Нове життя. Нові пригоди

Моє день народження і велика втрата...

Добрий день! Мене звуть Кетрін, Кетрін Клаус. Я живу в Нью-Йорку. Навчаюсь  в найліпшій школі Нью-Йорку. Мені 30 хвилин добиратись до школи, але це мене не засмучує .Мені батьки пропонували, щоб я зняла квартиру ближче до школи, щоб не добиратися довго . Але я не можу залишати  Аішу. Аіша це моя найкраща подруга, з світло русявими волоссям і карими очима. Аіша живе в будинку напротів мого.  

Сьогодні моє день народження! Мені виповнюєця 16 років. В цей день мене Аіша запросила у нічний-клуб. Ми інколи ходимо до клубу, але не часто, бо скоро буде кінець навчального року, тому треба готуватися до контрольних робіт.  Я погодилась. 

А батьки сказали, що самі підуть до маминої колеги по роботі, вони живуть біля школи. В них є син мій з Аішою однокласник. Але він все якийсь дивно поводиться тому ми  вирішили, що з ним спілкуватися не класна  ідея. 

День пройшов швидко і не замітно. Я лежала на своєму двох спальному ліжку, дивилася телевізор і тут грає музика  з мого телефона, на екрані телефону бачу, що дзвоне Аіша 

-Привіт, ти готова?- Запитує радісно Аіша 
-Привіт, майже.. 
-Кері, ти досі не вмієш брехати.-Говорить з посмішкою. Вона права, я не вмію брехати, я взагалі не брешу, ні батькам ні кому.- Ну добре. За 15 хвилин буду в тебе. 
-Добре. 

За ці 15 хвилин, я скоренько вдягаю сукню, червоного кольору, на верх на тягаю джинсовий піджак і взуваю білосніжні кросівки. З  волосся роблю високий хвостик.  Не вистачає ще макіяжу,  малюю вії тушшю.  

Чую стукає хтось в двері. Не спитавши хто це зрозуміло, що це Аіша. Відчиняю двері стоїть Аіша. Її наряд блистився. Вдягнута, вона в сукню, яка вся вкрита блискавицями золотого кольору і як не дивно в чорні туфлі на  підборах. 
Сказала мамі, що я вже йду гуляти. Вона мене поцілувала. Сказала, щоб багато не пила.  

Ми вийшли з будинку. На вулиці, так красиво. Світяться ліхтарі, чути звуки машин які їдуть по асфальтні дорозі. 
Ми визвали таксі, авто має бути хвилину на хвилину.  
Чекаючи таксі  я замітила, що Аіша така  щаслива. Її очі світяться від щастя, ще туфлі на підборах взула. Бачу, що щось від мене приховує.  

Жовте авто з білою полосою зупиняється біля нас  це було таксі. Ми разом сіли на задні сидіння. За рулем сидів молодий, хлопець, білим волоссям і блакитними очима. В чорній футболці і спортивних штанцях. 

-Привіт. Куди відправляємось?.- З посмішкою запитує таксист.  
-Привіт. В нічний-клуб «Kiss Flay»-Відповідає Аіша.  
-Доречі мене звуть Деймон, а вас дівчата?- Запитує таксист. Я не слухала ні Деймона таксиста, а ні Аішу, у мене було погане передчуття, щось жахливе трапется. 
-Мене Аіша, приємно познайомитись. 
-А вас міледі?- Сміється. 
-Мене Кетрін. 
Приїхавши та заплативши водію, виходим з салону автомобіля. Заходячи всередину клубу, бачу стоять два охоронці, в чорному костюмі. 
Йдем далі, там нас зустрічають двоє хлопці, один з чорним волоссям і чорними очима, а другий з білим волоссям і карими очима. 
-Привіт люба.- Вітається хлопець з білим волоссям до Аіши. Я такі думала, що Аіша від мене, щось приховує. От і вияснилось, що приховує. Хлопця. 
-Привіт.- Аіша цілує хлопця  
- Привіт.- Хлопець з чорним волоссям вітається до мене. 
-Привіт хлопці.- Сміючись привіталась 
-Давайте я вас познайомлю з моєю подругою Кетрін.... Так. Кетрін- це Адам.- вказує поглядом на хлопця з чорним волоссям.- А – це Джордж...Мій хлопець – погляд Аіши переходить на хлопця з білим волоссям.-Хлопці як ви зрозуміли це Кетрін. 
Ми пішли до барної-стойки хлопці  нам замовили напої. Беру за руку  Аішу і тягну вбиральню. 
-Аіша, чому ти мені нічого не розказувала про Джорджа, що у тебе є хлопець.- злісним обличчям запитую. 
-Кері, вибач, я не давно з ним. А ще скажу тобі, ти Адамові подобаєшся!- Усміхається Аіша 
-Добре, забудем про це, мені лиш, щоб ти була щасливою з тим який тебе достоїн, але між нами ніяких більше секретів.-Не вже комусь подобаються я.- Ти щось про мене йому говорила ? 
-Так, не переживай, говорила все добре. 
Повертаємось до хлопців. Хлопці дають нам бокали з червоним напівсолодким вином. Зробивши глоток смачного вина, лунає музика з мого телефона, на екрані пише «Мама». 
-Алло.- Радісний голос лунає в другу сторону телефона 
-Алло. Доброго вечора, це Кетрін Клаус.-Милий голос жінки лунає на мою сторону телефона 
-Добри вечора, це я. З ким я розмовляю?-Стривожено запитую незнайомої жінки 
-Я дзвоню з лікарні. Мене звуть Анжела Анатолівна.. 
-Що трапилось? Де моя мама??-перебиваючи запитую. Серце виривається з грудей, я розумію, що щось трапилось, не просто ж дзвонять з лікарні 
- Кетрін Клаус вас погано чути.- Виходжу я з клубу на вулицю. 
- Що трапилось?? Де моя мама??- Запитую те саме що й запитувала  
Повна тишина.. 
- Кетрін Клаус сталося ДТП в авто були ваші батьки  Артем Клаус  Олександрович та Аманда Клаус Артемівна...Вони загинули на місті події. Будь ласка ви можете прийти на впізнання тіла, завтра о 15:00годині, в району лікарню... 
Не попрощавшись у мене падає телефон з рук. Солоні сльози течуть самі по собі , відчуваю біль, сильний біль немов ножом поранило моє серце, а потім викинуло в смітник з пораннями.  


Ні чого сказавши  Аіші визиваю таксі. Таксі приїхало на диво водій був той самий Деймон, сідаю в салон автомобіля на заднє сидіння. 


-Куди їдим? 
-Просто проїхатись по місту благаю.- Мені так ніколи не було погано, сльози течуть немов водопад 
 



Тетяна Ковальчук

Відредаговано: 02.06.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись