Ніч бажань

Сказати що народу було багато -- це як нічого не сказати, тому що народу було дуже багато! Було таке враження що тут все місто зібралось. Всі юрмилися біля стійок і стелажів в очікуванні передноворічного дива, очима намагаючись згребти з полиць абсолютно все, треба воно їм чи не треба, але! Стримували ажіотажний апетит одним чесним словом і скромними можливостями власного гаманця.

-- Увага! Дорогі друзі та гості нашого міста! Акція ...

Якщо голос в динаміку і дратував, то після цього заповітного слова став просто музикою для вух.

Доречі. Ви ніколи не помічали як на людей діють слова "Халява", "Задарма", "В півціни"? Ні? Люди ... Оживають. Молодіють на очах. А заодно і сили богатирської додається.

Ось і зараз азартний вічний вогонь запалав в очах кожного. Королеви Розпродаж щільніше притиснули до себе своїх знижкових Гладіаторів, а ті, в свою чергу, напружили майже-всемогущі плечі, однією лівою утримуючи сімейний бюджет на плаву, а правою ...

Права на всякий пожежний випадок, так що не треба тут розводити політеси.

Приготовились!

Воля давно зібрана в кулак. Соплі зверху на нього намотані для міцності конструкції. На обличчях застигла рішучість.

А менеджер по хижому блиску сотень очей розуміє що все! Пора! 

-- І так, акція # Загадай_бажання_і_отримай_ще_одне_в_подарунок проходить під гаслом # Подаруй_мені_Санта_антидепресанти! Тому радимо не обмежувати себе ні в якому разі! Але! Добре подумати перед тим як оплатити товар на касі, адже в умовах акції капсом прописано застереження, що товар поверненню не підлягає!..

Люди в цей час займають бойову позицію на найближчу стійку, чекаючи лише одного. Менеджер нервує. Прокашлюється прямо у мікрофон, поправляє і так красиво зав'язаний вузол на галстуці. Бідолага. Він теж людина. Свій, по домашньому затишний розпродаж тільки для своїх був вчорашнього вечора. Я бачила, так як прогулялася купити туалетний папір, але поцілувала табличку з надписом "зачинено, переоблік". А потім, коли йшла її купувати в дороговезній крамничці біля автобусної зупинки, то зустріла одного із продавців з дуже підозріло гримаючим пакетом в руці. Думаю що за допомогою тих пляшок, вони морально готувалися до сьогоднішньої ночі ...

Хоча ні. Дивлячись у їхні перелякані очі, думаю що треба було все-таки їм брати два пакета.

-- Ну що ж, усім колективом нашого іноді занадто дорогого супермаркету від щирого серця вітаємо вас з наступаючим новим роком і різдвом, і оголошуємо акцію "Ніч Бажань" відкритою! 

Це було майже "фас"! Ну, звичайно, набагато культурніше і не так образливо, але...

Я теж зробила парочку нервових стрибків у бік тієї самої нещасної найближчої стійки ... Але швидко одумалася, розгледівши вміст прилавка своїми розбігающимися у всі сторони очима.

"Супер-наворочена щітка для очищення вашої ластівки від снігу і ... Яке чудо! Губка і якась заліплена зачеркнутим цінником супер-фігня для коліс в подарунок!" мені були не потрібні. А ось від гальмівної рідини на сусідньому стелажі я б не відмовилася. Правда, та стояла на самій верхній полиці і була мені чисто фізично недоступно із-за мого маленького росту.

"Бачиш, навіть доля натякає що у тебе з головою все в порядку" -- заіржав внутрішній голос (далі ВГ). І закашлявся, коли мене ззаду вдарили візком дві особи особливо поспішаючих покупців.

-- Я вибачаюся. -- сказала я.

-- Я теж. -- відповіли хором мені і продовжили штовхатися далі.

Влаштувавшись акурат за цим "крейсером" змогла безперешкодно змінити відділ автолюбителів на відділ по боротьбі з вічним ремонтом, але не позбутися наступаючих на п'яти.

"Люба моя! Я не дотягну до кінця цієї ночі!" -- скрипнув голосом паршивого коханця правий каблук. Лівий як справжній сім'янин-трудяга скромно мовчав і просто виконував своє діло, хоча і йому від життя добряче дісталося.

"Чи не підведіть!" -- попросила я і заспішила слідом за ударною хвилею рішуче настроєних покупців, що раптом хлинула на мене за поворотом.

Велике любительське море винесло мене біля берегів електроніки, залишивши в моїй кишені столярний клей "І два широких пензлика в подарунок!" Які як за помахом чарівної палички одразу зникли в невідомому напрямку, варто було мені їх дістати.

"Пора діставати список покупок." -- подав голос внутрішній голос.

"Приймуть за карту скарбів і поцуплять." -- тут же відрізала я, ніскілечки не сумніваючись в цінності пом'ятого чека з місцевого Сільпо з манускриптом моїх "Нічних бажань".

"Тоді давай згадувати що там було." -- не здався мій винахідливий внутрішній голос. 

"Вибачай. Після всіх цих тумаків я вже нічого не пам'ятаю." -- втішила його я, зветаючи до стійок з електрочайниками, прасками "І двом термо-щось-там-дуже-цінне в подарунок!"

"Добре. Тоді підемо іншим шляхом." -- заплескав у долоні мій безжурний внутрішній голос, і в цей момент мене дійсно винесло однією хвилею на шляху у другої. Вціліла дивом. В якості вселенського дива, людський потік був милостивий до мене і подарував шуруповерт "І набір викруток в подарунок".

"Класно! Ура! Нарешті повісимо поличку і полагодимо дверцята в шафі. -- похвалив людську доброту ВГ, -- Кохана моя! Тепер можна сміливо змиватися на касу."

"Ку-у-да-а-а!" -- пропищало моє почуття власної гідності, і зажадало сатисфакції в відділі косметики, парфумерії та білизни.

"О-ой! Тільки не починай ось це своє яждівчина та іншу лабуду!" -- на відміну від деяких, здраво дивлячись на речі сказав внутрішній голос, і спробував згорнути справу в свою сторону.

Справа не згорталося. Тіло теж. Відділ "жіночого щастя" був обвішаний серпантином і нагадував серпентарий, змальований із кабіни битком набитого ліфта.

Погляди Королев Розпродажі прямим текстом натякали на те що звідси я навряд чи зможу вийти цілою і неушкодженою, так що сглотнув раптом вставший клубок у горлі і міцніше притиснувши до себе трофейний шуруповерт, я зробила стратегічний маневр до відділу канцтоварів, дивом згадавши що мені кров з носа треба скоч і степлер. Правда не відмовивши собі в задоволенні поцупити з чужого товарного візка досить-таки симпатичні шкарпетки разом з колготками, які, апріорі, теж йшли "в подарунок".