, поки вони не були знищені? І справді, чому ж саме обереги не вберегли, а навпаки - накликали? Жах!
Оксана, Добре))
Дуже цікаво. Чекаю на продовження
Светлана Коломейко, Дякую. Продовження є у паперовій версії книги, яку можна придбати у мене.
Почала читати і очам не повірила! До Ігрені рукою подати))))) Дніпро форева! Не слухайте ніяких самокоронованих осіб, чудове оповідання!
Тала Тоцка, Бачила ваш блог. Можливо, колись і до книги доберуся))
Дякую, Ліє! Я старалася))
гарний початок... страшнувато якось правда читати про таке .. але
Ліна Алекс, дякую)))
Це те оповідання, що змусило мене не спати цілу ніч від страху))
Анна Пахомова, Хах, сама злякалася, коли писала))
Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати