12 825
Анотація до книги "Я повернусь"
Її життя, як і життя мільйонів українців, перевернулося в один день. Але витримати усі випробування, повірити в себе, в людей та стати сильнішою - допомогла саме любов.
Її любов ніби заговорила його від куль, врятувала, вирвавши з пекла, щоб дивлячись їй у вічі, він запропонував коханій вийти за нього знов.
У когось ця війна забрала все, але ці двоє дивом здобули другий шанс на щастя.
Її любов ніби заговорила його від куль, врятувала, вирвавши з пекла, щоб дивлячись їй у вічі, він запропонував коханій вийти за нього знов.
У когось ця війна забрала все, але ці двоє дивом здобули другий шанс на щастя.
188 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПеречитала вже кілька разів. Наплакалась від душі) Ця війна залишить рани в серці кожного українця. В когось вони загояться залишаючи після себе рубці. А в когось так і будуть кровоточити. Тому що, нажаль, повернуться не всі((( ''Азов не здається'' як влучно сказано! Молимось за наших Азовців та чекаємо на їх повернення. Дякую сонечко. Тепер чекаю книгу про перемогу. Вірю вона обов'язково буде. І ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!!!
Яна Максимова, ця страшна війна залишить дуже глибокі рани та зламані долі, і ми повинні пам'ятати кожного. Віримо в ЗСУ, молимося за наших сталевих героїв і впевнено просуваємось до перемоги. Я теж вірю, це буде справді перемога зі сльозами на очах. Дякую, серденько!
Ця війна не залишила байдужим не одного свідомого українця. Скільки сліз, горя, ненависті, злості та прагнення до перемоги в наших серцях та душах. Всі відчуття та емоції не можливо передати словами, це все видно в наших очах . Наш народ завжди прагнув свободи та незалежності, тому НАС ніхто і ніколи не переможе .
СЛАВА БОГУ! СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА ГЕРОЯМ !
Таня Янчарук, за нами правда, тому добро переможе зло заради полеглих і ще ненароджених! Героям слава! Дякую!
Дякую, дуже люблю ваші твори. А цю книгу прочитала зі сльозами на очах Слава героям які захищають нашу Україну. Смерть ворогам. Слава Україні.
Лд Мк, дякую, серденько, за теплі слова. Обов'язково переможемо! Буду рада бачити серед моїх підписників.
щиро дякую за гарний твір, сльози часто душили і котились,але я рада ,що закінчилась історія не смертю головних героїв,вірю в нашу перемогу,адже на нашому боці правда,не ми прийшли до них!!!
натхнення вам і дай Бог щоб були тільки історії з щасливим закінченням,адже так хочеться спокою.....щиро дякую нашим захисникам!!!А вам бажаю здоров'я і творчих злетів, нехай ангел охоронець завжди охороняє вас!!!
Света Владимирова, дякую від серця за ваші добрі слова! Дуже хочеться перемоги та спокою, тому всією душею вірю в наших захисників, дай Боже їм сили, а нам терпіння.
Дуже щиро та життєво написано.. я плакала від початку і до кінця оповідання. Воно настільки сильно переказує почуття певно кожного патріота, кожного українця. Я щиро вірю у перемогу, за нами правда, любов і віра у мирне майбутнє. Дякую Лавандо за твір.
Оксана Сторожинська, дякую, моя люба, що приєдналися до читання, дуже вдячна за відгук. І я вірю всім серцем в наших захисників та нашу перемогу!
Від щирого серця дякую за таке живе і зворушливо оповідання. Без сліз не могла читати.Ви неперевершена!Успіхів багато, багато у Вашій творчій діяльності.
Галина Хижняк, уклінно дякую за теплі слова та вашу увагу!
Дякую за прекрасну книгу,яку без сліз важко читати. Нажаль це наше сьогодення про яке всі повинні знати. Це дуже важко... Важко переживати і повірити в те,що в 21 столітті ось таке трапиться з нашою державою. З величезною вірою в нашу перемогу я бажаю вам натхнення для написання нових книг.
Натка, щиро дякую за підтримку нагородою та добрим словом! Перемога буде за нами!
Дякую Вам за книгу. Дуже сильно написано. Скільки читала, стільки плакала. Пишіть далі щиро і відверто про цю війну, про покалічені і зламані долі, про мужність і глибокий патріотизм наших захисників. Хай Господь благословить Вас. Слава Ісусу Христу! Слава Україні! Героям слава!
Галина Корчевська, безмежно вдячна за ваші добрі слова! Не могла не написати, бо подумки разом з ними. Обов'язково переможемо!
Це один величезний нерв… це біль… це важко прийняти і ще важче зрозуміти…
Здається невелике оповідання, але насправді його довжина - життя…
Дякую Вам за цю книгу ?❤️❤️❤️
Ми не забудемо і не пробачимо…
І дай Бог нашим мужнім хлопцям і дівчатам всім повернутись до дому живими!!!! ❤️❤️❤️
Ольга, нехай Бог береже наших засників, наших янголів! Дякую від серця!
Прочитавши історію, багато хотіла написати, прокоментувати... Але емоції не дали. Тому написала короткого вірша. Не судіть сильно.
Дитячий плач почув світанок.
Шалений вибух. Смерть прийшла...
Летить до Бога, й наостанок,
вниз спогляда людська душа.
А там понівечене тіло
лежить під вибитим вікном.
А як же жить вона хотіла!...
Синочка вкрить своїм крилом.
Не дали орки проклятущі.
Прийшли звільнити нас від нас.
Ірпінь, Чернігів, Харків, Буча...
Горіть ви в пеклі повсякчас!
Лаванда Різ, От і я сиділа і плакала, читаючи ваше оповідання. І чомусь найбільше вразив момент із хлопчиком, який сидів біля мертвої жінки..(((
Охх. Дочитала.
Це не оповідання, і тут не 26 сторінок.
Це величезна історія, кожне слово котрої доповнюється емоціями, які ми всі пережили і переживаємо ще до цих пір.
Той страх, туга, смуток, ненависть, надія, любов і багато-багато іншого.
Одна сторінка дорівнює купі довгих днів очікування, довжиною в чисельні людські життя.
Мені здається, тільки українці зможуть пережити цю книгу і максимально зрозуміти з усією повнотою Того, що не написано, що не сказано, але що там є, і не на глибині, а на самій-самій поверхні.
Серце стискалось і пропускало удари, а потім шалено пришвидшувалось під час читання.
Дякую, люба Лаванда.
Ви зі своїми історіями завжди в моєму серці і в перших рядах моїх обраних історій.
Лаванда Різ, Сподіваюсь, найближчим часом це пекло закінчиться. І в час відновлення, коли наша країна буде розквітати, Ви напишите повноцінну книгу, включаючи всі історії, котрі зможете почути, всі реальні події на фронті, щоб книга вийшла в друк і її побачили всі, щоб була пам'ять, щоб ніхто не забував той час, і тих, кому ми зобов'язані. І щоб, нарешті, кожен пам'ятав нашу історію, і вона ніколи вже не повторилась.
Такий короткий текст а скільки всього вложено , душа навиворіть , як одночасно тісно переплітаються протилежне смуток та радість , невависть та любов, визначення найдорожчого, найціннішого розуміння....
,, А хто як не ми ,,
- Тобі страшно , все буде гаразд .
- Ані трішечки , я це знаю , бо мій тато нас захищає.
Любов Бойчук, так, саме укарїнцям випало битися зі злом, і зараз ми, як ніколи, налаштовані перемогти. Дуже вдячна за увагу до цієї історі!
Я відкладала цю історію, щоб прочитати за раз... Емоції розривають, скільки життів поламала ця клята війна! І торкнулася вона кожного. Щастя, що Сашкові вдалося вижити, напевно це кохання й тримало його у тому пеклі. Неймовірно сильна історія, і важка водночас. Схиляю голову перед твоїм Музом, ти можеш настільки вміло передати відчуття, що усе проживаєш з героями. У мене бракує слів. Дякую, моя дорога, напевно теж виплакала усі приховані сльози! Україна однозначно переможе! Міцно обіймаю!
Галина Гнатюк, дякую, сонечко, за твою підтримку, за те, що все читаєш з душею. Клята війна забрала багато добрих та гарних людей, а ми, тим, кому пощастило вижити, повинні пам'ятати та шанувати кожного загиблого, це наш обов'зок. І Україна виборе собі цю перемогу! Обіймаю!
Дуже сильно емоційно, при читанні просто не реально стримати сліз, це найменша Ваша книга, але мабуть нереально велика стосовно емоцій. Я дуже рада що Сашко перернувся живим, хоч поранений, але живий, більшого щастя їм не потрібно, а ще головне щоб вистояла наша Україна вчому я впевнена. Дякую. Натхнегня Вам, Ви - фантастична.
Джулія, так, головне, що живий! Тепер, як і всі ми, чекатимуть на Перемогу. У нас багато героїв, які обов'язково подарують нам цей день. Дякую!!!
Мені здається, що разом з героїнею я теж виплакала свої закам'янілі сльози. Дуже короткий, але такий актуальний роман. Дякую вам. Ми обов'язково переможемо. Слава Україні. Слава героям.
Лаванда Різ, Читати таке дуже боляче навіть якби всі ці жахи не продовжувались зараз. А так ще більше болить. Але ми всеодно переможемо через біль і сльози. Натхнення вам.
О, ви навіть уявити собі не можете, як було важко читати цю історію.... хоча ні, можете , як і кожен хто пережив ці нелегкі миті нашого життя і жоден вже не забуде цього жаху ніколи..... ,а плакати, дійсно, краще б від щастя , а не від жахів війни, жорстокості та звірств..... і ми обов'язково переможемо найбільше зло і свідомість в кожного з нас вже не буде колишньою..... ніколи.....
Лаванда Різ, )))))))))))))))))))))))))))))))))
Прочитала з самого ранку, і весь день ця історія у моїй голові крутиться, весь час прокручую. Емоції не можливо передати. Але є найголовніше те, що дочекалася, повернувся. І хочеться думати, що так буде з всіма, кого зараз шукають, за кого молимося і маємо надію, що є живий, може в полоні, може поранений але живий. Дякую люба за таку чуйну і емоційну історію кохання яке переродилося на війні, відчаю, болю і надії. Натхнення, вдячних читачів, поклін твоєму МУЗУ.
Оксана Жезло Штих, так, дуже сильно хочеться, аби жінки дочекалися своїх коханих, а мами своїх синів та дочок, хочеться аби ми трималися та перемогли. Дякую, Оксаночко, за добре слово!
Дякую від усього серця за підняття такої болючої теми! Волосся дибки і в серці щем від цієї історії та від війни взагалі. Скільки
горя вона принесла Україні. Та віримо в силу нашого народу, нашим відважним захисникам,які виборюють перемогу на полях війни. Молимося за них, за ввесь український народ, за рідну Україну, за ПЕРЕМОГУ!
Наталья Русанова, дякую за підтримку та нагороду! Стільки, скільки виплакала сліз наша Україна, мабуть, не виплакала жодна країна. Але перемога буде за нами, за нашими воїнами світла!
Читала і плакала. Дякую за чуттєву історію, Дякую ЗСУ. Все буде Україна!
Ira Ivanys, дякую за вашу увагу! Віримо в наших захисників та чекаємо перемоги!
Слава Україні! Дякую за таку зворушливу історію! Мрію про найскорішу перемогу, та нехай наші хлопці та дівчатка ЗСУ повертаються живими до своїх коханий)
Мирного неба, люба! Обіймаю!:))
Anitka SunnyFeo, дякую за увагу та добрі слова! Це найзаповітніша мрія усіх українців!
❤️ Дякую за історія життя. Вона обов'язково буде пророча і всі дочекаються своїх захисників додому... Кожен зможе повернутись у свою мирну домівку...Як по серцю ножем,коли читала,що Сашка стало трохи менше.... Бережімо один одного ❤️
Олена, дякую, серденько. Можливо, таких історій стане більше, в яких рідні та кохані повертаються живими та неушкодженими.
Щиро дякую вам за таку правдиву історію. Читати без сліз не можливо. Але, на жаль, це те, що зараз переживає наша Україна. Чекаємо закінчення цієї жахливої війни і дня, коли всі наші рідні і близькі повернуться додому.
Nadia Melnikova, так, війна торкнулася кожного і зараз найбільша мрія багатьох - це Перемога! Дякую!
Тепер ви будете зобов'язані після війни написати нам продовження цієї історії, але цього разу так, щоб ми плакали від щастя. Слава Україні!
Іра, можливо після нашої перемоги народиться така історія. Гером слава!
Щиро дякую Вам ! Сльози лились постійно, боляче за кожного украінця, бо кожен з нас так чи інакше постраждав від війни . Але такі історії повинні бути, бо не маємо права забути кожного вбитого чи пораненого, обов’язково вистоїмо і переможемо !!!??????Слааа Україні! Героям Слава!!!
Таня Павлюк, ваша правда, ми забов'язані їх пам'ятати та вклонятися нашим героям. Україна подад усе!
Читала і плакала. Дуже чуттєво. Головне що повернувся. А скільки не повернеться вже.І скільки ще таких історій є і буде.
Нам всім миру! Все буде Україна!!!
Слава Україні! Героям Слава!
Вам натхнення!
Лана, дуже вдячна. Так, таких історій багато, але не всі вони мають щасливий кінець.
Дуже чуттєва історія, все буде Україна!!!! Слава Україні! Героям слава!
Svetlana Mischenko, дякую! Мирного нам усім неба!
Не один раз вмилася сльозами, дякую за розповідь
Надия Деревянко, щиро вдячна за вашу увагу!
Не одразу змогла прочитати, дякую Вам, Слава Україні!чи знайшлись рідні справжнього Дмитрика?
Галина Ткачук, дякую вам за ваш відгук та увагу. Ні, не знайшлися.
Неможливо читати без сліз... Молимося за наших зазисників, перемога за нами! Слава Україні!
Марина Семенюк, молимося, допомогаємо чим можемо і віримо, що наші незламні захисникі здобудуть нам таку бажану перемогу! Героям слава!
Яка ти розумничка! Вселяєш надію на перемогу і повернення до рідних наших захисників. Щиро вдячна за історію.
Валентина Прибыток, дуже дякую, сонечко, за теплі слова! Радію, що писала недарма. Душею ми з ними!
Дякую, тяжка історія, але я рада, що він живий. Хочеться побистріше нашої перемоги, щоб кожен дочекався своїх рідних живими) дякую
Ксюша Довженко, дуже хочеться, вже скоро, треба лише трошки почекати, наші захисники наближають цей день. Дякую!
Дякую. Прочитала. Важко, гірко, але так потрібно. Слава нашим героям!
Анюта Касьян, дякую! Мені дуже важливо, аби це було потрібно. Віримо в ЗСУ!
Сьогодні я прочитала , рада що наважилася і вам дякую за цю історію. Хочеться вже плакати від новини Україна перемогла
Оксана Симчич, а я все чекала наважитеся чи ні, таки моя інтуіція мене не підвела. Дякую, сонечко. Ми обов'язково дочекаємося цього дня.
Уклінно дякую за нагороди та зірочки! Ціную вашу підтримку!
Щиро дякую вам Лано за таку трепетну історію))) Слава Україні
Ірина, спасибі, що були зі мною. Героям слава!
Читала зі сльозами від початку до кінця! Дякую!!!! Дуже надихає)
Oksana Teplyuk, дякую за вашу увагу, моя люба. Значить, писала недарма.
Боже допоможи нам!!!
Тетяна Федорчук, перемога буде за нами!
Слава нашим Героям!
Дякуююю вам за мужність написати і спробувати охопити багато моментів, які сталися . Крізь сльози важко читати, але дякую за щасливий фінал)
Олена Когут, і я вам дуже й дуже дякую за увагу до цієї історії, радію, що прочитали та залишили відгук. Все буде Україна!
Читаючи сльози не сходили з моїх очей...
Просився до війська, не взяли - 67-мий рік ряст топчу, та й зі здоров'ям не все так добре, як хотілось би... Та й око ліве не бачить взагалі нічого... Але в тероборону взяли, чергую на блокпості.
Зброї не дали, але я маю свій карабін типу калаша і купу набоїв. Так що є чим ворога зустріти, якщо не дай боже дійде до Львова (з Білорусі через Волинь не далеко)...
Ігорко Вишнівецький, мій чоловік теж деякий час стояв на блокпосту зі своєю зброєю, а тепер тероборону нашого міста (ми з Дніпропетровщини) кинули на кордон Донецької області, а мій чоловій волонтерить, дістає та возить хлопцям все, що потрібно. Дякую вам від серця і вклоняюся вашому наміру боронити рідну землю!
Дуже тяжко читати. Якісно написано. Слава Україні!
Настя Сахно, дякую. Героям слава!
Ох як же ж добре що вони змогли вибратися із того пекла, а те як вона врятувала Дмитрика не можна спостерігати без сліз. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, так, нарешті, вибралася. Залишилося дочекатися Сашка.
Немає слів без сліз читати не можливо. Дякую
Ксюша Довженко, зрозуміло, що тема дуже емоційна.
❤️ Дякую ❤️
Олена, і я вам дуже дякую за увагу.
Не може не плакати, бо тут же думка скільки таких Дім залишилися самі самісінькі, і скільки дітей побачили і відчули війну. Ох скільки емоцій, що не передати. Дякую люба за продовження, хочеться ще і ще. Бережи себе обіймаю.
Оксана Жезло Штих, діти війни, діти, які через цих виродків втратили батьків це окремий біль. зовсім малі, а вже скалічені долі. Переможемо. Обіймаю міцно!
дякую, не можливо стримати сльози, скільки людей, скільки скалічених і загублених душ, і наші герої- Азовці, хлопці зі сталі. Молюся щодня, всіх потрібно забрати!!
Світлана Герасимчук, вони неймовірні, сталеві козаки! Молимося за кожного захисника і за кожну загублену душу.
Господи, я плачу, це невимовний біль...
Нехай всі повернуться живими з цього пекла...
Anitka SunnyFeo, а хто не повернеться залишиться в нашій пам'яті навічно, бо янголи наділи форму ЗСУ. Дякую за нагороду!!!
Читаю і плачу. Яке ж все-таки страшне це слово ВІЙНА...
Іра, найстрашніше, бо калічить тисячі доль...
Важко щось коментувати Дай Бог здоров'я та довгих літ таким людям як Василь і героям які захищають нашу землю Як добре що Алла побачила Дмитрика Дякую тобі, що ділишся з нами цією історією... Гарного тобі дня...
Наталія, так, кожному герою низький уклін, бо такий як Василь теж по своєму воїн. Дякую, люба) Миру та спокою!
"Азов... "....???? :(((((❤❤❤❤❤❤
Я не можу..........
Елена Нечипорук, так, Сашко боєць Азову, і він вибереться.
Так важко читати, розуміючи, що все це наша реальність. Дякую, що наважилися писати про біль наших сердець. Легкого пера. Все буде Україна!
Іра, дякую! Так, і від цієї реальності не сховатися, бо вона в кожному з нам. Мирного нам усім неба!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати