Вступ

   Габріелла зникла ! Пропала, розчинилась безвісти через попіл і простір часу. Це  все було близько року тому. Але я все пам'ятаю, ніби це було декілька хвилин назад. Щоб ніхто не забув цю історію, я розповім її з самого початку.
  Був літній вечір. Десь близько сьомої. Габріелла щось шукала на даху серед купи різного мотлоху. Вона носилась по даху все повторюючи: "-Де вона? де вона?" Вона була так заклопотана пошуками, що нічого не помічала. А недалечко під стелажем лежала перламутрова скриня з прикрасами. Повернувшись і побачивши її, дівчина дуже зраділа. Габріелла моментально опинилась коло неї. Вона присіла на коліна, щоб дістати скриньку з-під стелажа. Діставши і відкривши її, вона побачила море прикрас. Там були і намиста, і сережки, і обручі. Але з самого верху лежала каблучка із яскравим смарагдом. Вона взяла її в руки і підвелася. Каблучка зачарувала Габріеллу. Смарагд був у вигляді зірки. Вона одягнула каблучку. Дівчина повернулася і закрила коробку з прикрасами. Вона знайшла те, що так довго розшукувала. Габріелла була задоволена.
  На годиннику вже було близько десятої. Дівчина була уже стомлена. Вона тихесенько спустилась по сходах з даху. Габріелла пройшла коло спальні батьків і зайшла у свою кімнату. Вона обессилено рухнула на своє ліжко і заснула.
  Дівчина в сім'ї віднедавна була одна. Її сестра - близнюка Кетрін пропала безвісти. Ходили чутки, що вона втекла з дому. Але Габріелла не вірила чуткам. Вона любила сестру і хотіла її знайти. Це її каблучку так віддано шукала дівчина. Вона її охороняла до повернення Кетрін.

  Вже настав ранок. У дівчини задзвонив будильник. Була восьма ранку. Габріелла розкрила очі. Вона сонною ледве підвелася з ліжка. Їй вже було потрібно збиратися до школи. Тому вона почала одягатися і чепуритися. Адже Габріелла і Кетрін були наймодніші у школі. Після зникнення сестри, дівчина чепурилася за двох.

Її одяг був різноманітний. Вона зупинила свій погляд на темно - зеленому платті, що личило до каблучки. Вона одягнулась. Спустившись, Габріелла злегка поснідала і побігла на шкільний автобус.
 В школі в дівчини було багато подруг. Поспілкувавшись дівчата вирушили в клас на урок географії. На уроці Габріеллі здалось, що колечко на її пальці зменшується. Вона ледве дихала. На декілька хвилин їй здалося, що вона біжить за своєю сестрою посеред пустелі.           Подзвонив дзвінок і дівчина прийшла до тями. До кінця дня вона почувалася спокійно. Після закінчення уроків вона спустилася в гардеробну. Там вже нікого не було. Габріелла швидко збиралась. Раптом до неї ззаду хтось наблизився. Дівчина рвучко повернулася. Перед нею стояв сивий чоловік. Він показував на каблучку на її пальці, а потім на стіну. В Габріелли було ніби марення. Але все вмить розвіялось коли її покликали подруги. Вона разом з Алісою і Анджелою пішли додому. Дівчата завжди йшли разом, але лише половину дороги. Габріелла жила в іншій стороні. Цього разу було те ж саме. Розійшовшись з подругами Габ пішла в іншу сторону. Дівчина помітила раптом тінь, що з'явилася і раптом зникла. Потім ще раз і ще раз. Навколо нікого не було. Вона злякалася і  помчала чимдуж додому. Але чим дальше вона відбігала, тим ближче була тінь. Вона ніби грала з дівчиною. Але в тіні відбивався лише перстень Габріелли. Дівчина зачепилась за дерево рукавом і перстень на її руці перекрутився. Смарагд закрутився і засвітився яскравим зеленим світлом. Відбувся спалах від якого дівчина знепритомніла. Насправді ж відкрився портал між світами і дівчина пройшла через нього. Отямившись, Габріелла лежала на великому ліжку в яскравій кімнаті. Все було ніби зі скла. Дверей не було. Вона спробувала піднятись, але не змогла. Її тіло було ніби у невисомості. Подивившись вверх, вона побачила своє відображення. Роздивляючись його, воно  почало змінюватись, і з'явився вже знайомий сивий чоловік. Тепер він показував на двері і ніби перекручував колечко на пальці дівчини. Потім він зник. Дівчина перекрутила колечко і в ньому ніби щось щолкнуло. Габріелла змогла піднятися. Двері розкрились назовні. Вона вийшла з кімнати. Дівчина опинилася посеред поля яскравих жовтих квітів. Озирнувшись назад, ні дверей, ні  кімнати вона не побачила. Яскраві квіти заполонили все. Габ зачарована красою гуляла полем. Все, що її здивувало, це був пагорб. На ньому ніби починався інший світ. З нього в небо вдаряв яскравий стовп білого світла. Він її зацікавив. Габріелла рушила до нього. Чим ближче дівчина наближалася, тим довше треба було їй йти. Та за декілька годин вона до нього дійшла і торкнулася пальцем. Габріеллу ніби вдарило током. Зразу ж зчинилася буря. Вона потрапила до неї. Каблучка дуже швидко почала крутитися. Габ розчинилася у вирі. З'явилася дівчина у розкішному місті з химерними побудовами. Там було дуже чисто, навіть занадто. На вулицях нікого не було. Вона вирішила зайти в найближчу будівлю і запитати де вона. Підійшовши, Габріелла не змогла знайти дверей. Пройшовши по колу будівлю, вона була здивована. Там були лишень стіни без вікон і дверей. Була проникаюча тиша, така смутна і глибока, що дівчина ледь не заплакала. Раптом тишу розрізало дзижчання, а в неї щось врізалось. Воно збило її з ніг. Вона обернулася і помітила вогник, що сяяв мов зірка. Він привітався і вибачився, що ледь не збив її. Вона запитала хто він. Вогник відповів, що він житель міста і звати його Летте. Їй стало цікаво і вона захотіла дізнатися більше. Летте розповів, що вона в місті Фортек, в місті на грані фантастики і реальності, в місті смарагду.  Побачивши на пальці дівчини перстень, Летте розповів про його велику силу. Те,  що він розповів було схоже на те, що з нею трапилось до цього. За розмовами, вони не помітили, як вже почало смеркатися.У будинках почали з'являтися вікна, яскраво світило світло та грала музика.  З'являлося багато химерних істот різних розмірів.