155 400
“❖Наперекір обставинам❖”
Анотація до книги "Твоя Міра (частина перша)"
Початком цієї історії став необдуманий вчинок, одна шалена ніч, що подарувала світу нове життя: народилася дівчинка, котрій, попри різні прикрі збіги й обставини, дуже пощастило з родичами… і другом.
Їхня ніжна дитяча прихильність, щира дружба буде неодноразово обпалена й зранена нерозумінням та невіглаством дорослих, чий зіпсований різними нав’язаними шаблонами і табу мозок бачив у дитячих вчинках вульгарність…
Ці травми ускладнять життя обом. До осмислення себе, своїх почуттів і бажань герої пройдуть тривалий і болісний шлях, наповнений відкриттями, злетами й падіннями, перемогами та розчаруванням у людях, у стосунках... і собі.
Імена та місця подій — ЗМІНЕНО!
Частина перша. Безкоштовна.
Їхня ніжна дитяча прихильність, щира дружба буде неодноразово обпалена й зранена нерозумінням та невіглаством дорослих, чий зіпсований різними нав’язаними шаблонами і табу мозок бачив у дитячих вчинках вульгарність…
Ці травми ускладнять життя обом. До осмислення себе, своїх почуттів і бажань герої пройдуть тривалий і болісний шлях, наповнений відкриттями, злетами й падіннями, перемогами та розчаруванням у людях, у стосунках... і собі.
Імена та місця подій — ЗМІНЕНО!
Частина перша. Безкоштовна.
Зміст книги: 21 глава
309 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиІз-за нерішучесті та страху схибити, Ільясу світить участь желетки. Бо перші відносини у Міри передбачаються з "Нео". Як часто ми наділяємо чеснотами людину, які тій зовсім непритаманні.
Набиваючи гулі, вони вчаться відрізняти мідяки від золота. Але поки людина жива, то надія завжди є.
Бабуся, в останню зустріч Майї, говорила, що він її шукав. То Михайло таки шукав?
Щиро дякую!
Лана Вернік, Тоді я бабусю не так зрозуміла.:) Натхнення Вам!
Дякую
Катерина Позняк, досить правильне бажання... він важка особа, але... жінки люблять приписувати неіснуючі риси об'єктам своїх симпатій... Мірана не виключення((
Пролетіло дитинство, юність, настала пора закоханості,пошуку себе, свого місця в житті. Настали найкращі роки життя. І так хочеться,щоб у наших героїв все склалося в житті добре. Тривожно за Міру,яка вперше закохується в незнайомого хлопця, хвилююся Ільяса(і дай, Боже, щоб хвилювання були даремними)).
Дякую, Лано за новий шедевр та з нетерпіння чекаю продовження!❤️
Дякую невидимому Аспу, за допомогу та підтримку!❤️
Дякую Олені Клименко за її майстерне,чуттєве, романтичне відео. Це просто міні фільм, це бомбезно!!!❤️
Ви супер команда!❤️❤️❤️
Елена Клименко, ❤️❤️❤️
Мдааа! Ювілей вийшов "шикарний" і очікуваний!
Як шкода, що Ільяс знову побоявся сказати Мірі про свої почуття !А той Адам!... От звідки вилупився??? Відчуваю - наварить з ним Міра кулЕші!!! А Ільяс знову стане "жилеткою"!!!
Та що поробиш! Життя не йде по нашому сценарію!!!
Вітаю вас, Лано, з завершенням першої частини!!! Дякую за такі почуття, а також за цікаву і корисну інформацію!!! Зроблена вами робота заслуговує оплесків!!! З нетерпінням чекаю другу частину!!!
Лана Вернік, І тезці передайте подяку за її міні-фільми! ❤Така ностальгія, коли передивлялася!!!
Дякую, Лано за таку неймовірно цікаву історію життя. З нетерпінням чекатиму на продовження... тішить те, що там на нас чекає щасливе(?)сьогодення. Бо дочитавши першу частину, мені стало сумно через емоції які переживала Мірана поруч з новим знайомим. Стало шкода Ільяса.
Також велике СПАСИБІ Олені Клименко за таку влучну підбірку (немов знову прочитала книгу від початку до кінця).
Р.S. На рахунок питання про пікапера, то в мене є два варіанти: 1. Андрій; 2. Захар.
Елена Клименко, Ви заслуговуєте на такі коментарі за свою працю. І від душі бажаю, щоб вас ніколи не покидало натхнення.
Дуже чекаю на продовження!!!!!
Тетяна Власюк, в процесі))) продовження в процесі)))
Ох потрапила наша Міра, ой і не подобається мені той Адам, будуть за нього проблеми...
Альона Галицька, поки що ще не потрапила... але наблизилася. Впритул.
Я засмучена! Я так розумію, що Мірана втратить голову від цього Адама!!! Нехочу цього!
Бо дуже подобається мені Ільяс, і він любить Міру!!! Дідько, де він взявся, той "Кіану"? Я вже його ненавиджу.)) Відчуваю, що тепер розбіжаться шляхи Ільяса та Мірани! Ех... сльози течуть самі.))
Дякую вам, Лано, за продочку. Вітаю вас із завершенням першої частини!
З великим нетерпінням чекаю на продовження цієї неймовірної історії!!! Успіхів та легкого пера!!!
Анна Багирова, ой, втратить... і не тільки голову, якщо вже говорити масштабно...
Ільяса стримував страх... він був причиною, а наслідок — вже на порозі(((
Не плачте, я ж казала, що не беруся за історії з поганим фіналом ❤️
Намагатимуся не затягувати з виходом продовження)))
Дякую за нагороду!!!
Вітаю, дякую, чекаю.....
Nina Tololo, ❤️❤️❤️
продовження в процесі))) намагатимуся не затягувати))
Дуже цікава та зворушлива історія. З нетерпінням чекаю на продовження цієї неперевершеної книги. Творчої Вам наснаги і багато інших цікавих творів.
Svetlana Kapysta, дякую за побажання ♥️))
Продовження готується)))
❤❤❤
Анастасія Матюхіна, ♥️♥️♥️
Дякую, з нетерпінням чекаю другу частину)))
Юля Ильчук, будь ласка)) друга частина в процесі))
Дякую
Oksana Marchuk, ♥️
Коментар видалено
А я от собі думаю, що героям і самим приємно та хвилююче згадувати деякі моменти з їхньої історії, особливо героїні(ну однозначно приємно, коли дізнаєшся про почуття і відчуття своєї половинки по відношенні до себе тоді - то ж які емоції!!!). Це ж по новому почуття можна перезавантажити)))
Лана Вернік, Я в цьому і не сумніваюся). Ну це я із того, що вже написано про почуття Іліаса до Мірани. Все таки приємно, коли знаєш, що не байдужа була вже тоді. Моя з чоловіком історія теж не була одразу "раз і назавжди", але як приємно на душі, коли він розповідає(а точніше, я з нього витягую по крихті, бо він, як в тому анекдоті:"-Ти мене любиш? -Так - А чому не кажеш цього? - Я одного разу вже сказав, якщо щось зміниться, я повідомлю."), що в минулому, попри всі обставини, я була у його серці і він мене не забував. А погане... погане теж треба згадувати разом, розібрати кожен момент на атоми, щоб і собі, і своїй половинці дати пояснення тим чи іншим діям. Ну а у Вашому випадку, щоб, можливо, застерегти когось іще від скоєння помилок...
Ваші книги неймовірні!!!!! Я від них в захваті..... навіть не думала що прочитаю на одному подиху їх ... дуже дякую за неймовірні історії!!!!
Наталья Русанова, І в мене теж,з першої книжки,правда я це зрозуміла не з 1 глави,а ближче до епілогу
Я тут собі подумала , що Ільясу дуже не просто усе оте згадувати...хоча і пережив це, і став дорослим...і найголовніше, схоже що усвідомив усе , бо розказує...
Бабка бісить, жесть...дякую Лано
Лана Вернік, Вірю..але вона задає тон...
Дякую за продовження,як гарно пишете,живу в цій історії.Чекаю з нетерпінням)))
Елена, будь ласка)) ❤️
Дуже дякую за таку чудову історію!
Дізналась багато чого нового. Я навіть переосмислила деякі моменти у своєму житті!
Чекаю на продовження з нетерпінням! Дякую!
Наталія Стебівка, я рада, що книга Вам корисна)
Дякую, що зі мною, попереду ще багато цікавого)))
Який він!... Ніжний, трепетний, щирий, сором'язливий, чуттєвий!!! Але страх!... Не дав сказати, дати зрозуміти свої почуття!.... Яка глибока травма!!! Як шкода, що він закрився і не оглядається! Не пускає до себе людей і не бачить тих, хто на його боці!!!
Мірана відноситься до нього як до друга. Не розуміє його почуттів, бо ще юна!
А баба(! інакше ніяк!) Дістала!!! Пхає свого носа в усі шпарки!
Дякую! Емоції зашкалюють!
Елена Нечипорук, якби не цей страх, то я б не описувала цю історію) бо не було б що писати.
Він озирнеться... але не скоро.
Бабуся своїми діями прискорить його "виліт з гнізда".
Щиро радію,що Мірана та Ільяс провели разом час на канікулах.Їхня дружба переростає в кохання та додає тривоги.Майя стала хорошою мамою,яка дочку поставила на перше місце в житті і тепер дбає про неї та її освіту.Міра не хоче на ювілей до діда і правильно.Не має до тих родичів ніяких відчуттів.
Ільяса дуже шкода,що немає вдома для нього свого кутка,де б відчував спокій.Немає підтримки рідних.Але долаючи труднощі,думаю,що стане справжнім Чоловіком,бо закалку пройде сильну .
Дякую,Лано,за чудовий твір!Кожна прочитана глава залишається в серці.Ніби сама поряд з героями.Сил, натхнення та часу вам для написання!А ми всі з нетерпінням чекатимемо продовження.
Боднарська Світлана, канікули будуть належати їм)) і зимові, і літні)))
Майя намагається піклуватися і забезпечувати доньку всім необхідним, але дає лише матеріальні блага... Про це буде у наступній главі.
Ільяс загартовується, це точно.
Так шкода що Ільяс сам, що він не може нікому довіритися, без тилу… ще й бабуся підриває віру у людей…
Що ж там задумала бабуся Міри, якось тривожно…
Лана Вернік, Фух, заспокоїла ))
Дякую і не буду нервувати,бо поки прочитала,то і раділа, і серце тріпотіло разом з їхніми серцями, і сміялась та дивувалась Ільясовій наполегливості, і хотілося бабусю розірвати від злості. От що такого їй зробили ці діти,що вона сичить,як змія.? Завжди говорила і говорю,що не потрібно забувати якими ми були в дитинстві та юності і не тиснути на теперішню мододь. Дуже і дуже гарна глава. Дякую!❤️❤️❤️
Лана Вернік, , та можна і іноді треба бути в курсі,але ж не тиснути,не ламати.
Неможливо виховати дітей і жодного разу не помилитися. Старші покоління не були так "підковані" в плані психології, як сучасні батьки. Та й книг Лани Вернік, де багато ситуацій можна побачити зі сторони, вони не читали :))))) Я б не лаяла так родичів Ільяса. Вони по своєму турбувалися про нього, як розуміли і вважали правильним. Підліткове кохання часто видається несерйозним. А в пересторогах бабусі є раціональне зерно. Ви знаєте багато подружніх пар, де дівчинка із заможної родини, вийшла заміж за бідного хлопчика? Я знала один такий шлюб, і витримали закохані лише два роки. Такий варіант можливий, якщо хлопчик, докладаючи певних зусиль, видирається на вищу позицію в суспільному рейтингу. Здається, Ільяс саме з таких, тому ці " страшилки" не стануть йому на заваді, він чинитиме так, як вважатиме за потрібне. Але не усі народжуються бунтарями, ще є, так звані, "зручні діти", тобто надміру слухняні. І от для них подібна турбота - як колодки на ноги, поки їх поскидають, то вже шмат життя позаду, і купа втрачених можливостей також.
Лана Вернік, ,дякую Богу,за те,що дав мені таких батьків і бабусю, які завантадували нас роботою,але давали волю і не тисли. Нас виховували по-данському,яке
тепер модне, вихованню. Нам давали діяти самостійно.
Ох, які ж вони милі!!! Ільяс та Міра закохані, по крайній мірі, Ільяс це відчуває і знає, недарма ж його так колотить, коли Міра поруч, а от дівчина ще не розуміє свого стану, вважаючи, що він просто найкращий друг.)) Ільяс дуже несміливий при дівчині, хоча бажання у нього дорослі!!!
Ще та племінниця Вікторії нав'язується до нього!)
Дякую вам, Лано, за сьогоднішню продочку. Чекаю на продовження з нетерпінням.))
Гарного вам вечора.))))
Анна Багирова, декому на розуміння своїх почуттів знадобиться багато часу... і ціла купа помилок(((
Племінниця нав'язується не просто так...)))
Дякую за побажання))
Люблю читати ваші історії, бо написано дуже і дуже гарно.... Затягує. Тобто Муххабат виявляється батько Мірани, чи я не так зрозуміла? Але ж тоді Мірана та Ільяс двоюрідні? Чи я щось поплутала і прийняла ті слова не належним чином..Оце так життя закручує сюжет, таке точно не придумаєш.
Наталья Русанова, дякую)) пригода з гусінню триває... двічі обробляла... і двічі йшов дощ...)))
А скільки років Муххабату?
Елена Подгаецкая, там не у всіх проставлено, бо я поспішала))) дерево буде викладатися ще, у доповненому і розширеному варіанті у другій частині)))
Читаю ...і так мені боляче і страшно...
Слова баби(бабуся ніяк не підходить...) це просто ,... як жеж треба не любити дитину?..чи то якась збочена любов?
Страшно , бо в самої дитина 12 років...і, як так зробити щоб не переборщити і не втратити довіру дитини...
Страшно ... що батьки настільки не відчувають дитини...
Дякую, Лано...
Наталя Табака, згодна, складний момент, але попереду будуть й інші...((
Як очевидно, що Ільяс був небажаною дитиною! Слова бабусі про те, що він проблемний, що не потрібен Мірані жебрак... Цим вона прринижувала не лише хлопця, але і сина з невісткою, та й себе в першу чергу! А те, що не сказала про дзвінок Міри!...
Байдужість батьків до почуттів... Дитина лежить ,нічого не їсть, не говорить, його нічого не цікавить, а вони вдають, що все добре,що нічого такого не відбувається.... Я в шоці!!! В шоооцііі!!!!!!
Одне тішить, що брат і хрещений підтримують Ільяса. А ще... "Це листування стало для Ільяса ковтком свіжого повітря в задусі нерозуміння домашніх, стало підтримкою, завдяки якій він не впав у відчай і мав сили і натхнення вчитися, бо інакше б, мабуть, геть закинув навчання. "Хоча їх розділяла відстань, але листи були стимулом жити!
Дякую, Міло! Ця прода показує, що немає дрібниць у сім'ї, а спілкування є основою для довіри і відвертості, а також для розуміння і відчуття захисту і опори! Дякую!!! В душі такі відчуття.... Такий роздрай!.... (((((
Елена Нечипорук, Байдужість... у мене колись був один дуже хороший друг, він був гітаристом у нас в групі. Так от... Він був з інтелігентної родини: мама лікар-епідеміолог, батько працював в якомусь НДІ, страшно розумний дядько... і коли син у чому лажав, ще з дитинства, то з ним не говорили. Розповідав, що якось не зробив домашку, тупо забув, і вчителька написал про це у щоденнику... батьки не розмовляли з ним два тижні.
Він виріс, але чуже мовчання сприймав дуже болісно. І, бувало, коли я сиджу там щось в акордах правлю, то він просив, щоб я хоч наспівувала щось... але не мовчала. Його нема вже років десять, але це його прохання згадую часто... бо ми з чоловіком можемо мовчати годинами і нам комфортно... Ви праві, дрібниць нема.
Добре хоч є підтримка брата Жеки, хрещеного Мухаббата і головне - листи від Міри , звісно жаль хлопця, що його дорослішання - суцільні випробування і боротьба.
Елена Клименко, Як каже один мій знайомий (про якого буде "Альтернативна реальність"): "Якщо у чоловіка в житті є проблеми, - значить, він може рости. Чоловік зростає, тільки долаючи труднощі". Ільясові родичі у цьому питанні старалися з усіх сил...
Дякую, Лано, за проду. Знаю, що написання цієї історії дається не легко і хотілося побажати тобі невичерпної наснаги, - тримайся. А коли дуже втомишся то дозволяй собі маленькі радощі, які тебе тішать. А прода чудова, як завжди ти маєш хист зацікавити читача і опис подій неймовірний. Коли читаєш, то забуваєш про все... Думки різні приходили під час читання і в цій проді впізнала і свої помилки, не те, щоб я зовсім не розуміла свою дитину у її підлітковому віці, але це було важко. Важко ще й тому, що наші думки з чоловіком відрізнялися, щодо виховання дочки, можливо тепер їй тому нелегко дається самостійне життя..... Якби ж то теперішній розум та в ті роки, радію, що зараз ми наче сестри чи подруги. Згадала один випадок, коли я була підлітком і коли з мамою не порозумілися, то я їй зачитала цитату ( вже не згадаю чию), щось таке:" Неправильні слова підтримки можуть зробити боляче, ніж фізичний дотик". Тоді мама відповіла, що коли я стану мамою, то зрозумію її, але цього не сталося. Я теж наступала на ті граблі. На превеликий жаль модель моєї сім"ї зіграло зі мною в злий жарт, і я кажучи НІКОЛИ, повторювала ті ж помилки. Якось так. Дякую ще раз.
Nina Tololo, дякую)) Кожен може помилитися... інша справа, чи усвідомить потім людина свої помилки і чи виправить їх... У мене старша донька вже підліток... балансуємо)))
Дякую вам Лана, ви гарно виділяєте психологічні моменти й виствітлюєте їх. У мене маленький син, і ваші поради, я взяла "на вооруженіє". Чекаю на продовження.
Анастасія Матюхіна, саме ці психологічні та фізіологічні моменти і спонукали героїв погодитися на співпрацю... можливо, їхній досвід допоможе комусь уникнути помилок)
Дуже шкода Ільяса. Баба його злюка!!! Як можна вирішувати за хлопця з ким йому дружити?
Дорослі своїми діями тільки підштовхують хлопця ніколи не говорити їм правду!!!
Таким "добрим порадникам" Ільяс мабуть "дякуватиме" ще не один раз!!! Це жахливо!!!
Дякую вам, Лано, за сьогоднішню продочку. Чекатиму дуже на продовження.)))
Дуже люблю ваші неймовірні історії про життя реальних людей!!!))) Велика подяка цим людям, що діляться з вами своїми почуттями та емоціями!!!
Анна Багирова, бабуся з тих людей, для яких є їхня думка та неправильна...
Втручання у життя підлітків дуже поширене явище. Дорослі прагнуть вирішувати все за них, а потім дивуються, що ті не мають власної думки та не самостійні... варто шукати золоту середину і не забувати, що підлітки теж люди... ну, але в родині Ільяса про це тоді не думали((
Дякую, Лано за продовження історії Міри! ❤️ Навіть вдвічі, а то і втричі більше дякую,бо зараз літо, гаряча пора заготовок,а в тебе ж дім, сад, город))) і нагрузка та загрузка ще та.
Як же шкода Ільяса,бо знову дорослі та ще й рідна бабуся вирішують за нього як йому жити та з ким дружити. І він робить висновки, він сам будує своє майбутнє та захищає своє кохання до Міри. Дякую ще раз!!!❤️❤️❤️
Наталья Русанова, будь ласка)))
Ільяс починає нарощувати броню... і хоч вона в нього ще не достатньо міцна, з кожним ударом він ставатиме витривалішим.
Заворожує ця історія, чекаєм з нетерпінням продовження, дякую
Oksana Marchuk, історія цікава, але процес написання з постійними погодженнями трохи втомлює))) інші герої не так прискіпливо вичитували тексти, та й зауважень було менше))) я розслабилася, а тепер....... (≧◡≦)
Лано, Дякую за проду.
Ой, незнаю як все описати...але я дуже розділилася і розплакалася. Стало жаль Ільяса, таке нерозуміння в сім'ї, немає жодної підтримки, крім хрещеного але ж він далеко і не завжди поруч. Важкий моральний стан, психологічний...
А ще ця ситуація підіб'є його на брехню до батьків. А це не до користі але що є то є вже.
Наскільки я черпаю для себе багато корисної інформації.
Дякую за дуже чудово описані всі моменти почуття?❤
Кетрін Перлинка, Дорослі часто вважають, що прожили довше, тому знають краще... але це не завжди так. Всі можуть помилятися, а діти... вони роблять свої висновки. Все має причину і наслідок. Бажали вони того чи ні, але вони втратили Ільяса.
А коли буде продовження книги???
Коментар видалено
Як завжди прочитала на одному диханні, дуже швидко закінчується, пишіть швидше, розумію що зараз літо, але нам не терпиться дізнатися більше. Як завжди гарно написано, дякую
Oksana Marchuk, на жаль швидкість виходу глав залежить не лише від мене))) тексти мають пройти погодження))
Доброго дня.Думаю Вікторія знає Михайла.І фото Мірани вона хотіла неспроста. Дякую Вам,Ваші твори на порядок вище чим інші на Букнеті.
Наташа Бурлова, так, фото Мірани Вікторія хотіла мати не просто так... у неї є певні ідеї.
Які вони по-дитячому трепетні! Почуття Ільяса аж заворожують!
А Мухаббат з Захаром щось затіяли? Чи як?
А Вікторія мене відверто дратує! І та незрозуміла пригода з втратою дитини якась дуже підозріла!
Шкода, що бабуся померла!) Втрата близьких завжди важка! Сподіваюся, що Міра витримає це!
Дякую за чергову проду і цікаву інформацію! Перебула, виявляється, це з першою дитиною. Навіть не підозрювала, що зі мною відбувалося!Думала, що втома і нове місце, та й нова я! Мало не розлучилися! Але добре, що все добре!
Елена Нечипорук, Ільяс справжній))
Мухаббат з Захаром хотіли, щоб ІЛьяс з Міраною якомога більше були вдвох. у них це майже вийшло))
Смерть бабусі спровокує низку дій, котрі вплинуть на життя Мірани... ну і Ільяса, бо все, що стосується її — важливе і для нього.
Ви перша людина з читачів, котра зізналася, що пережила D-MER синдром...))) у мене він був за другою дитиною, але безнадія накривала так нормально.... тепер ви знаєте, що то було))) зможете у разі потреби пояснити знайомим молодим мамусям))) розуміння дуже допомагає його пережити)))
Як Міра це переживе? Бабуся багато для неї значила.
Іра, це важка втрата, але життя триває.
Сумно але таке життя, шкода бабусю (((
Дякую за інформативність, я про такий синдром і не знала…
Alenka Fedorenko, смерть бабусі розпочне новий етап в житті Мірани... про це у наступній главі.
Дуже дякую за продовження,чекала його кожен день з нетерпінням. Цікаво,а в Мухаббата теж є таємниця молодості,чи мені лише здається,що не просто так він з Міраною зустрівся?
Valentina, От ті самі думки гуляють))) Мухаббат-Міша)) і ніби щось на це вказує і ніби є явні протиріччя...але ж в Лани просто нічого не буває)) і СК нам показала всі виверти долі, тому будуємо здогадки, насолоджуємося читанням і чекаємо))
Дякую....глави насичені інформацією дуже неприємною особливо в кінці.
Але це життєві ситуації які треба прожити і рідні люди назавжди залишаються в нашому серці і пам'яті❤
Кетрін Перлинка, інформація сама по собі не має емоційного забарвлення... це наше сприйняття надає їй фарб))
Сумна вийшла прода,дуже шкода,але це життя((
Oksana, ця сумна... наступні нервові...)) але будуть ще і веселі, і радісні)))
Дякую...
Анастасія Матюхіна, ❤️
Дякую Лано за вкотре корисну інформацію... Я двічі відгодувала груддю, але про подібну проблему навіть не чула і на щастя ні з чим подібним не стикалась.
А ще, мене завжди дивують та навіть обурюють свекрухи та тещі, які думають, що мають право пхати носа у чужу сім'ю і залишати там своє "фе", тим самим руйнуючи відносини вже дорослих людей... Нажаль, навіть чужий " гіркий" досвід не зупиняє тих "знатоків як краще"...
Лана Вернік, Жаль, що тобі довелось пережити це. Але добре, що прийшло розуміння і стало легше...
А щодо "всезнайок" то повністю згідна про дистанціювання, але нажаль не у всіх є така можливість...або не у всіх вистачає на це розуму....
Дякую! В книзі, як в житті. Світлі люди не завжди щасливі і часто не мають того на, що заслуговують.
Шкода бабусю, для Міри це велика втрата, вона їй була, як мама.
Valentina, життя цікава річ)) намагаюся описати його так, як є...))
Без бабусі дівчатам буде важко.
Радію, що з'явилася продочка, дякую вам, Лано.) У Ільяса з'явилося вперше в житті бажання...бажання бачити дівчину, торкатися її і це прекрасно, якби не одне "але"...дитяча психологічна травма, яка блокує перші почуття хлопця. Боюся, що це призведе до певних наслідків у більш дорослому житті. І мені дуже сумно, бо доля Ільяса та Міри мені небайдужа!))
Шкода бабусю Міри, яка віддала всю себе своїй правнучці, яка виростила разом зі своїм чоловіком дуже хорошу дівчину, лагідну, добру і щиру! Шкода хрещеного Ільяса, який не бачить очевидних речей стосовно його дружини, яка поводить себе нечесно по відношенню до чоловіка!)) Дякую вам за сьогоднішню продочку та чекаю наступного продовження з нетерпінням.))))
Анна Багирова, прода затрималася, бо були певні погодження))
Ільяс має блок лише щодо Мірани.
Бабусю прожила складне і насичене на події життя. ЇЇ смерть багато змінитьу житті майї та Мірани.
Мухаббат побачить... але прозріння буде не скоро і дуже болісне.
Намагатимусь не затягувати з продою))
Лано, дякую за продовження, бо вже скучила за Вашим словом))! А тут нова інформація для роздумів, бо щось підсказує, що Вікторія не такий вже випадковий персонаж і знає вона набагато більше ніж може сказати...Тішать друзі Ільяса, бо таке розуміння ситуації, що склалася з їх товаришем, рідко зустрінеш серед підлітків...А ще спасибі за корисну інформацію, яку Ви так зрозуміло і детально до нас доносите!!!))) Все як завжди неперевершено ❤️❤️❤️
Olga Bug, так, Вікторія зна більше, ніж говорить.
Хлопці ще ті шибайголови)) ну і у них був чіткий інструктаж від Мухаббата.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати