Вітаємо, . Вам поки недоступна функція "Вподобання" для книги. Вона стане доступною вам в найближчі дні. Перепрошуємо за незручність і бажаємо приємного читання на Букнет!
Сповіщення
підтвердження Email
Обмеження 18+
Даний контент доступний тільки зареєстрованим користувачам, що досягли віку 18 років.
Обмеження 14+
Покупку може здійснювати користувач віком від 14 років
Усе потрібно робити вчасно. І завжди давайте людям сказати те, що вони мають сказати, хоч як би боляче вам було це чути.
Твір опубліковано в рамках гри https://litnet.com/uk/blogs/post/85174
Тут справа радше не в принці, а в тому, що вона довго не могла зустріти свою людину. А коли зустріла, не повірила у це. Тому й не вислухала.
Так нині часто буває. Хоча сценарії різні.
Larisa Chelter, Так, знаю багато випадків, коли люди залишилися самотніми через дрібниці, непорозуміння та якісь переконання, що завадили їм бути щасливими. Дякую, що прочитали!
Кожного разу людина має пам'ятати, що право бути зрозумлили належить не тільки їй. Є помилака в оформленні прямої мови - мене вибило, бо загубила де закінчилася атрибуція диалогу, а де почався знов фокал героїні.
Прочитала Ваш твір як тільки він з`явився на сайті, але часу на написання коментаря зовсім не було. Дуже сподобалося. Так сумно і життєво. Нажаль дуже часто трапляється, що якась помилка, просте непорозуміння руйнує не одну, а кілька долей. І нажаль нічого не можна повернути чи виправити. Твір заставляє замислитися, що потрібно вчитися розмоляти і чути інших, або інакше єдиним співрозмовником може стати пухнастий кіт ((
Дякую за отримані враження.
Nadine, Щиро вдячна за прочитання і за те, що ділитесь враженнями. Дуже рада, що сподобалося. Непорозуміння - це біда у сучасному світі, коли люди сидять поруч і не чують одне одного, або й просто не хочуть чути. Знаю декілька жінок, які через певні обставини залишились самі, тож треба завжди намагатися знайти свою долю, а не сидіти сам на сам у порожній квартирі. Як на мене, то жінка щаслива лише тоді, коли оточена теплом і любов'ю близьких.
Несподіваний кінець, який вчить спочатку думати, а потім робити. Незважаючи на свою гордість, давати шанс іншим людям. Бо ніхто від помилок не застрахований.
Яка правдива життєва історія. Наша не змінна, певно у генетичному коді закладено, марнування шансів на щастя, через амбіції, образи, гордість. Дякую за їжу для роздумів)
Вав!! Ірино!! Ви мене навіть не здивували, бо я була просто ВПЕВНЕНА, що Ваш варіант буде ДУЖЕ КЛАСНИМ, ДРАМАТИЧНИМ, ГЛИБОКИМ ЗА ЗМІСТОМ І ДУЖЕ ЧУТТЄВИМ)))) є над чим задуматися, є про що помріяти, я над чим заплакати!!! Дякую!!!
Вау! Ось цей твір справді вразив. Емоціями, стимулом задуматись, нагадуванням про дурну нашу звичку марнувати життя на не розібрані образи та лише амбіції. Дякую!
На сайті Букнет використовуються файли cookie. Cookie забезпечують правильну роботу сайту і надають вам більше можливостей при його використанні. Продовжуючи використовувати наш сайт, ви даєте згоду на обробку файлів cookie.
https://st.booknet.com/uploads/covers/220/1591365003_94.png
Коментарі до твору:
Всього гілок: 16
Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 09.08.2020, 14:39:51
Тут справа радше не в принці, а в тому, що вона довго не могла зустріти свою людину. А коли зустріла, не повірила у це. Тому й не вислухала.
Так нині часто буває. Хоча сценарії різні.
У першому реченні "q" замість "й", гляньте. :)
У гілці 4 Коментарів. Показати
Останній коментар в гілці:
Ірина Ярошенко 09.08.2020, 19:25:49
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Не те слово. Дякую.
Larisa Chelter 02.05.2020, 16:02:10
Як сумно...
Останній коментар в гілці:
Ірина Ярошенко 02.05.2020, 16:14:52
Larisa Chelter, Так, знаю багато випадків, коли люди залишилися самотніми через дрібниці, непорозуміння та якісь переконання, що завадили їм бути щасливими. Дякую, що прочитали!
Людмила Мальована 24.06.2019, 16:29:43
Кожного разу людина має пам'ятати, що право бути зрозумлили належить не тільки їй. Є помилака в оформленні прямої мови - мене вибило, бо загубила де закінчилася атрибуція диалогу, а де почався знов фокал героїні.
Останній коментар в гілці:
Ірина Ярошенко 25.06.2019, 14:39:52
Людмила Мальована, Дякую за коментар, приїду - передивлюся, можливо, щось пропустила.
Алиса Ольгич 26.03.2019, 21:29:44
Ось так. Не треба на голову корону чіпляти, і буде щастя. Повчальна історія. І фінал різкий, рішучий. Гарно написано.
Останній коментар в гілці:
Ірина Ярошенко 27.03.2019, 10:21:11
Дуже дякую!
Надія Голубицька 26.03.2019, 15:01:13
Прочитала Ваш твір як тільки він з`явився на сайті, але часу на написання коментаря зовсім не було. Дуже сподобалося. Так сумно і життєво. Нажаль дуже часто трапляється, що якась помилка, просте непорозуміння руйнує не одну, а кілька долей. І нажаль нічого не можна повернути чи виправити. Твір заставляє замислитися, що потрібно вчитися розмоляти і чути інших, або інакше єдиним співрозмовником може стати пухнастий кіт ((
Дякую за отримані враження.
Останній коментар в гілці:
Ірина Ярошенко 26.03.2019, 17:07:47
Nadine, Щиро вдячна за прочитання і за те, що ділитесь враженнями. Дуже рада, що сподобалося. Непорозуміння - це біда у сучасному світі, коли люди сидять поруч і не чують одне одного, або й просто не хочуть чути. Знаю декілька жінок, які через певні обставини залишились самі, тож треба завжди намагатися знайти свою долю, а не сидіти сам на сам у порожній квартирі. Як на мене, то жінка щаслива лише тоді, коли оточена теплом і любов'ю близьких.
Марта Грейс 24.03.2019, 17:48:40
Цікаво, і сумно) Але я люблю такі фінали. Бо вони, як гіркий шоколад, залишають після себе терпкий але приємний присмак. Дякую.
Останній коментар в гілці:
Ірина Ярошенко 24.03.2019, 19:48:39
Марта Грейс, Щиро вдячна за приділений на прочитання час і за коментар!
Maria Drogomyretska 24.03.2019, 15:29:34
Гарна історія. Дуже повчальна - треба дати людині шанс сказати, що відбувається.
Останній коментар в гілці:
Ірина Ярошенко 24.03.2019, 19:47:22
Maria Drogomyretska, Дякую, що прочитали!
Хелен Соул 24.03.2019, 15:25:45
Несподіваний кінець, який вчить спочатку думати, а потім робити. Незважаючи на свою гордість, давати шанс іншим людям. Бо ніхто від помилок не застрахований.
Останній коментар в гілці:
Ірина Ярошенко 24.03.2019, 19:46:55
Helen, Дякую за прочитання!
Стефанія Лін 24.03.2019, 13:15:28
Гарно і повчально)))
Останній коментар в гілці:
Ірина Ярошенко 24.03.2019, 14:06:28
Стефанія Лін, Дякую!
Інка Вікторова 24.03.2019, 10:03:05
Дякую за добре описаний життєвий урок!
Останній коментар в гілці:
Ірина Ярошенко 24.03.2019, 10:13:52
Інка Вікторова, Дякую за прочитання!
Ксенія Чейз 24.03.2019, 07:14:17
Яка сумна історія! Доволі життєва та правдива. Торкається кожної струночки душі та змушує замислитися над нашим життям. Дякую за повчальну історію.
У гілці 4 Коментарів. Показати
Останній коментар в гілці:
Ірина Ярошенко 24.03.2019, 08:21:03
Ксенія Чейз , Дуже дякую!
Лія Щеглова 24.03.2019, 08:11:56
Написано добре, дякую!
Коротенькі замальовки - то особливе мистецтво. Сказати все, що хочеться, не вийти за розмір, донести послання. Вдалося.
Останній коментар в гілці:
Ірина Ярошенко 24.03.2019, 08:19:01
Лія Щеглова, Дуже дякую! Так, я відразу навіть не знала, як з такими обмеженнями розкрити тему, це точно справжнє мистецтво, якому вчитись і вчитись.
Буяна Іррай 23.03.2019, 22:53:15
Яка правдива життєва історія. Наша не змінна, певно у генетичному коді закладено, марнування шансів на щастя, через амбіції, образи, гордість. Дякую за їжу для роздумів)
Останній коментар в гілці:
Ірина Ярошенко 23.03.2019, 23:19:26
Буяна , І вам дякую за прочитання та за те, що поділилися враженнями.
Олена Когут 23.03.2019, 22:29:33
Вав!! Ірино!! Ви мене навіть не здивували, бо я була просто ВПЕВНЕНА, що Ваш варіант буде ДУЖЕ КЛАСНИМ, ДРАМАТИЧНИМ, ГЛИБОКИМ ЗА ЗМІСТОМ І ДУЖЕ ЧУТТЄВИМ)))) є над чим задуматися, є про що помріяти, я над чим заплакати!!! Дякую!!!
Останній коментар в гілці:
Ірина Ярошенко 23.03.2019, 22:57:14
Olena Kogut, Дякую, Олено! Мені радісно від того, що мій твір зачепив. Байдужість, егоїзм, пиха часто стають на заваді здійсненню мрій.
Ліна Алекс 23.03.2019, 22:38:37
Яка сумна життєва історія. Непорозуміння так часто трапляються у нашому житті, що ми втрачаємо шанс за шансом. Дякую.
Останній коментар в гілці:
Ірина Ярошенко 23.03.2019, 22:54:27
Lina Alex, Дякую за прочитання, так, мусимо думати, аналізувати, іноді терпіти, іноді пробачати.
Оксана Усенко 23.03.2019, 22:18:32
Вау! Ось цей твір справді вразив. Емоціями, стимулом задуматись, нагадуванням про дурну нашу звичку марнувати життя на не розібрані образи та лише амбіції. Дякую!
У гілці 3 Коментарів. Показати
Останній коментар в гілці:
Оксана Усенко 23.03.2019, 22:42:02
Порадували, обожнюю філософсько психологічні твори.