Блакитна троянда

Алхімік глянув на скульптуру що ожила. Париж XVI століття ще спав. Книги, привезені тамплієрами, говорили про медицину, але нічого – про духів. Лиш те, що не згоріло в Лангедоку, говорило про блакитну троянду. У скульптури було живе тіло, вона приклала його руку, він відчув удари серця й заридав. Вона знала, що смерть це фікція, він – ні. На пергаментах були намальовані інкуби з сукубами, гомункули і химери. Його філософський камінь мав бути у її срібній короні з отворами для крові творця. Вона усміхнувшись запитала чи не хоче вмерти на хресті – він її розбив.

Йогонес де Сіленціум

Подобається

#4055 в Сучасна проза
#4290 в Різне

У тексті є: троянда, алхімія, ожила скульптура

Відредаговано: 03.06.2018

Додати до бібліотеки

Поскаржитись