Частина 1

В Соняшниковому Королівстві жили мешканці, які займалися кожен своєю справою. В Королівстві був Король та Королева, які жили в Соняшниковому Замку. До них прибули посли з різних країн світу. Король займався городом та фермерським господарством. Якось до Соняшникого Королівства приїхала відьмочка, яку звали Яга або Ядвіга. Почала Яга робити пакості мешканцям Королівства.

У Королеви був огород, де було багато суниці. Так, Яга зробила так, щоб весь врожай загинув. Королева залишилася без улюбленого десерту. Королева сказала пану Прокурору, щоб той посадив Ягу за грати, але Прокурор не мав ніяких доказів причетності Яги до знищення врожаю суниці. Королева обурилася та покликала до себе Пана Поліцейського, який сказав Королеві, що потрібно вигнати з Королівства чарівницю Ягу. До Яги приїхали з поліції та відвезти її до Пана Прокурора, який наказав вигнати з Королівства чаклунку. З тих пір в Королівстві знову росте суниця, а Королева їсть улюблений десерт.

vv

У Королівстві жила була жінка – поетесса , яка писала колискові для дітей.

Колискові для малечі . Колисанки. У них немов зосереджена вся ніжність, любов і душа народу. Цікаво, що виконувати українські колискові пісні дозволялося як жінкам, так і чоловікам, однак текст самих колискових мав гендерні відмінності. Дівчаткам співали про красу, ніжність, про важливість сімейного вогнища та родини. Хлопчикам – про працьовитість, ретельність, силу  і рішучість, про місце людини в світі та важливості християнської віри.

Доня хоче спати

У моєї доні,

Оченята сонні,

Рученьки мов з вати,

Доня хоче спати.

Ой люлі-люлі,

Хоче  спати.

Ніч тихенька,

Спи, моя, дитинка,

Ой люлі-люлі,

Спи дитинка.

Зайчик

Зайчика злякались,

Ми ходили по гриби,

Зайчика злякались,

Поховались за дуби,

Розгубили всі гриби,

Ой люлі-люлі,

Розгубили всі гриби.

Кіт не знав

Падав сніг на поріг,

Кіт зліпив собі пиріг

Поки смажив, поки пік,

А пиріг водою стік.

Кіт не знав , що на пиріг.

Треба тісто, а не сніг.

Ой люлі-люлі,

Треба тісто, а не сніг.

Лічилки - своєрідним вступом до колективних дитячих ігор є

лічилки –мініатюрні вірші. Я підібрала українські народні лічилки.

За горою кам’яною

За стіною кістяною

Там щука-риба грала,

Золотеє перо мала,

Сама собі дивувала,

Що хороше виграла.

****

Котилася торба

З великого горба,

А в тій торбі,

Хліб –паляниця,

З ким захочеш,

З тим поділися.

Ця торба чарівна.

Бігти коні під мостами,

З золотими копитами,

Треба стати погадати,

Що тим коням їсти дати.

В Королівстві Соняшників був літературний вечір, де малятка читали вірші для Королівської родини. 

1.Ліс шумить,

Нахиляються долу ялини.

Берези  білі , фіалки цвіт.

Йду в світ природи.

Йду пізнавати

Мудрість Букваря.

2. Уже весна,

Веселий травень.

Салютує грозами.

Кленові весела в

мене у човні.

Люблю дороги.

Рюкзак на

плечі і в степи.

Ось квіти

Зацвіли у мами на вікні.

3. Про ведмежат і про зайчат.

Мені розповідає .

Та яблуневий білий сад.

Під сонечком гойдає,

А зараз буде

казочка про

Лисичку, яка любила зайчат ганяти.

4. Бджола у весіннім лузі,

Гаряче сонячне коло.

Це твої найкращі друзі.