Королева в подарунок

Пролог

Ніч окутала темрявою землю і принесла на своїх невидимих крилах легку дрімоту. Навіть у зазвичай гамірному королівському палаці запанувала тиша. Здається це найкращий час для обговорення таємниць. На дорогому, позолоченому підсвічнику самотньо палала єдина свічка і тьмяно освітлювала просторий кабінет у якому виділялися постаті двох чоловіків. Один з них сидів на широкому кріслі за масивним дерев`яним столом та не поспішаючи смакував червоне вино у прозорому бокалі.

-  Отже, король мертвий. Ми не можемо знехтувати такою нагодою та не скористатися шансом захопити владу у свої руки.

Інший чоловік, явно молодший за свого співрозмовника, сидів на м`якому дивані біля не розпаленого каміна, що був ідеально вичищений і у ньому майже не залишилося слідів попелу. Своїм приглушеним голосом змовницьки поцікавився:

-  Що пропонуєте? Державний переворот?

-  Не так радикально, - заперечно похитав головою розсудливий мужчина дивуючись запалу юнака. - Потрібно діяти обережно та хитро. Принцеса – наш ключ до влади. Вона юна і недосвідчена, ти одружишся з нею, станеш її регентом. Це вважай необмежена влада у твоїх, а значить і у моїх руках.

Хлопець не витримавши тиску підвівся на ноги та неспішними кроками міряв кімнату. Таке майбутнє не дуже йому подобалося. Звичайно, він мріяв стати королем, але те, що разом з королівством йому в подарунок дістанеться ще й королева, не тішило. Його приваблювали покірні дівчата, сором’язливі та милі, проте це не ті якості характеру якими володіла принцеса. Зрештою, трохи обміркувавши цю пропозицію яка насправді була наказом, зупинився біля столу та поглянув своєму співбесіднику в трохи зморшкувате обличчя:

-  Чого б це Арабеллі виходити заміж за мене? У нас непросте минуле, і наскільки пам’ятаю у неї вже є наречений.

Той лише недбало змахнув рукою. Здавалося, на шляху до своєї мети його не лякають ніякі труднощі:

-  Про нареченого я подбаю, заручини будуть розірвані. Якщо вона бажає правити, то змушена буде взяти шлюб. І тут поруч опинишся ти. Спочатку можеш не проявляти зацікавленість до неї, а поступово дарувати невеличкі знаки уваги. Потім зізнаєшся начебто несподівано закохався. Не думаю, що запевнити невинну дівчину у щирості своїх почуттів для тебе буде складно.

Насправді він уже впевнений у своїй перемозі та в ідеальності такого підступного плану. Але інколи доля полюбляє вносити свої корективи й чи це саме той випадок покаже лише час.



Кристина Асецька

Відредаговано: 31.05.2021

Додати в бібліотеку


Поскаржитись