Межа Смерті і життя

Пролог

Я знову прокинулася в холодному поту. Кожної ночі одне й те саме, звичний сюжет, по якому я блукаю роками. Міняються лише деталі моїх мук, але кінець один і той самий. На годиннику 4.15 і я знову проспала лише 4 години. Щовечора я боюсь заснути, але втома перемагає і закриваю очі. Повертаюся в своє особисте Пекло, в якому я буду горіти вічно, від якого менне позбавить лише смерть. Смерть. Я часто задумуюся, що буде далі? Переродження? Божий Суд? Пустота? В голові сотні сюжетів смерті і того, що буде далі, але жоден із них не відбудеться. Я занадто слабка для цього. Жалюгідна. Не здатна покінчити із цим жахом навколо. Боягузка. Боїшся смерті, але кожного дня мрієш про неї?  Жалієш себе? Ненавидиш себе за це. Ненависть. Моя сила. Моя опора. Моя енергія. Це те чим я живу. Те, через що я живу. Ненависть. Це слово звучить і солодко і гірко. Воно має особливий смак: солодкий із гірким післясмаком, із особливим перцем, що опікає тобі язик і горло. Для когось воно може бути найсолодшим нектаром, а для когось найсильнішим ядом.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше