Літописець

...


- А приносити нещастя - бонусом?
- Ми вже це обговорювали. Не починай знову. Ти знаєш - все має свою ціну.
-  Не розказуй мені про ціну!!! Я 13 років рятую цей бісів світ! Я змирилася зі своєю хворобою, проблемами, постійними переїздами Львів-Тернопіль, розлученнями і розчаруваннями. Я як мінімум тричі врятувала цю планету! Чому я не можу врятувати його???
- Ти знаєш - минулого не змінити!
- Ти зникаєш на півроку, а тепер повертаєшся, ніби нічого не трапилося, ніби ти покурити вийшов. Півроку! Ти знав?
- Рі...
- Не "Рі-кай" мені! Ти знав. І не попередив.
- Ти б нічого не могла змінити. Так мало статися...
- Багато чого мало статися! І не сталося. Ти ж саме тому дзвониш? Щоб знову щось не сталося? А мені байдуже. Тоді я написала рішення 13,5 млн людей - і за це заплатив він! Якою тепер буде ціна? Я не хочу знати. Мені байдуже! Я не хочу рятувати світ, в якому не буде його!
- Він не мертвий...
- Це не життя, і ти це розумієш! Або ти  знайдеш спосіб йому допомогти, або шукай собі іншого літописця. Мені пора. Дзвони - коли матимеш що сказати.

Недопалок кометою опустився в сміттєвий бак. З'явилося бажання відправити за ним і смартфон, але цього я собі дозволити не можу. Треба повертатися. Пора вечеряти.


Їж, Коханий. Їж. Так, відкривай рот. Жуй. Ковтай. Ще раз. Молодець. А попити? Молодець. А тепер лягай спати. Засинай. Набирайся сил, одужуй. Я обов'язково знайду спосіб тебе розбудити.

Заснув. Нарешті. Навшпиньки підходжу до письмового стола. Не дихаючи дістаю Книгу. На вигляд звичайний шкіряний блокнот, але скільки б ти у ньому не писав, завжди залишаться ще незаповнені сторінки. Знайомий свербіж допомагає зосередитись. Добре, що Перо не залишає шрамів, а то на мені вже живого місця не було б. Багряні літери переливаються перед очима, очі застилає туман. Вдалося?


Знову заснула за столом! Тепер весь день болітиме спина. А як за хворим доглядати? Стоп! Переводжу погляд на Книгу. Але сторінки знову осудливо порожні. Чому?
Сторінки легко затріпотіли на протязі. У шелесті мені вчувається тихий, але такий рідний голос: "Лисиць..."



Vulpis Sapiens

#1111 в Фентезі

У тексті є: магія, кохання, жертва

Відредаговано: 29.04.2021

Додати в бібліотеку


Поскаржитись