17 569
Анотація до книги "Життя після "
Після чергової сварки я стояла у ванній кімнаті, та дивилася на себе, 38-річну, у дзеркало. На загострені риси обличчя, згаслі очі, сивину в фарбованому і вже не такому густому волоссі.
І думала про те, коли та яскрава, гарна, радісна дівчина, з незмінною усмішкою на обличчі, перетворилася на марну, тупу скотину, як часто в сварках називав мене мій чоловік.
Коли він, такий розумний, спокійний, врівноважений, який завжди під час сварок обіймав мене і заспокоював, навіть коли я була не права, став таким різким, нетерпимим, байдужим?
Адже так гарно все починалося! Тоді я була йому потрібна.
І ось тепер, через 15 років шлюбу, я почуваюся старою та нещасною.
І думала про те, коли та яскрава, гарна, радісна дівчина, з незмінною усмішкою на обличчі, перетворилася на марну, тупу скотину, як часто в сварках називав мене мій чоловік.
Коли він, такий розумний, спокійний, врівноважений, який завжди під час сварок обіймав мене і заспокоював, навіть коли я була не права, став таким різким, нетерпимим, байдужим?
Адже так гарно все починалося! Тоді я була йому потрібна.
І ось тепер, через 15 років шлюбу, я почуваюся старою та нещасною.
Зміст книги: 27 глав
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧудова історія. Дякую. Натхнення і удачі.
Дуже сподобалась історія, одночасно і сумна і гарна таким щасливим закінченням. Дякую вам!
Дуже боляче читати, що чоловік- тиран роками методично знецінював і забирав жагу жити-радіти у молодої жінки. Аня у 38 років не хотіла жити і боротися....Щиро радію за Сашу і Аню. Це ваша третя книга, яку я прочитала, дякую Вам.
Дуже щемлива історія.Пишете гарно.Тільки б поправити граматику.... Сподобслось читати ваші творіння. Чекатиму наступних завершених. Легкого пера!
Леся, дуже дякую вам за коментар! Буду ще більш вдячна, якщо ви підкажете мені, чи будете це робити надалі, де саме помилки. Бо писати на українській мові, це дещо складніше, ніж говорити на ній. Тут я сама розумію, що в мене є прогавини. Тож буду дуже вдячна за допомогу))
Ох і плакала я через Аню і Сашу.) звісно, рада, що вони разом. Просто дивно, як це її колишній відпустив і життя не псував? Чи це ще попереду? Хочу вірити, що герої натерпівшись, будуть щасливими
Галина Левтер, дякую за Ваш коментар, від іншого автора це особливо приємно). Колишній приїзджав один раз, потім дзвінками намагався її дістати. Він звичайна людина, зі звичайними можливостями, що він ще міг зробити? А коли вона була при смерті, то відпустив. Навіть у поганих людей глибоко всередині є щось добре, і в таких обставинах воно проявляється. Адже він кохав її, по своєму. І це кінець історіі, продовження не буде.
Читаю,і не розумію Саші, чому не сказати про свої почуття? Треба бути рішучим,а то він якось мямля.
Ніна Столяр, він не хоче цих почуттів. Бо вона зрадила його, поїхала нічого не сказавши, вийшла заміж. А він ледь пережив все це і не хоче знову ризикувати, не хоче знову пережити той біль. В нього є своє життя і він намагається жити так, як він вибрав розумом, а не слухати почуття. Бо вже був негативний досвід. Ось і йде боротьба почуттів з розумом)
Дуже цікаво, з нетерпінням буду чекати продовження)*
Таня Смолярчук, дякую! Мені приємно, що вам подобається моя книга, а особливо те, що ви мені про це сказали)) Продовження викладуються кожного дня, тож кожного ранку нові глави вже чекають на вас)
З новинкою!
Бетсі Прусс, дякую!)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати