Драма самовизначення

Драма самовизначення

Я не знаю хто я, розумієш!? Це як не знати, до якого роду-племені ти належиш. Я вмію усе, але я не згадую, що я не зміг колись досягти. Усе спростовується часом, навіть кожна мить починає горіти і розпадатись на пісок. Хтось повстав з попелу, я таких не бачив, були і такі, що не горіли. Я не можу проговорити своє ім'я – воно стало сухим і спраглим на моїх губах. Я вдаряюсь об лабіринти своїх думок, став мінотавром. Тесей не хоче вбивати і тому вбиваю його я. Новий міф на старій історії.

Я не можу побачити своє відображення – вода починає горіти з середини. Я бачу народи, які йдуть у рабство, та себе у тій довгій колоні з транспарантами «За краще життя для дітей».

Я бачу кров, не знаю хто вбивав, але краплі вказують на відображення в дзеркалі, хоча  в кімнаті я один, тобто я – це один, це доля насильства для справедливості. Тому Я і згубило себе,  і шукає, збиваючи ноги і стираючи погляд. Я мушу йти далі.



Йогонес де Сіленціум

Відредаговано: 07.06.2018

Додати в бібліотеку


Поскаржитись