Чого варта мрія?

Частина 1. #всі_прикидаються

Якщо ти досі онлайн, онови свій статус і подивись навколо. На тебе чекає погляд, глибокий і впевнений, то дивиться вона, смілива героїня нової сучасної історії. Бажаєте познайомитися?

***

Катя, повна ентузіазму, повернулась із чергової зйомки. Обережно поклала фотоапарат на полицю і посміхнулась. Два місяці тому дівчина пішла з перспективної роботи штатного фотографа глянцю «Маrel», порахувала заощадження і вирішила втілити мрію. Власна виставка. Справжні люди. Некомерційні емоції.

Зайшла в Інстаграм, перевірка, як хто живе #колишній_у_пріоритеті: все, як завжди, – спідня білизна напоказ. Ну і фірмова фоточка з гештегом #втілення_мрії. Тепер всі знають. І всім байдуже. Ну і добре.

Телефонувала Маруся.

  • Привіт, креативним і позитивним! Ти все ж таки пішла, моя дурненька?
  • А то, Марусь. Вже бачила в Інста? День 2. І я ще навіть дуже з ентузіазмом. Грошей вистачить на життя в режимі економії… І скромну виставку! Урааа! Якщо окупиться буде щастя, ні – потім буду гарувати штатним і нештатним, щоб покрити збитки.
  • Навіщо тобі це все?
  • А коли, як не зараз?

 

Насправді, Катя боялась до чортиків. Під маскою її відчайдушної впевненості та покликом до пригод ховалась маленька залякана «дівчинка», яку кинув до біса коханий «хлопчик». Вона втомилась всім щось доводити: собі, йому, батькам, друзям, колегам і простим незнайомцям. Занадто багато глянцевих обличь, фальшивих емоцій і надмірних масок. І що? Задрипані столичні фіфи, яким байдуже. Всім однаково. А їй ні. Хочеться більше і вище. Вона гідна світу, хоча сама часом сумнівалась. Колишній обіцяв зірку з неба… І що? Понівечена психіка і тільки їй помітний шрам на серці. #не_пощастило

З Романом Катя познайомилась два роки тому на фешенебельному показі. Вона була прихильницею вже немолодого досвідченого дизайнера і на наступних вихідних мала знімати красуньок. Знову швабри у фешенебельному одязі від Романа Атена. #що_за_дебільний_псевдонім_придумав

Катя обожнювала моду. Справжню. Стильну. Чесну. Для «живих» жінок і справжніх чоловіків. Вона створювала чесні фото, а він – чесну моду.

Катя знімала його одяг, а він її. Так все почалось: без скромності, але з пристрастю. За 3 місяці разом з нею до Роми переїхало її шмоття: зубна щітка влаштувалась у його ванній ще 78 днів тому. #вона_порахувала

Він вважав її гарною, хоча вона йому не вірила. З 155 см і 57 кг #+-7 Катя абсолютно не вписувалась у стандартні канони краси. Вона любила фотографувати #гарні_морди, як у неї, і ненавиділа #ідеальні_тіла, як не у неї. Занадто багато комплексів – занадто мало любові до себе. Але у тусовці її любили, відверта і прямолінійна, без почуття такту, але чесна. Так було два роки: #2016 #2017 #не2018.

 

На Новий рік було дивне відчуття. Занадто холодно вдома при + температурі на вулиці. Святкували вдвох. Катя була впевнена, що це той момент. #зараз_він_освідчиться

Вона була готова. Хотіла дітей. Кохала.

  • Катрін, ми вже два роки разом. Ти найкраще, що сталось у моєму житті. Мені вже 44 і пора думати про майбутнє. Ти дуже гарна людина. Я бажаю тобі щастя. Ти маєш бути з тим, хто тебе кохає по-справжньому.
  • А ти мене вже не кохаєш? #все_впало #світ_розвалився
  • Вибач. Ні. Ми поквапились. Ти можеш жити у мене, поки не знайдеш житло. Я тобі допоможу.
  • Слухай, порвав, як у дешевому романі. Йди ти у сраку зі своєю допомогою. Ти брехун. Це так принизливо, відкрити себе, вірити, мріяти. Ти мене розтоптав. Знищив. Я тобі не іграшка, я жива. #ненавиджу

Катя швидко набрала Марусю - попросилась пожити. Зібрала речі, не стримуючи істерики, допила шампанське. #залишки_святкового_столу

Рома сидів спокійно. Він не намагався її заспокоїти, чи пояснити, чому він так вирішив. А Каті було цікаво «чому?» Це було останнє, що вона запитала. Він не відповів. Щось невпевнено бубнів про себе, пропонував допомогти перевезти #купу_речей, але не сказав «чому?» Вона і досі питає, тільки себе.

Два тижні перекантувалась у Марусі, трималась стійко: #мало_розмовляла - #мало_плакала. Потім знайшла квартиру, маленьку, чистеньку та абсолютно нефешенебельну. Привіт, Софіївська Борщагівка:(

На її вічно усміхнутому обличчі все частіше пробігали прояви «китайської» фальшивки несправжнього образу від Channel. Катя фотографувала обличчя, створювала ідеальний кадр з ідеального життя, якого не існує.

Вона кинула поглядом на сукні. Краса. Хочу. Сьогодні.

  • Марусь, сьогодні запалюємо. Забутись. Must have. За годину в «Едемі», добре?
  • Ок, пташенько. Лечу, моя Катріна.
  • Не називай мене так.
  • Вибач, Катрусь. Забула. Не буду.

 

З Марусею було добре. Єдина нормальна подруга. Маруся стала її героїнею, прикладом. Вільна, легка, наповнена, сильна - у ній було все, чого не вистачало Каті. Марусі абсолютно байдуже до антигероїв та соціальної думки про її нестандартну особистість. Вона живе у реальному світі за своїми правила та цінностями. Дівчина насолоджується своїм життям та інтересами. Рідко відвідує нічні тусовки (сьогодні один з тих днів - треба підтримати подругу), має чималу бібліотеку паперових книг і любить авангаргардний театр. Вона ніколи не заздрить і не осуджує, бо кожен має жити своїм життям та робити власну справу. Маруся сприймає життя, як воно Є, у всіх найпрекрасніших і найжалюгідніших кольорах. Сонячна безпосередність. Їй недавно перевалило за 30, незамінна знайома всіх і вся, ретушер, гуру краси. Вона з задрипаного фото могла зробити «цукерочку» або навіть ще краще. Подружніми вузами пов’язана не була і не збиралась. За останнє Катя особливо любила Маруську.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше