70 382
“Примхи долі”
Анотація до книги "Вітер в крові"
Певно, коли Стрибог пускав світом свої вітри, один влучив просто Глібові у кров. Гульвіса, звабник, викрадач жіночих сердець, він пихато заявляв, що одружиться лише на тій, яка обжене його авто. Примхлива доля жарт оцінила, і дарувала нестримному вітрові дівчину з незвичайним ім’ям та холодним поглядом гордовитої богині. Вона стане його звабою, плодом, якого зась торкнутися, але не можливо не скуштувати.
До вашої уваги:
#харизматичний засранець
#дівчина на капоті
#швидкість і кураж;
Обкладинка від моєї чарівниці Дарії Новицької
До вашої уваги:
#харизматичний засранець
#дівчина на капоті
#швидкість і кураж;
Обкладинка від моєї чарівниці Дарії Новицької
327 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯке жахіття.....
Слів забракло....
Щиро дякую ♥️♥️♥️
Надія, А життя... Воно таке, іноді немиле, іноді закінчується ось так.
Ну дякую. Оце так закрутилося, але потихеньку все стає на свої місця. Щось таке продовження я і уявляла. Тільки думала що то буде інший Марчук.
Інна Камікадз, В житті так і є. Де за зовнішнім блиском ховається трагедія. Знаю, бачила.
Це так жахливо, неправильно і життєво... Вкотре дивуюся Вашому таланту Інно! Писати натільки правдоподібно, життєво і без "рожевих соплів і окулярів" не кожен автор може. Все, на цьому всі мої раціональні думки закінчилися))) Так хочеться ще багато чого написати, але напишу тільки: ДЯКУЮ!
Nadia Hrytsiuk, Життєво, бо історія Білого почута, так би мовити, з перших вуст, і мені дуже хотілося про нього написати. Тому не менш приємно, що ця книга знайшла багатьох читачів:)
Знаєте, яким би не були Марчук, але мені їх по-батьківськи шкода. Своїми дурними принципами зламали життя власній дитині, з однієї сторони вседозволеність, з іншої -- заборона простого людського щастя... Як матері, мені боляче, що Білий закінчив життя самогубством, він просто виявився людиною, яка маючи все, була позбавлена елементарного людського щастя... Дякую, йду переказувати мамі сьогоднішню частину) Вона від книги в захваті)
Ірина Повх, Я щиро вболіваю за сімейство Марчуків, статус і матеріальний добробут не гарантували їм простого людського щастя:)
Сльози на очах. Як інколи батьки, самі того не розуміючи, калічать долі дітей. Переживаю за Лук'яна, таке побачити...
Іра, Батьки ж бажають добра дитині, вони знають краще, бачили більше, прожили довше, а статус! Білий же просто любив Аврору, і якби йому не заборонили любити її, усе склалося інакше.
Бідненьке дитятко, це ж треба, таке скоїти на очах хлопчика. Чекаю на продовження цієї неперевершеної історії.
Svetlana Kapysta, Навіть перед смертю Білий все одно думав про себе, влаштував показовий кінець, вважай виставу.
Вав! До мурашок.
Uliana Kurnat, ❤❤❤
Лещатами здавило серце,
А в грудях борсається крик...
За що їй у житті усе це?
Це черговий у долі бзик?
Свої відкинула жахи -
Життя не повернути плин!...
Вона все зможе перейти,
Адже найважливіший зараз - син!
Елена Нечипорук, Любов до сина тільки почала в Аврорі прокилатися:) Дякую ❤❤❤
Боже, емоції зашкалюють, сльози навертаються... Хочу ще. Чекаю на продовження.
Ви неймовірний автор!
Інна Камікадз, Дякую!
Я так розумію, скоро вже кінець книги, так?
Iryna Mykolayivna Duduk, Так, поволі наближаємося до фіналу:)
Ох!
Думала жахастики сьогодні скінчаться.....
Щиро дякую ❤️❤️❤️
ir, Потихеньку❤❤❤
Який жах...Як тепер забрати в нього Лук'яна? Хто його зупинить? Марчук?
Іра, Про все дізнаємося згодом. Мотиви Білого вас здивують, як і результат цієї кількарічної трагедії:)
Як просто і як складно водночас
Повірити й віддатись долі!.
Здається, що вже все гаразд,
Та серце завмирає знов... Від болю
Пекучого, гіркого і терпкого,
Якого найрідніша завдала!
Що продалась за жменю відкупного,
Забувши, що дівча пережило!....
І то ще не кінець.......
Елена Нечипорук, А може дадуть зворотній ефект, будете біла та пухнаста? Особисто мене завжди тягне на сон після сто грам)))
ого, як закрутили сюжет....чекаю продовження, сподіваюсь усі залишаться живими і здоровими
Інна Камікадз, ой...заінтригували...буду сподіватися, що головні герої все ж таки залишаться...за Лукяна і Аврору строшно
Ох, яка ж тяжка доля в Аврори. Дуже життєва та цікава історія. Дякую за приємні хвилини проведенні за цією чудовою книгою та бажаю успіхів у Вашій творчій праці.
Svetlana Kapysta, Потріпало її добряче, але ж той вітер з'явився в її житті не просто так))
Йой!!!!
Шкода малого!
Дорослі чубляться, а страждає безвинна дитина....
Щиро дякую за продовження ♥️♥️♥️
Надія, Як ви правильно відмітили!!! Лук'ян потрібен всім, але його побажання й потреби ніхто не враховує))
Дякую,така позитивна,світла продочка,я читала і тепло посміхаласяОт якби не останні речення про пістолет.От можна було не писати їх?Як дожити до понеділка без тривоги?P. S.от може навчуся читати лише завершені романи,а не в процесі написання
Катерина Позняк, Ні, останні речення не можна було не писати, без них історія не дійде свого апогею, а циклічність подій навколо Аврори не розв'яжеться))
Це мабуть все на що здатний Білий: гвалтувати дівчат і погрожувати дитині пістолетом. На що він сподівається? Думає що все життя буде безкарним ходити?
Іра, Покарання він вибере собі сам))
Щось неспокійно мені, даремно Лук‘яна залишили (((
Alenka Fedorenko, Ой, даремно)))
Треш!
ШкодА Лук'яна...
Хоч так, хоч інакше, але травма вже нанесена. Треба було забирати сина. Наступного разу може бути ще сильніша травма. Де гарантія, що бабуся, взагалі, не віддасть малого Білому. Як Аврора може спокійно залишити там сина?
Знову жахіття нам наготували, Інно :(((((
Щиро дякую ♥️♥️♥️
Інна Камікадз, Ааааааа
Я вже плачу, ридма ридаю.....
Бо жахастики у Вас, зрештою, як все інше, НАЗВИЧАЙНО ЯКІСНІ.....
Можливо, якби не ця ситуація Аврора ніколи б не зрозуміла наскільки любить свого сина. Вони з Глібом зі всім впораються, я вірю в це.
Іра, Правильно мислите, адже підсвідомо у неї вирвалися слова любові до сина))
У мене немає слів від обурення, я знаю як найрідніші можуть чехвостити словами.. малого треба було забрати. Ну і як дочекатись наступну продочку
Інна Камікадз, Шкода Аврору... бабуся продалась ...задля забезпеченої старості пожертвувала щастям внучки. Як результат може залишитись зовсім самотньою .
Бабуся вважає що Гліб може спаскудити життя Аврорі і біжить до того,хто за малим не забрав це життя!А я ще мотиви Білого шукала...А тут бабуся мені всю голову перевернула.Вона ж має любити Автору,радіти її щастю,а не ламати життя...
Інна Камікадз, Оце Вам і любов
Важко їм усім буде, але все те мине. Бо інакше бути не може.
Оксана Буджаковська, Звісно))) Це замкнене коло, і невдовзі воно розірветься.
Коментар видалено
дуже подобається як ви пишете!..прочитала на букнеті усі ваші книги, з нетерпінням чекаю на продовження історії і ваших нових книг!!
Аня Тарасович, Дякую))) Мені насправді дуже приємно, що мої книги знаходять нових читачів, що лишають після прочитання гарні емоції))
Набридло вітру в манівцях бродити,
Перед богинею коліно вирішив схилити.
Бо його серце вперше щиро покохало!
Для себе лиш її одну обрало!
Бо доля поважати себе змусить:
Візьме за плечі і добряче струсить!
Опорою - не припендою! бути треба!
Тоді злітати зможеш аж до неба
З своєю зіркою!...
Елена Нечипорук, ❤❤❤Мені й слів забракло, щоб вам гідну відповідь дати:)) Клас!!!
дуже сподобалася
частина. так гарно, колоритно,душевно, правдиво. вдалого початку тижня! гарних вражень від відпочинку!
Світлана Фецич, Дякую ❤❤❤
Цілком згодна: надзвичайно якісний фільм Ви нам транслюєте, Інно:))))
З нетерпінням чекаю наступної серії:)))
Щиро дякую ♥️♥️♥️
Надія, на здоров'я))
Ви так класно пишете!!! В захваті!!!
Алеся, дякую))
Бабці, однозначно, - респект. Яка мудрість, життєвий досвід і безмежна любов до внуків!
Світлана Фецич, завдяки її любиві, хлопці повиростали справжніми людьми))
Я теж думаю: сталося як і мало бути... рано чи пізно всеодно вони зіштовхнулися з Марчуком. Їм би підготуватись, юриста толкового. Дякую за нетерпінням чекаю наступну продочку.
Світлана Герасимчук, не встигнуть підготуватися. Білий зробить хід конем))
Інно, сьогодні День міжнародного кримінального правосуддя, може на честь свята подарункову продочку?))))) а то як дочекатися?)
Інна Камікадз, Ну добре, пихти, почекаємо )))) ;* морю привіт! гарного відпочинку! )))
Читаю книгу, наче серіал дивлюся . Якісний серіал, з чудовою режесурою, якісним сценарієм, чудовим акторами професіоналами! А які смачні картинки від оператора!!! Просто захват!))))
Світлана Фецич, я уже багряна)) І не від спеки! Вдячна за вашу прихильність і високу оцінку моїх здібностей)))
Ото був мАхач у селі!
Давно такого не було!
Не тільки вітер був в крові,
А й алкоголь... Та що з того,
Коли мерзота та вважав
Себе безкарними і безсмертним!
Та вітрогон йому вказав
Де його місце! Й що він - смертний......
Елена Нечипорук, Жаль тільки, що Білий сприйме свою поразку дуже специфічно. Це спровокує геть непередбачуваний вчинок з його боку)) Дякую ❤❤❤
Рахунок на бабусі, здається,вона переживає не так за Аврору і Лук'яна, не як за те,що фінансування припиниться,коли онука забере сина і поїде,ще й авторитет свій втратить, бо про них буде кому піклуватись.
Та й Марчукам хлопчик не потрібний,просто власне Я заграло в одному місці коли почули про Гліба.
І як там не було б, Аврора любить сина, можливо своєю, не до кінця зрозуміло їй самій любов'ю, але любить . Не зірвалась вона б так і не прилетіла коли хлопчик опинився в лікарні якби не любила.
Наталка Михайлів, Аврора справді любить сина, ще сама цього не розуміє, але подальші події змусять її це збагнути))
Для чого йому потрібен внук? Подальші дії Марчука важко передбачити, але він це не попустить точно, привик що все має бути так як він сказав.
Іра, Ви самі дали відповідь на своє питання))) Марчук звик, щоб усе було так, як треба йому))
Ох!
Що ж воно коїться?
А що ж буде далі?......
