61 874
Анотація до книги "Точка неповернення"
Захищаючи країну, він втратив найдорожче – свою родину, яка загинула під обстрілами. Це його зруйнувало. Вона втратила чоловіка на війні, залишилася сама з сином. Чоловік і жінка… Обидва скалічені жорстокою реальністю. Але що станеться, якщо вони зустрінуться там, де ніколи не перетнулися б їхні шляхи? Що, як ця зустріч стане точкою неповернення? Для кожного з них – шанс почати все спочатку або втратити себе остаточно.
Зміст книги: 13 глав
365 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтишкода...
як придбати решту глав?
Лариса Черняк, Наразі книга не продається і є тільки в ознайомчому фрагменті.
Де можна прочитати повністю ?
Лариса Гаврилюк, Наразі така можливість відсутня.
Коментар видалено
може десь вона є на іншому ресурсі? як тепер її дочитати ?
Ліна Алекс, безкоштовно не буде але і купити не можна, то як прочитати? що це таке?
Чому я не можу придбати книгу ? а тільки доступний ознайомчий фрагмент ?
Вита Марфенко, Тому що, на жаль, я вже не комерційний автор. Книги, які були раніше у продажу, недоступні з 1 березня.
Дуже емоційно!!!Плачу ..
Ольга, Дякую))
Неймовірно хвилююча та емоціїйна історія ❤️
Щиро дякую вам за неї. Марк та Вікторія пережили надто багато жахливого((( Клята війна....
Втім, я рада, що на шляху Марка зустрілася вона, його Снігова королева, що допомогла знову почати жити, повірити в себе, та просто почати нове життя після того, як втратив геть усе й навіть самого себе
Віка завдяки йому теж змінилася, просто відчувала себе потрібною.
Малий просто чудовий. Мені здається, він теж зіграв не останню роль у їх зближенні нарешті.
Мирного неба! Все буде Україна!
Анітка Санніфео (Anitka SunnyFeo), Надзвичайно потішена вашим коментарем! Щиро дякую за теплі слова та підтримку!
Діти часто відіграють особливу роль у стосунках дорослих. Мені Микита видається маленьким янголом, який звів докупи двох впертюхів.
Дякую! Тепла у серці та навколо! Разом до Перемоги!
Неперевершена історія, яка поєднала в Перемогу та біль...яка віддзеркалила сувору реальність війни та післявоєнного життя, де щастя свободи межує з нещастям поламаного життя цією клятою війно...
Проте ця історія- також надія на Відродження!!!
Це було сильно, емоційно, незвично!
Боялася читати у процесі!
Отримала величезне задоволення зараз!
Дякую!
З вірою і надією у Перемогу!!!
Юлія, Щиро дякую за ваш відгук! Надзвичайно приємно, що автор і читач зійшлися на одній хвилі сприйняття цієї історії.
Тримаймося разом до Перемоги!
Дякую за неймовірно захопливу і хвилюючу історію Віки і Марка! Читала,не могла зупинитися,бо цікаво було,що ж там далі? Щиро дякую!!!
Галя Миронюк, Вдячна за ваші враження!
Дякую і ще раз дякую, вам за таку життєву історію! Все буде Україна!!!
Юлія Тимченко, Неодмінно!
Щиро дякую за увагу!
Дуже -дуже дякую!!! Так по -справжньому, так життєво!
Larisa Chelter, Радію, що сподобалося! Дякую за прочитання!
Щиро дякую автору. Життєво,хвилююче і цікаво....
Натхнення вам до творчості і миру:в душі,в родині і в Україні
Марія Герцюк, Вдячна навзаєм, що приділили час книзі! Тішуся, що сподобалося. Миру нам усім!
Дуже щемлива історія. Зневіра, страждання, надія, вагання і, зрештою, ...кохання двох зранених душ. За такий короткий відрізок часу нашими героями пережито стільки емоцій і подій! Дуже потішив фінал! Накінець-то порозумілися, накінець-то без остраху відкрилися назустріч одне одному. Це так, неначе нарешті об'єдналися двоє спраглих сердець після довгої розлуки.
Не перестаю захоплюватися Вашою творчістю, Ліночко! Сюжети всіх Ваших книг оригінальні й непередбачувані. Кожне слово, кожен рядок полонять і зворушують. Ваші герої справжні, а їхні почуття і емоції проникають глибоко в душу читача. Я по-справжньому насолоджуюся у Вашій компанії)). ❤️
Оксана, Ця історія створювалася, як спосіб показати, що всі непорозуміння, невіру і сумніви можна перемогти, якщо знайти того, хто простягне руку помочі. Що минуле не повинно впливати на майбутнє і на шанс стати щасливим.
Надзвичайно потішена вашими коментарями, увагою до історії, відчуттям героїв і підтримкою мене, автора)) Щаслива, що знайшла таку прекрасну читачку, як ви, Оксаночко! Тихої ночі і тепла в душі!
Щиро дякую за таку неймовірну книгу! Я так тішуся за головних героїв!
Таня Павлюк, Красно вдячна за увагу до книги та героїв!
Чудова книга. Дякую!
Елена Д, І вам дякую!
Неймовірна книга! Щиро дякую Вам!
Ліна Алекс, Я теж рада, що відшукала Вас для себе.
Щиро дякую
Анна Болдіна, Будь ласка)) Дякую за увагу!
Які справжні та чудові
Вера Быкова, Щиро вдячна))
Неперевершено. Дякую!
Іра, Дякую за враження!
Сонечко, дякую, за ці приголомшливі емоції!! Віка стразів і більше права!! Стосовно, як і навіщо вони знайшли один одного)) А ці найочікуваніших зізнання... Так щемливо, красиво і дуже хвилююче!! Як завжди) Ця історія неймовірно сильна!! І неповторна!! Як і всі твої історії, сонечко!! Я в захваті!! Дякуююю)) Нестримного натхнення і вільного часу для творчості!!❤️❤️❤️
Аля, Щиро дякую, моя люба і незмінна натхненнице, читачко, чиї емоції і відгуки не просто надихають, а стимулюють і підбадьорюють, коли опускаються руки! Дякую, що була з героями, що співпереживала їм, обурювалася і раділа разом з ними! Обіймаю, Алюсю!
Дякую, дякую, дякую за цю неймовірну історію, за те що пишите на такі актуальні теми в наш непростий час. Такі книги потрібні, як ковток повітря, завдяки їм віриш, що люди, скалічені війною можуть бути щасливі незважаючи ні на що. Дякую за емоції, за фінал... Історія полонила з перших сторінок, знаю, що буду її перечитувати не один раз, бо вона дарує нам надію. Натхнення вам! Чекаю на новинку.
Светлана, Щиро вдячна за ваші емоції та увагу до книги! Я намагалася не сильно зачіпати травмуючий досвід, це просто спроба показати, як може бути, з надією і вірою, що все рано чи пізно складеться добре для нас.
Тепла і всього найкращого!
Супер! Дякую. Хочеться епілог)
Svitlana Sivak, Дякую за увагу! Епілог - можливість кожному читачу пофантазувати, як склалася подальша доля героїв))
Чудова, емоційна історія про двох людей, які стали одне для одного рятівним колом, по суті, оживили свої серця, змусили одне одного жити, а не існувати. І чудове завершення! Віка і Марк заслуговують на спільне щастя, тож віриться, що надалі його ніщо не затьмарить!
Дякую тобі за ще одну чудову історію, за те, що у ній порушена важлива тема війни і зруйнованих нею доль!❤️ Бажаю натхнення для наступних книг і чекаю новинку!
Устина Цаль, Щиро дякую, Устино!
Писалося важко в емоційному плані, тому що цю тему ще треба осмислити, пережити травмуючий досвід, у кожного свій. Проте точно знаю, що все буде добре і у героїв, і у нас))
Дуже зворушлива історія, до глибини серця.Дякую автору книги і натхнення для написання нових історій.
Тетяна Боднар, Щиро дякую за увагу і побажання!
Вітаю із завершенням книги.
Хотілося би більше про все-все. Надіюсь у вас колись буде сили, часу і натхнення ще щось написати про них.
Галина Левтер, Все може бути))
Щиро дякую за підтримку!
Дякую за чуттєву, емоційну історію. Так, життя продовжується. І все у нас буде добре.
Наталя, Щиро дякую, що читали і були разом з героями!
Дякую вам, Ліно, за неймовірну історію, стільки хвилювань було за ці зранені серця, стільки сліз... але фінал чудовий, а синці та забої заживуть, головне, що тепер герої разом і все у них буде добре!)) Бажаю вам творчого натхнення та невтомної музи. Чекатиму на нові історії від вас.))))
Анна Багирова, Щиро дякую, Аню, що читали і були разом з героями!
Теплих днів вам і гарного настрою!
Емоційна, життєва і надзвичайна історія, яка зачипає душу! Щиро дякую! Натхнення!
Lyudmyla Kovdrysh, Вдячна, що були з героями протягом всієї історії!
Дякую! Бажаю миру та натхнення для написання таких же чудових творів!
Diana Tsoneva, Щиро дякую, що читали!
Ооо!! Мало мені їх! Хочу ще !!! Дуууже сподобалося!!
Олена Когут, Щиро дякую, Олено! Та все колись закінчується. Скоро чекайте на новинку! Дякую. що були зі мною!
То це невідкладну допомогу надавати одразу обом? Проте, якщо серед цих двох є нарешті ВІН, то думаю, Віка готова буде і на "нічну зміну"))) Головне, що всі нарешті вдома і хата на замку, як то кажуть))) А Марка доставляти під конвоєм на роботу і назад, щоб знову не влип у неприємності)) Доведуть ці чоловіки до ручки, а ти потім від хвилювання на стінку маєш лізти!) Неподобство!) Дякую, моє серденько))) Слава нашим ППО!!❤️
Аля, Героям слава!
Під конвоєм точно вже не треба, тут Маркової вини майже нема, так, наслідки)) Нічна зміна точно попереду))
Дякую, моя люба!
Другий день Вікторію випробовує доля на стійкість. Скільки всього перекрутилося і в серці, і в голові! Надіюся, це Марк накінець-то з'явився на порозі? Щоб я не була така впевнена у загибелі Сергія, подумала б, що вони з'явилися вдвох. Чому майор Черненко був такий впевнений, що поверне його живим, але не зовсім цілим? А Микитка - неймовірно прониклива дитина. На рівні чуттів видає дуже мудрі думки.
Шкода, що завтра вже фінал. Хоч і розкриються всі інтригуючі моменти історії, та хотілося б ще насолодитися довгоочікуваним щастям героїв. З нетерпінням чекаю далі! Дякую, люба наша Ліночко!
Оксана, Найтемніше перед світанком. Так і у взаєминах героїв. Доля випробовує їх через найпотаємніші страхи і слабкі місця.
Черненко просто дуже крутий)) скажімо так. А Микита - маленький янгол, який оберігає двох дорослих, що заплуталися.
Щиро дякую, Оксаночко!
Марка дуже побили?! А хто ж його привів? Павло чи хтось інший? Ох, яка хвилююча інтрига! А майор Черненко таки хазяїн свого слова, чоловік пообіцяв, що поверне Марка і це сталося!)) Я вже писала, але знову скажу, що у захваті від не по дитячому розумного Микитки. Як то кажуть "вустами дитини глаголить істина"!)) Дякую вам, Ліно, за сьогоднішню продочку та чекаю наступного продовження з нетерпінням.) Гарного вам дня.))))
Анна Багирова, Марку добряче дісталося. Хто привів і чим все це закінчиться, дізнаємося вже завтра.
Щиро дякую, Аню!
Не знаю що дужче хочу знати:1)хто ж той другий,
2)тримаються один за одного бо добряче побиті або добряче хильнули?
Катерина Позняк, Вже недовго залишилося. Завтра всі крапки над і будуть розставлені, бо завтра фінал.
Дякую!
Основне, що Віка готова його прийняти! Тепер треба, щоб Марк собі вибачив!
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Якщо він побачить, що вона його вибачила, то й сам буде здатен на це.
Дякую!
Який тісний світ! Добре, що Вікторії трапився Павло. І що він з розумінням вислухав її та ще й розповів деталі, які її не просто цікавили, а роз'їдали зсередини. А тут ще й тато - майор поліції - може, допоможе знайти Марка. Тільки от цікаво, чому майор Черненко просив Марка не розповідати Павлові про їхню розмову?
Дякую, Ліно! Глава вселила надію. З нетерпінням чекаю продовження!
Оксана, Можливо, не хотів зайвої уваги або розголосу. Зрештою, все одно всі про все дізнаються)) Павло, як людина чужа для Віки, але близька до Марка, якраз той, хто треба, щоб розвіяти сумніви.
Дякую, Оксаночко!
О, це вже зовсім інша справа) Найголовніше, що Віка в самій собі все розставила по правильних закуточках душі і серця! І передала важливий "поштовх" у вірному напрямку. А далі, як то кажуть, ...всі за одного) І сподіваюсь, вже без жертв!! Дякую, моє сонечко)) Дуже чекаю далі!!❤️
Аля, Віка виявилася розумніша, ніж ми всі сподівалися. Змогла поставити себе на місце Марка, тому що пережила таку саму трагедію.
Дякую, моя люба! Теплого вечора тобі!
Є надія, що батько Одинця розбереться! Головне, що Віка для себе дізналася правду і зробила висновки!
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Саме так))
Дякую!
Ох, ох! Викрали недобрі люди це точно!! Капець!!!
Олена Когут, Недобрі - то легко сказано.
Добре, що тепер Віка знає все. Добре, що не винуватить його. Але от де сам Марк... Якщо справді поліція забрала - то вже не так страшно, ніж якби якісь бандюгани.
Дякую!
Галина Левтер, Авжеж, розберуться, тільки би допомогли.
Божечки, так нервую...що скаже батько Одинця, чи зможе допомогти?) Але заспокоює те, що Віка зрозуміла, чому Марк звинувачує себе у загибелі майже всієї роти....він був командиром, а значить повинен бути з холодною головою та прораховувати подальші дії...але ж звістка про загибель сім'ї вибила його з колії...це так важко.)) Ох, дуже напружена прода.) Дякую вам, Ліно, та чекатиму наступного продовження з нетерпінням.)) Гарного вам початку тижня.))))
Анна Багирова, Не нервуйте, все буде добре)) Ваші думки цілком слушні, Марк десь так і вважає. І ніхто не знає, як би вчинив на його місці, бо горе завжди підкошує.
Дякую, Аню! Теплого дня!
І що ж тепер робити Вікторії? Куди бігти, кого кликати на допомогу? А Марк? Як йому виплутатися із нової халепи?! Майор Черненко не зміг убезпечити його від тих, хто уник правосуддя свого часу?
Дуже тривожна глава. Одне, що тішить: Марк не збирається знову падати на дно. Вікторія відродила в ньому віру в себе і бажання жити.
Дякую, Ліно! З нетерпінням чекаю далі!
Оксана, Можливо, допомога сама прийде звідки не чекали)) А Марк надто розслабився і забув, що неприємності можуть чекати на будь-якому кроці.
Дякую, Оксаночко!
Я б здивувалася, напевно, якби Марк спокійно собі залишився і щось спробував пояснити. Чоловіки... і цим сказано багато) А чи ми, жінки, готові все завжди і спокійно вислухати?) Віка й сама не дала тако шансу йому одразу. Всі на лютих емоціях... Зате жорстке протверезіння втрати, за крок до один одного, може багато чого розставити по своїх місцях) Я сподіваюсь!! Дякую, моя люба!! Це було приголомшливо!! ❤️
Аля, Саме так десь і вийшло - коли усвідомлюєш, що можеш втратити назавжди, тоді всі негативні емоції відходять на задній план.
Дякую, моя люба!
Добре, звісно, що вони "дозріли" до розуміння, що таки треба договорити. Але от хто ті люди в кінці глави? Давні вороги?
Тепер треба хвилюватися за Марка до завтрашньої глави.. Дякую, чекаю продовження!
Устина Цаль, Ми наближаємося до фіналу, тому довго таємниця не триматиметься.
Дякую!
Хто ж ті чоловіки, невже розворушили кубло шахраїв чи Антон постарався? Майже всю главу сльози в очах стояли, шкода їх обох!
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Розворушили. Такі без бою не здаються.
Не хвилюйтеся))
Дякую!
Ну і Марк! Знов на одні і ті самі граблі, втік не поговорив! Але одне добре, зрозумів, що иреба. Щоправда запізно.
Diana Tsoneva, Розуміння - вже неабиякий крок уперед. Раніше би знову напився, а тепер все, порозумнішав. Тож все на краще))
Дякую!
От тобі й маєш! Це ж хто такі і чому Марка схопили? Може це дружки тієї шахрайки, що забрала у нього житло? Треба було Вікторії запам'ятати номер на машині, але ж, мабуть, вона не зробила цього, бо розгубилася.) От і поговорили....)) Дякую вам за сьогоднішню проду та чекаю наступного продовження з нетерпінням.))))
Анна Багирова, Розгубилася, бо така важка ніч була перед цим. Хотіла бігти до Марка і не добігла.
Дякую!
Як їх шкода
Вера Быкова, Шкода. Така доля.
Чорт!!! Уявляю, як стислося серце Марка після слів "ти вбив мого чоловіка?" Що буде робити? Знову повернеться у бомжарню??! Ех... досада!!!)) Дякую вам, Ліно, за сьогоднішню проду та чекатиму наступного продовження з нетерпінням.)) Затишного та спокійного вам дня.)))))
Анна Багирова, Повернеться чи ні - питання поки що відкрите. Дочекаємося продовження))
Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати