Чорна грань

Частина перша

На дворі було вже далеко за дванадцяту годину ночі. Серпастий місяць повноправно обходив безхмарне небо. Він господар. Все спало. Але не могло поринути в інший світ велике місто, воно світилося та переливалося яскравими та різнобарвними вогнями, порушуючи чим усі закони природи, про які вже давно забули всі жителі планети Земля, а це рано чи пізно приведе до негативних та безповоротних наслідків, але не в глобальному сенсі, а в персональному. Тільки так можна відчути та зрозуміти все. Ось чому кажуть, що апокаліпсис відбувається у кожного в голові, а проявляється він у вигляді світових війн або жорстоких серійних вбивств.

Чорний, як сама ця ніч, автомобіль мчав по порожніх дорогах. Мабуть, будь-яка людина, яка йшла в цей момент мимо, ніколи б не здогадалася, куди летить цей чорний ворон. В лікарню? Ні... Сталася пожежа? Знову ні...

Ця залізна тварюка направлялися до найрозпуснішого місяця на світі - до клубу, де дівчата продавали свої тіла за п'ятсот гривень та більше. Проте везли туди не клієнта, а господаря, але якщо говорити точніше, то господиню, королеву цього всього еротичного балету. Вона знаходилася на задньому сидінні та дивилася у вікно своїми пронизливими зеленими великими очима, які нагадували два великі смарагди. На обличчі не простежувалося ніяких емоцій. Білосніжна шкіра яскраво виділяла рожеві вуста та темне кучеряве волосся. Цій харизматичній на зовнішність жінці було не багато і не мало, а тридцять років - найкращий вік, який може бути, вже не молода, але і не стара.

Зробивши ще два повороти, автомобіль зупинився біля кодла розпусти. Задні двері відчинилися, і Чорна королева з великим пафосом вийшла на вулицю. Вона глянула в темне небо, де тускніли жалюгідні зірки, ледь помітно, так, щоб ніхто не побачив, усміхнулася й пішла до вхідних дверей, де стояли два високих та кремезних чоловіки.

У приміщенні було все як завжди: голосна музика, сірий та солодкий туман від кальяну та сморід дорого алкоголю змішаний з не менш цінними парфумами. Красиві дівчата в еротичній білизні танцювали біля шеста, а на це дивилися багаті до чорта, лисі, розповнілі, підстаркуваті, але "вірні" своїм дружинам бізнесмени. Вони сиділи з відкритими ротами, з яких, наче якась отрута з гадюки, текла слина. Ці лисі щури заковтували її назад, коли ця рідина доходила до шиї, а потім вигортали зі своїх кишень купюри та кидали їх у дівчину, котра їм найбільше була до вподоби. Брали їх за ніжні руки та вели до кімнат, де глухі стіни витримували всі вибрики гостей.

Чорна королева, або як її звали, Катерина Скляр, повільно йшла, обминаючи ті розпусні столики, з кам'яним обличчям, яке виражало огиду та злість. Більше десяти років тому вона починала свою кар'єру як ці чарівні дівчата зі світлим, рудим та чорнявим волоссям. Але на відміну від них Катя танцювала в дешевих клубах, де більше ста гривень за вечір не брали. Скляр досі пам'ятала той бридкий запах сечі та сперми - він постійно викликав у неї блювоту. Проте ці копійки, які там їй платити, були надзвичайно потрібні юній студентці з забитого села, де автобус їздив раз на день тричі на тиждень. Вона дивом вибралася з того місця до столиці на навчання - все завдяки старанню та наполегливості, які дівчина проявляла у школі. Батьки Катерини робили все можливе, щоб їх єдина донька вибилася у люди, а не згнила у цьому богом забутому місці. Тому вони ніколи не обтяжували її роботою, на перше місце ставили навчання, а потім уже картопля, буряки, морква, кури, гуси та свині.

Сусіди, котрі мали по троє та більше дітей, відверто цього не розуміли й постійно кидали в сторону Склярів слова на кшталт:

- А де ваша Катя? Чого город самі копаєте?

Або навіть таке:

- Нащо ті діти, якщо допомоги від них нема?

Батьки Катерини у відповідь тільки усміхалися й здвигали плечима. Це село, а люди тут живуть тільки одними ідеалами: треба мати кращі хату та господарство, дочку та сина варто швидше віддати у пута сімейного життя, а потім купити Жигуля чи Москвича, які автомобілями важко назвати - корита на колесах, які жеруть до біса бензину.

Й до того, діти також підсипали трохи свого жару, але вже
в напрямку Каті, яка на відміно від них була розумнішою, тому вони цькували й обзивали її принизливими словами, а деколи навіть у хід йшла фізична сила.
Так у дев'ятому класі це стадо баранів добре потрясло Катю за те, що вона не захотіла у мільйонний раз давати списувати домашнє завдання. Вдома перелякане дівча сказало батькам, що впало, але вони не повірили та одразу зрозуміли, що сталося насправді. Діти - жорстокі створіння, над яким не встановили контроль. Вони будуть кричати до посиніння, що це не вони, а хтось інший, чужий, невідомий або взагалі вигаданий персонаж.

Тому мати Катерини тільки жалісливо подивилася на доньку, а батько запалив бридку цигарку без фільтра й далі втупився в газету, яку ще два дні тому триста разів перечитав. Але це був не єдиний випадок: наступний стався у дев'ятому класі на випускному. Любі однокласники підписали в їжу Каті проносний засіб, котрий не забарився та виконав своє завдання. Маленьке свято було зіпсоване. Дівчина весь час просиділа в туалеті. В ту ніч Катерина виплакала все, що можна було, а заспокійливі слова матері тільки навпаки зчиняли ще більшу істерику. І в той день Катя поклялася, що на зло усім в майбутньому досягне небачених вершин, а потім помститься усім тим, хто ображав її та навіть дивився скоса.

На десятий та одинадцятий клас Катя перейшла в школу в іншому селі, бо в попередній було тільки дев'ять класів. Але там було далеко не краще - до тієї школи було далеко добиратися, десь кілометрів зо п'ять пішки по ґрунтовці через поле, де в зимовий період року вітер голову зривав, а в осінні та весняні періоди року багнюка засмоктувала ноги та не давала проходу. Але найголовніша проблема - однокласники, які були недоброзичливими та заздрили, робили різноманітні пакості. Два роки вона страждала. Ні, уроки були цікавими, та поза ними був жах. Катя терпіла усе, вона знала чого хоче та йшла до цього. Вчилася та знову вчилася довгими вечорами, поки її однолітки не шкодували взуття та витанцьовували в клубі під відстійну музику. Також вони заливали у свої молоді організми дешевий алкоголь та палили цигарки. А під кінець цього всього мала статися бійка, про яку на наступний день говорили усі найближчі села, смакуючи подробиці. Все ж таки культурні новини з кров'ю та синцями.



Єва Басіста

Відредаговано: 02.02.2021

Додати в бібліотеку


Поскаржитись