297
“Листи з орбіти”
Анотація до книги "Відрядження"
Іноді доля змушує нас обирати між двома сторонами свого "я". Петрові не пощастило двічі: спершу його спіткав саме такий вибір, а вдруге... хоча нащо мені все псувати - дивиться самі!
Твір має закінчений у своїй відкритості фінал. Втім, якщо колись з'являться охочі - обіцяю подумати над продовженням.
Ще один твір, створений напередодні війн.
Присвячую всім тим, кого війна та обов'язок розділили з сім'єю.
Присвячую тим, кого назавжди.
Твір має закінчений у своїй відкритості фінал. Втім, якщо колись з'являться охочі - обіцяю подумати над продовженням.
Ще один твір, створений напередодні війн.
Присвячую всім тим, кого війна та обов'язок розділили з сім'єю.
Присвячую тим, кого назавжди.
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ навіть знаю цього Петра, ахаха))
Анатолій Гаркавчук, ;)
Це що, обнова обкладинки?)
Прикольно)
Гідно. Сподобалася мова і манера написання. Кожне речення лаконічне і охоплює багато зрозумілих підтекстів, немов різнокольорові сліди пензля, що створюють загальну картину. Однак як читач, все ж невдоволений закінченням. Ні, не буду вимагати хепіенду, саме закінчення логічне, його можна навіть сприйняти, як у деякому сенсі хепіенд, бо весь драматизм ситуації буде у майбутньому, тоді, коли настане справжній кінець і прийде повне розуміння повноти втрати. Мені, як читачеві, не зрозуміло. Напевно, це просто бажання любителя фантастики до створення в голові остаточно цілісної картини. Відбувся катаклізм, або війна, або напад інопланетян. Все відбулося доволі жахливо і одночасно на всій планеті. ГГ побачив, як на Землі вимкнулось світло. Тоді він мав би побачити або яскраві вибухи і гриброчки зброї масового ураження, або падіння гігантського метеориту. Оскільки цього всього не було, але існує ефект одночасності, тоді ... що? Ось саме незрозумілість цього "тоді", мене не влаштовує у цьому оповіданні. Тобто не хватає пари речень для логічності. Єдиним виправданням такого фіналу може бути лише те, що це не закінчене оповідання, а вступ, який має інтригу. Тоді вимагаю проду :))
Станіслав Войтюк, :)) Добре, вмовили, най так лишається. :)) Згадав старий анекдот, коли бабця онукам розповідала про те, що знайшла їхню маму у капусті і онука на вушко спитала братика, розповісти старій правду, чи нехай так дурепою і помре? :)) Не можу сказати, що трилер мій коньок.
Додаток, роздуми про відсутність позитивного завершення:
Почитала вашу присвяту - трохи зрозуміліше стали емоції та задумка автора)
Є час миру і час війни, нажаль зараз саме час війни :(
Lyudmila Sokolova, Життя циклічне.
Написано майстерно, з душею!
Але як читачка, категорично не згодна з таким завершенням! :(
Душа вимагає хеппі енду або принаймні надії на майбутнє і суворої боротьби з позитивним здобутком!
Lyudmila Sokolova, Ну от бачите, я теж про це кажу.)
Це ж наче абсолютне фіаско + щось невідоме.
І все ж можуть бути якісь шанси?
Непогано
Червоний Король, Як правило, завжди є якісь шанси.
Непогано, у стилi "Любов, смерть i роботи". Ця iсторiя могла б мати цiкаве продовження :)
Ростофер Френд, Вона цікава такою, якою є.)
Зміниш крапки на людські тире — поставлю зірочку)))
Віталій Партицький, Спокуса лайком?)
У ворді воно було нормально, не розумію в чому причина
Хмммм, який кінець)
Кожен твій твір залишає присмак інтриги та дає поштовх уяві. "що ж там сталось? війна? іншопланетяни? як герою бути далі?" Мурашки прям)
Лоре Лея, Мені здається що в такому форматі саме відкритий фінал і підкреслює загальну емоційну силу.
Радий що Вам сподобалось)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати