1 778
“Узбережжя Поторочі”
Анотація до книги "Узбережжя поторочі"
На березі моря живе відьма, чий дар передають з покоління в покоління. І населяють той берег різні створіння - добрі і злі, чорнокижники і святі, привиди і добрі духи.
Все було в місті добре, аж поки одне дівчисько не надумало звести рахунки з життям на місцевому цвинтарі.
Все було в місті добре, аж поки одне дівчисько не надумало звести рахунки з життям на місцевому цвинтарі.
18 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтине в пріхожей, а в передпокої)
Анна Пахомова, Вибачайте, що виправила, але літери не складаються) Більше не буду.
Хоча не люблю твори такого жанру, щось не дуже сприймаю фентезі, де багато релігії. Але це оповідання сподобалося.
Шкода, що продовження заморожене.
Анна Пахомова, Ваша правда. Час то така штука... Його часто не вистачає...
хороша книга, затягнула мене на виликий час, хочу продовження, СПАСИБІ!
Тільки все цікаве почалось, а тут і кінець. Нащо ви так з читачами? :(
Складається враження, що це переклад з російської, особливо сумно виглядають активні дієприкметники типу "всохша", "прибувший" тощо. "Пріхожа" і "портить" теж е-ем. Ком бракує. Це все дратує під час читання.
Перший абзац з описом погоди й місцевості мені геть не пішов, декілька разів кидала читати. Суто моє враження: дещо перевантажено, занадто нединамічно для початку.
Далі, навпаки, основна дія напружена, є динаміка, колорит, своєрідна соковитість описів, органічно вписана в дію. Але все почалося - і закінчилося нічим. Твір вочевидь не завершений як самостійна робота.
Ірина Пасько, "З цих дієслів узагалі активного дієприкметника минулого часу не утвориш" йой я ж просто пишу, а не намагаюсь утворити дієприкметники. Ніколи не задумувалась над текстом під таким кутом. От що значить погляд спеціаліста з української мови, відразу розклали все на полички.
Ще раз дякую за зауваження. Цей текст я в же не відредагую. Але на майбутнє буду намагатись враховувати.
Дуже цікаво було читати. Ну, і це для вас вже не секрет, розігнався читати далі, а тут вже кінець).
Arkit, Дякую за ввдгук і лайк)) колись обов'язково напишу що було далі)
Як затравка до роману - дійсно, непогано. От тільки помилок просто море, аж важко читати.
Nati LaBur, Дякую за відгук і вподобайку. Ще більше дякую за зауваження. Нажаль я свої описки майже ніколи не помічаю, через що і страждаю... проте на майбутнє врахую необхідність перечитувати і перечитувати.
Цікаво... викликало асоціації з якоюсь книгою Ніла Геймана, але в українській адаптації. Слово "плакуха" чомусь мало позитивне забарвлення, також дізналась, що "потороча" вживається в декількох значеннях) Дякую!
Анна Пахомова, ;)
Цікаво. Не вистачає, як на мене стилістичної забарвленості. Початок дуже класний!
Анна Пахомова, У вас вийде, тим паче, з аткими харезматичними персонажами!
Якийсь дуже жорстокий і страшний Ваш світ.
Не моє.
Анатоль, Дякую, що звернули увагу на твір. А стосовно світів - кожному своє. Автори відтворюють своє світосприйняття. Хтось живе серед ромашок, а комусь комфортно і в пеклі))
Класно. Чекаю чогось подібного
Natalia Golovanchuk, Дякую.
Цікава історія. Чекаю продовження.
Сергей Прицеп, Дякую за оцінку!
гарний початок епічного протистояння... дуже динамічно - і від цього захопливо... чекаю на продовження)))
Богдан Матеха, Дякую! Дуже приємно. Щодо продовження, точніше початку історії, то її почала публікувати - "Мовчання на Узбережжі Поторочі".
Виправити переклад однозначно треба. На мою думку, не завершено твір - не вистачає,як мінімум глави. Продовження буде? А так доволі непогано)
Slava Radchenko, Дякую за зауваження. То сором на мою голову, який треба виправити... А щодо продовження - відьма Уляна давно живе в моїй голові. Вона вчиться, дорослішає, потрапляє в халепи. Наприклад, домовий Гошка одного разу ледь не вмовив її поїхати на битву екстрасенсів, ох і влетіло Ульці тоді від бабусі... Тому, мабуть що так, колись доведеться ті всі пригоди записати.
Тільки на третій сторінці зрозумів, що це переклад, місцями не дуже якісний.
Не сподобалося ще, як оформлені діалоги: спочатку перед прямою мовою ставилася така смачна цятка, але потім і вона зникла; інколи з'являлося тире, але й воно стало не обов'язковим і пряма мова різних персонажів узагалі стала писатися в одному абзаці - щоб розібратися, хто говорить, доводилося або ще раз перечитувати, або зупинятися.
А взагалі описано непогано, хоч і трохи моторошно))
успіхів
Рудий Кіт, Щиро дякую за зауваження! А за "моторошно" - то окрема дяка, бо саме це хотілось передати читачу..
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати