Книга. "Хапаючись за повітря" читати онлайн

Хапаючись за повітря

О.Похмурий

У тексті є:містика, вбивство, секс

Обмеження: 18+

Читати
Рейтинг:
91
113 517

Поточний рейтинг:
#115 в Містика/Жахи
#410 в Сучасна проза


Повний текст 30 стор

Публікація: 24.05.2018 — 24.05.2018
Конкурси: Міські легенди


Анотація до книги "Хапаючись за повітря"

Як це бути з коханою жінкою, для якої не можеш бути повноцінним чоловіком? Чи правильно було довірити "це" кращому другові?
Лишаючи сліди, війна примушує адаптуватися та крокувати по самому краю. Що, коли з'явиться той, хто підпихне до провалля?
По місту досі ходять чутки про дикі убивства, та лише одна людина знає, що сталось насправді. Та чи людина він?

25 коментарів

Авторизуйтесь, щоб додавати коментарі

Увійти

Дякую за чудову роботу! Містичний елемент введений в історію в потрібний момент. І розв'язка була захоплива. Є маленькі незрозумілі моменти (проте про них уже писали нижче) і якщо закрити їх (зокрема, момент з матір'ю у фіналі), то історія стане просто неймовірна. Також порадувала не цілком типова основа з сімейними проблемами і пост-воєнним синдромом -- доволі сучасно і нестандартно. Дуже сильний дебют.

О.Похмурий
08.11.2018, 11:22:55

Олександр Мартинюк, Вдячний вам за відгук!
Радий, що вам до вподоби. В такому разі, буду й надалі працювати)

avatar
Віктор Полянко
12.07.2018, 10:48:55

Дякую! Отримав справжне задоволення від оповідання. Інтригуючий сюжет, добре переданий колорит персонажів - не погоджуся з коментарем, що вони картонні.
Особисто мене текст зацікавив ще й тим, що тут зустрічаються дві мови. Між іншим, за цим мені здалося, що автор у житті більш російськомовний, бо російські абзаци виглядають більш соковитими, а в українських реченнях зустрічаються русизми. Тобто, такі слова в нашій мові теж є, але, коли їх бачу, то одразу напрошуються питомо українські синоніми.

О.Похмурий
22.07.2018, 15:31:31

Віктор Полянко, Дякую за ваш відгук!
Дякую,що підмітили за мову) Однак, я насправді україномовний. Русизми підбирались для приближення до реального вигляду української мови в Одесі)

avatar
ПерсеФона
30.07.2018, 19:16:57

Знаєте, у мене залишилася така темна туга після прочитаного. Серед знайомих та друзів багато скалічених війною. Ця тема не тілька актуальна сьогодні, вона важлива для будь-якого часу, бо війна була завжди. А те, що вона залишає після себе - суцільний простір поламаних душ, викревлених доль. Вона народжує психічні розлади, вивертає світосприйняття, віна - криве дзеркало світу, жахливе полотно. Дякую вам за оповідь, гідно.

О.Похмурий
30.07.2018, 20:13:37

ПерсеФона, Щиро дякую за ваш коментар!
Погоджуюся з сказаним. Гріє, що твір зміг зачепити.

avatar
Тіна Пак
01.08.2018, 08:51:25

Доброго дня!
Думала, що написала коментар до Вашого твору, але виявилось, -- що ні. Мабуть тому, що мало писала відгуків у своєму житті на чиїсь твори, і мені це дається досить важко (до то ж, я не гуру).
"Хапаючись за повітря" -- як на мене, дуже талановита річ, і мені хотілося б, щоб саме вона потрапило до збірки.
Це оповідання вирізняється поміж з інших -- у ньому багато прикмет нашого часу. Є багато юнаків, схожих на Г.Г., і справа не тільки у війні. Ми вже навіть не помічаємо того, що вжимаємо у мові агресивні слова та вислови ("жах", "йди до біса", "кошмар" і т.д.), що іноді досить агресивно поводимось і що нами, буває, маніпулюють.
Як там у А.П. Чехова? "Нужно по капле выдавливать из себя раба..."
І раба, і демона -- як на мене. Або навіть так -- раба і демонів...
Г.Г. оповідання цього не зміг, і зло перемогло, накинувши на його тіло та тіло його жінки саван смерті. Але ж, не на взаємне кохання двох нещасних поневірених душ, які знайшли спокій, пішовши з життя.
Дуже емоційний твір -- яскрава історія трагічного кохання на тлі сучасності...

О.Похмурий
02.08.2018, 20:28:02

Тіна Пак, Дуже дякую за такий емоційний і насичений коментар!
Сподіваюсь і наступні твори вас зачеплять не менше)

avatar
Юля
01.08.2018, 10:37:50

Привіт) Я захоплена сюжетом твору... Декілька непередбачуваних поворотів додади шарму цьому оповіданню. Що ж, дебют вдався, адже прочтала я на одному подиху. Було цікаво. Чекаю певного продовження))

О.Похмурий
02.08.2018, 20:26:06

Юля, Дякую за відгук!
Приємно) з часом, все з часом)

avatar
Кубельце книжок
07.08.2018, 17:01:35

Ідея чудова: сильно, з почуттями, місцями грубо. Чудово показано поствоєнний синдром. На жаль, багато військових не можуть увійти в колію цивільного життя. Їм потрібна допомога, але суспільство мало розуміє, а держава не дає можливості пройти реабілітацію. Має бути робота навіть не психолога часто, а психіатра.
Щодо вирішення сексуальної потреби, то це вже до сексолога. Можливо, ситуацію врятували б іграшки й імітатори, бо залучити друга, то вже край.
Чомусь після появи Миколи-демона мені було зрозуміло, що добре не закінчиться. До того ж містики, на мій погляд, нема: змінена психічними хворобами свідомість є. Адже поствоєнний синдром і шизофренія можуть спричинити галюцинації, надмірну агресивність, загостреність сприйняття дійсності, фантомний біль... Але я не медик, тому це лише припущення.
Найстрашніше, що твір за реальними подіями. Тобто ти розумієш, що наближаєшся впритул до небезпеки, але якесь міліметрове скло тебе рятує. Після історій про поганців мене часто відвідують думки, а чи не є хтось у метро або маршрутці вбивцею, майбутнім суїцидником, домашнім тираном... Але й читати думки не хотіла б.

О.Похмурий
07.08.2018, 18:46:36

Кубельце книжок, Дякую за ваш змістовний та конструктивний відгук!
В майбутньому більше приділятиму уваги таким недолікам)

avatar
Ірина Пасько
30.07.2018, 11:50:46

Змішані враження. Попереджу наступних читачів, що у відгуку є спойлери.
З одного боку, ядро історії класне: про плоть і дух, про те, що плоть перемагає, скільки б дух не тішився своєю вищістю. Принаймні так сприйнялося. І заторкнуті принагідно болючі проблеми: і мовна, і зрада-перемога, і добровільність-примусовість, і дружба, і побратимство, і ПТСР з адаптацією до мирного життя - на тлі депресняка, який переживає герой, вияскравлюєються й грають усіма барвами. Ця частина мені щиро сподобалася. Стосунки між подружжям теж рельєфно відтворені, і перепади настрою, й істерики - об'ємно виглядає. Іноді так і хочется дати героям по голові й спитати, чого вони так дебіли. І це, як на мене, добре, бо люди часто чинять по-ідіотському, і то розуміні люди. А сцена "я тебе покидаю" спримається взагалі так, наче дівчина давно шукала привід - і осі він, нарешті. Це клас.
Але згодна з тим, що стосунки з сусідами, які дратують героя, не докручені, і фінал викликає багато питань: чи дійсно отаке було би для Василя найстрашнішим? Чи, можливо, ще жахливіше було, якби він ще й вижив після скоєного, і тещу завалив заодно? (Яка не почула пострілів, уже згадували.)

Ірина Пасько
30.07.2018, 20:21:17

О.Похмурий, Дякую за відповідь.

avatar
Diana Khyzhniak
23.07.2018, 14:47:32

Дуже психологічний, наповнений та важкий твір! Автор майстерно передав психічний стан людини, стан післявоєнного стресу. Книга обов'язкова для читання всім, хто розвиває себе й прагне поглиблювати свої знання з різноманітних життєвих тем. Тема оповідання є актуальною в наш час і досить важливою. Твір буде особливо корисним для психологів та всім, хто цікавиться наукою психологією. Дякую автору за таке поглиблене оповідання! Воно однозначно варте уваги. Успіхів Вам і творчих злетів!

О.Похмурий
30.07.2018, 19:54:02

Diana Khyzhniak, Дуже дякую вам за відгук та побажання!
Погоджуюся на рахунок системи освіти, однак мої твори поки не вписуються в шкільну програму)

avatar
Musichka
21.07.2018, 17:58:18

Цікавий, захоплюючий сюжет. Автор талановитий.

О.Похмурий
22.07.2018, 16:40:25

Маша, Дякую! Дуже приємно, що вам так сподобалося)

avatar
Polonynka
12.07.2018, 10:57:10

Оповідання більше сподобалося, аніж навпаки. Щоправда, розв'язці дещо бракує цілісності. Чому Марія Павлівна не померла? Після першого вистрілу вона мала б проснутися, зайти до кімнати і отримати свою пайку також. А ще незакінченими виглядають лінії Каті та Вероніки Петрівни. У першої намічалася вечірка - чом не привід влаштувати шалену стрілянину перед смертю? А Петрівна просто зайва людина. Після цього можна й собі кулю в лоб. І кінець ідеальний - всі персонажі своє відіграли!
Не переймайтеся, це просто політ фантазії. Насправді перероблювати нічого не треба, бо то вже буде зовсім інший твір)))

О.Похмурий
22.07.2018, 16:38:35

Polonynka, Дякую за коментар)
Ви правильно цілетесь, бо перелічені варіанти розвитку сюжети розглядувались, а деякі й взагалі були в пілотному варіанті) Та в кінці довелося все кардинально змінити.
Щодо Марії Павлівни - моє упущення. По задумці вона мала бути під тяжким снодійний, та я надто поспішав й забув це вписати)

avatar
Yuliia Poltavets
27.05.2018, 00:05:26

Гарне оповідання! Спочатку якось важкувато йшло, далі - як по маслу, затягло. Неочікувані повороти, відчула купу різних емоцій. І як би не було сумно, цікава історія, є над чим замислитись... І не залишає байдужим, а це запорука успіху для автора)

О.Похмурий
27.05.2018, 00:17:06

Yuliia Poltavets, Дуже вдячний)

avatar
Олесь Друкач
10.06.2018, 14:24:31

Оповідання мені сподобалося. Його зміст - ні. Аде оскільки викликало співпереживання - лайк.

О.Похмурий
11.06.2018, 13:01:12

Олесь Друкач, Дякую за відгук!
Радий, що твір змусив відчути)

avatar
Kiose Marina
31.05.2018, 11:49:32

Дуже крута робота! Справжній блокбастер з одеським колоритом!

О.Похмурий
31.05.2018, 22:19:26

Kiose Marina, Дякую за ваш коментар! Радий, що вам сподобалося)

avatar
Alexey Stetsyuk
27.05.2018, 00:36:28

Відчувається, що автор працював над оповіданням тривалий час, адже багато літературних символів та зачіпок для розкручування подій кожному читачу, але..Чесно кажучи, вельми неочікуваний кінець. Заслуговує уваги, з дебютом!

О.Похмурий
27.05.2018, 12:30:31

Alexey Stetsyuk, Дуже вдячний за теплий відгук!)

avatar
Оля Зінченко
27.05.2018, 10:56:48

Дуже, дуже крута робота робота - і в ідеї, і у виконанні. Мінімально допустимо фантистична - і тому вдвічі прекрасніша, як на мене. Важко коментувати без спойлерів, особливо зважаючи на потенційне поле для дискусій, - але сподобалась двомовність, у ... хмм..деталях)

О.Похмурий
27.05.2018, 12:59:53

Оля Зінченко, Вельми дякую за ваш коментар! Певні суперечливі питання справді наявні й було б цікаво почути думку кожного. І так, деталі важливі)

avatar
Инара Озак
29.05.2018, 19:31:17

Як не звернути увагу на мітки "містика", "секс" і "вбивство"? Це ж майже по правилу шести "с", яким керується ТБ (скандали, сенсації, страх, смерть, секс, сміх). І справді, з перших речень затягнуло. Мова в героїв колоритна, в голові навіть голоси їх вчула. Вкладену суть зрозуміла. Єдиний недолік - орфографічні і пунктуаційні помилки :)

О.Похмурий
30.05.2018, 20:26:59

Инара Озак, Дякую за відгук! У виборі міток й справді роль зіграла співзвучність) Після ваших слів довелось ще раз попрацювати над технічним проблемами тексту. Дякую, що на них вказали!)

avatar
Анатоль
27.05.2018, 12:37:07

Взагалі то я люблю добрі казочки з щасливим кінцем, і все чекав, коли ж герой нарешті прокинеться здоровим і виявиться, що то все йому наснилось.
Але автор не захотів перетворювати похмуру реальність на казочку.
Може це й правильно. Так твір в пам'яті глибший слід залишає.
Деякий дисонанс в мене викликав Микола. Було не ясно, чи то колишній зек, чи чорт.
Але, якщо взяти, що зек пробудив в героя його внутрішнього чорта, то все стає зрозумілим.

Твір сильний, гострий, добре написаний, примушує переживати. Плюс.

О.Похмурий
27.05.2018, 13:08:57

Анатоль, Ви праві, під час роботи над твором метою було найбільш наблизити ситуацію до реалістичності (тим паче, що за основу взяті реальні події). Радий, що твір зміг зачіпити) дякую за ваш відгук!

avatar
Анна Пахомова
26.05.2018, 00:06:59

Мало що дочитую до кінця. Вас дочитала. Все чітко, вивірено, і геть не фантастично - такого в нашому житті як раз не довго дочекатись. Пам'ятаю, як повернувшись брат розповідав про колони військової техніки, які все їхали і їхали у нього під вікнами ночами...
По-моєму, ця історія про справедливість.

О.Похмурий
26.05.2018, 10:34:16

Анна Пахомова, Дякую за відгук. Чесно, трохи неочікуваний. Радий, що ви змогли знайти в творі щось своє!

avatar
Виктор Вольнов
26.05.2018, 19:46:51

Оповідання мені, зізнаюсь, не сподобалось. Може, в нього й є якийсь глибокий посил, але через безліч грубих помилок мені його розгледіти не вдалось. Що ви хотіли сказати цим оповіданням? Що з війни повертаються "звихнуті" люди? Що зраджувати погано? В оповіданні багато непотрібних діалогів, які можна викинути, і нічого не зміниться. Картонні персонажі без спроби вдихнути в них хоч краплину життя. Перечитайте хоч раз власне оповідання. Повільно, виважено, самокритично. Ви здивуєтесь!

avatar
Виктор Вольнов
02.06.2018, 21:33:40

О.Похмурий, "Якщо для вас меседж не відгукнувся, я не в праві його вам доказувати" - це дуже нахабна позиція, як на мене. Все ж наполягатиму, щоб ви спробували сформувати цей меседж. Одним реченням! Що ви хотіли сказати цим твором? Мені цікава саме Ваша думка!

avatar
Алиса Ольгич
26.05.2018, 12:46:54

Додаю новий коментар. Почала перечитувати оповідання, які отримали найбільше переглядів. Я в шоці, тому що рейтинг ніби штучно завищений. Ще раз переконалась, що це чудове оповідання!

Алиса Ольгич
31.05.2018, 16:35:03

О.Похмурий, Дякую! На взаєм!

avatar
Виктор Вольнов
26.05.2018, 12:43:55

Коментар видалено

avatar
Алиса Ольгич
25.05.2018, 12:07:34

Чудове оповідання. Дуже болісне, трагічне, але чудове.

О.Похмурий
25.05.2018, 13:11:55

Алиса Ольгич, Дякую вам за відгук!

avatar
Мія Грано
24.05.2018, 14:41:44

Коментар видалено

avatar
Musichka
21.07.2018, 16:54:01

Цікава книжка)) Тільки не зрозуміла що керувало головним героєм.

Books language: