А тиша мовчить надто голосно

Перша

Першою ввійша... зрада
Холодна і безпринципна,
Одягнена з голочки ПРАДА,
Як мальва в саду розквітла.

Не проникала, як злодій,
Прийшла вона на запрошення
Без подарунку щоправда,
Проте, з щирим відношеням.

Відкрила двері вальяжно,
Розрізала скальпелем тишу
І вибачившись люб'язно -
Скорнала під корінь душу.

Натхненно, мов на прохання,
Зіграла на струнах нервів
Реквієм по коханню -
Смарагд світових шедеврів.

Чемно, виявивши повагу,
Стоячи підбором на горлі,
Промовила: "Дякую за увагу"
Й гордо пішла за обрій.

Подобається

#3179 в Різне
#829 в Поезія

Відредаговано: 03.01.2021