Щиро дякую ♥️♥️♥️
Надія, А далі по-тихеньку розкрутимо той клубок неприємностей, бо Аврорі потрібно, нарешті, здобути свободу від цієї сім'ї, та й не тільки від них))❤❤❤
Ой, їм назад в село не можна їхати. Біда буде
Iryna Mykolayivna Duduk, не можна, але... Те кляте "але")))
Ааааааааааааа!!!!!!!!!!!!!!!!Страшно,що чекає на них попереду.
Катерина Позняк, самій страшно, куди мене понесло))) Але слів із пісні не викинеш)))
У цьому протистоянні Аврорі з Глібом потрібно діяти наввипередки проти Марчука, бо цей шакал не буде діяти за законом щоб отримати Лук'яна. Дякую за главу. І чекаю на продовження.
Наталя Корендович, Лук'ян - небажана дитина, але кожен з учасників цієї історії, насправді, турбується не про нього, а про власне "Я". І любить його тільки Аврора, але ще не зрозуміла цього, проте події, які розвиватмуться далі, розставлять правильні пріорітети))
Думав що Маклауд))) тільки вже нарвався так нарвався...
може бабуся ще гроші отримувала, прикормлена була?
Alenka Fedorenko, рахунок на бабусю оформлений, тому згодом дізнаємося, які таргани сидять у бабці))
Щось мені підказує ,що бабуся Аврори до даної події замішана.
Андріана, це "щось" вам правильно підказує))) Бабця не така проста, як здається на перший погляд.
Оце Гліб в гніві! Страшна сила))) Щось мені підказує, що це ще не кінець перепетій, просто не буде це точно.
Іра, перипетії тільки починаються))
А я оце сиджу і думаю:що змусило Білого припертися.Коли ґвалтував_концентрована роками хіть.Цілковита байдужість потім_теж моя логіка розуміє.Це просто жаба душить, бо в неї замайорів шанс бути щасливою?Це власник прокинувся:геть не потрібна річ,але моя,ніхто не має права?Це батько мізки промив_маєш бути зразковим татом?Чи це просто горілка?Козачиха_це концентрат житейської мудрості і любові.Її як взірець треба в Парижі виставити в музеї(чи як воно правильно називається),де зберігається еталон метра і кілограма.Щоб всі бачили,на кого у вмінні любити і оберігати рідних рівнятися треба.
Коментар видалено
Ото видали. Справжні чоловіки, правда прохи перебір, але все вже сталося. Може буде комусь наука на майбутнє.
Інна Камікадз, Ого. Чекаю продовження, якщо так уже закрутиться.
Капець!
Звідки він взявся?!
А найголовніше: як знайшов?!
Невже Аврора не заслуговує хоча б на краплину щастя?
З нетерпінням чекаю продовження!
Щиро дякую ❤️❤️❤️
Iryna Mykolayivna Duduk, ех, бабуська ще зажгьот))
Якийсь він дивний той Білий, думав, що безсмертний, чи що? Один припхався і ще й права качає... Сволота...
Iryna Mykolayivna Duduk, він не дивний - це роками тренована вседозволеність. Щоб не зробив, покарання все одно омине, тільки цього разу йому пощастило натрапити на гідного суперника))
От от і в мене таке ж питання. Може варто припити прибирати за синком, так скоріше дійде.... І батьків цінувати почне. Хоча в такому віці якщо вже не дійшло, то вже навряд чи дійде. Дякую
Світлана Герасимчук, а Білий уже звик, що тато за ним підмете. Присікати синові витівки потрібно було ще з самого початку, а не замазувати дірки)) А тепер пожинає плоди власного виховання.
О нарешті знайшлась управа на це сімейство. Нарешті їм попався гідний суперник, який за своє порве будь кого. Мене дивує лиш одне, Марчуку не надоїло завжди все розгрібати за синочком, не може своє чадо поставити на місце. Дякую за главу.
Наталя Корендович, гадаю, виховувати Білого потрібно було в дитинстві, як каже моя бабця: "Не шкодуй різки, поки поперек лави лежить", а ставити в дорослому віці на місце уже не виходить. Усе закладається в дитинстві, а Марчук, судячи з усього, цей момент в житті сина прогавив))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати