1

Привіт! 

Мене звати Оля, 17 років. Навчаюся в одинадцятому класі. Маю довге каштанове волосся, очі карі. Друзів маю багато, звісно хто не схоче дружити з дочкою бізнесмена. Мої батьки все починали з нуля, з невеличкої кав'ярні зробилася ціла мережа кафе, які доступні для багатьох. 

Так, повертаємось до мене. Характер не цукор, легко можу когось образити, але краще говорити про них правду, чим поза їхніми спинами говорити. Люблю танцювати, тому у вільний час займась танцями. Чеерез два тижні буде зима, а там і канікули не за горами. Буду відпочивати, а може з родиною, знову кудись полетимо? 

Хоча через це ЗНО, наврядчи. Точно будуть  говорити йти до репетиторів, хоч із багатої родини, але маю покладатися на свої сили. З десятого класу мені подобався хлопець, який старший за мене на рік. Цього року він став студентом. Про мої почуття знає вся школа, але в нього є дівчина. Хоч я мажорка, але справжньому коханню заважати не буду.

Іра і Таня мої найкращі подруги, які завжди зі мною. Іра весела, з чорним коротким волоссям до лопаток, любить різні розваги. Таня має русяве довге волосся, вона  любить більше читати книги, ніж іти в клуб.  

Проте життя непередбачуване й незнаєш, що тебе чекатиме далі...

- Привіт, - привітася із подругами, коли зайшла в клас.

- Привіт, - вони мені відповіли.

Я сиджу з Танею, а Іра з нашим однокласником, проте вони сидять поперу нас, тому ми можемо деколи на уроках говорити. Сьгодні 7 уроків, зате завтра вихідні й можна відпочити. 

-Хочете вам новинку розкажу, - сказала Іра, коли ми сіли в їдальні поїсти.

- Давай , - сказала я.

- Йду така до школи й бачу Ігоря.

- Якого? - можу зрозуміти про кого вона.

- Ти що вже про нього забула? А говорила, що кохаєш його.

- То було колись і не правда.

- А що ж він тут робить? - запитала Таня.

- Можливо на вихідні приїхав, - промовила я.

- Та він за ці 2 місяці ніразу не приїжджав, а тут з'явився, - не могла вгамуватися подруга. -Це щось підозріло.

- Хто його знає, але в будь-якому випадку, він мені не потрібен.

-Так ми тобі повірили, - сказала Іра.

- Давайте припинемо цю розмовому, ніби інших тем немає.

Фух, ледве пережила ці дурні уроки. Зараз піду додому ляжу в тепле ліжечко й буду спати. Вирішила прогулятися, тому подзвонила водієві, щоб не приїджав. Не дивлячись, що вже кінець листопада й осінь показує всі свої сторони, але сьогодні погода чудова. Подругам в іншу сторону, тому їду одна. Бамс і я вдаряюсь у когось.

- Вибачте, - промовила й пішла далі, проте мені здавалося, що той хлопець дивиться на мене, що від його погляду моторошно, тому пришвидшила темп. Цікаво хто він?