Кохання на смак

Передмова

Не можна бути там, де погано, не можна бути з тими, з ким погано, - це перекриває наш життєвий ресурс. Ми спочатку втрачаємо внутрішні орієнтири, не розуміючи, що для нас правильно, а потім смак до життя. Тоді сонце перестає світити нам, навколо все стає сірим та марним. І жоден з бонусів у вигляді гарних речей, грошей чи статусу не здатен заповнити ту пустку, залатати ту дірку, через яку витікає наше щастя. Але в той же час ми повинні відчути весь біль розчарувань, щоб осягнути вповні смак буття. Коли ми виходимо з-під руїн своїх ілюзій та страхів, то по-справжньому цінуємо життя, ми приймаємо те, що воно нам дарує. А коли опираємося своїй долі, чекаючи чогось кращого,   життя віднімає у нас те, що було нами проігнороване і припиняє дарувати подарунки.

 Що є любов? То найвищий дар, який ми часто не приймаємо, бо вона не спитала, коли їй прийти. А у нас зараз на неї немає часу, немає бажання, нам страшно, бо доводиться змінювати таке знайоме відчуття стабільності на незвіданий хаос якихось там почуттів. І кохання, що дарує нам щастя, перетворюється на тягар, бо не знаходить своєї реалізації. Наші страхи, що ми щось втратимо, відкрившись почуттям, заганяють нас у глухий кут, з якого нам немає виходу. Якби ж то іншим разом, вже пізно чи ще не час, не та, не той – мільйони відмовок примушують нас наступати собі на горло, відмовляючись від наповнення, що дарує кохання. І ми тягнемо це життя, як ношу, як тягар наших сумнівів, наших непевних переконань.

І лише піддавшись цьому почуттю, ми відкриваємо для себе той світ, що грає барвами щастя, насичує нас життєдайним ресурсом і ми готові та спроможні на все: змінити світ та хід історії. Людина, яку ми кохаємо стає тим прихистком, тією цілющою силою, що наповнює нас. І тоді світ повертається до нас, даруючи ще більше щастя, бо ми у цьому почутті – саме щастя.

А тим, хто відвертається від любові, немає більше світла, для них існує лише порожнеча та хаос, бо немає самої людини. Є лише оболонка, що увібрала в себе страх жити та відкриватися, зійшла на шлях пітьми примарних сумнівів….

Де немає кохання, немає життя, бо кохання – це і є життя.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше