Моя поезія...

ДУШЕВНИЙ БІЛЬ


Війна – це сльози й безкінечна туга,

Війна – тривога, страх, напруга.

Це біль у серці і в душі,

Солдати, танки, “Калаші”…

 

Війна – це плач, і біль, і щем.

Війна – багряна кров з вогнем.

Війна – постійне розставання,

Під час війни життя – змагання.

 

Невпевнено у бій іти,

А потім все ж перемогти!

Війна – це прапори і втрати,

Війна – це треба убивати…

 

Війна – душевний біль і сум,

Війна – це стогін, плач і шум,

Це вибухи і хмари пилу…

Солдати знайдуть в них могилу.

 

Помруть від ран штиків, гранат,

Від куль, що сипались, як град.

Й на тому світі будуть пам’ятати

Твої страждання, Україно-мати!

 

За те, що смерть зірвала їм дороги,

За те, що не дійшли до перемоги –

Розчарування в серці і душі…

А в домовинах друзі-“Калаші”.

- 2011.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше